- •Сутність та походження людини
- •Повнота та щастя людського життя
- •Роль природно-історичного середовища і спадковості у формуванні та розвитку людини
- •Природні, соціокультурні та духовні виміри людського життя
- •5. Індивід. Індивідуальність. Особа. Особистість.
- •6. Сутність людини та сенс людського життя
- •7. Життєва позиція та спосіб життя людини
- •8. Ціннісні виміри людського життя. Смерть і безсмертя
- •9. Поняття творчості, свободи і відповідальності
- •10. Повнота та щастя життя
- •11. Поняття світу
- •12. Людина і Космос, Всесвіт і Земля
- •13. Поняття матеріального та ідеального
- •14. Рух як загальний спосіб існування світу
- •15. Простір і час
- •16. Проблема єдності світу
- •17. Поняття "дух", "душа", "духовність". Співвідношення духовного і тілесного
- •18. Почуття, інтелект, воля. Ідеали в житті людини
- •19. Честь, совість, гідність людини. Інтелігентність і порядність.
- •21. Правда, хиба, істина – їхня єдність та відмінність між ними. Прихильність як прояв духовності.
- •20. Віра, надія, любов як духовно-практичні виміри людини
- •21. Прекрасне і потворне
- •22. Добро і зло — вінець духовності
- •23. Розуміння свідомості
- •24. Структура свідомості. Свідоме і несвідоме.
- •25. Свідомість і праця. Спілкування і мова.
- •26. Суспільний характер свідомості
- •27. Що таке пізнання?
- •28. Розуміння істини. Істина та її критерії.
- •29. Розуміння методу пізнання та закону
- •30. Що таке природа?
- •31. Історичний розвиток уявлень про природу.
- •32. Розуміння біосфери та ноосфери
- •33. Природа як сукупність об'єктивних умов існування людства
- •34. Природа як об'єкт знання і пізнання
- •35. Виживання людини і людства – нагальна проблема сучасності
- •36.Поняття "суспільство","суспільне", "соціальне", "соціум". Суспільство як самоорганізована система
- •37. Соціальна структура, її основні елементи
- •38. Сім'я в соціальній структурі суспільства
- •39. Поняття етносу. Рід, плем'я, народність, нація
- •40. Роль ментальності в життєдіяльності суспільства
- •41. Особливості історичного розвитку українського етносу та нації
- •42. Прогрес і періодизація суспільного розвитку
- •43. Поняття політики. Політика і влада
- •44. Політична система
- •45. Політична демократія
- •46. Особливості правової, соціально-справедливої держави та громадянського суспільства
- •47. Громадські рухи й організації. Політичні партії і влада
- •48. Політика й ідеологія
- •49. Політична еліта і народ
- •50. Поняття культури
- •51. Матеріальна та духовна культура
- •52. Культура і цивілізація
- •53. Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі
- •54. Національне та загальнолюдське в культурі. Багатоманітність і взаємодія культур
- •55. Культура особистості
- •56. Культура, гуманізм, прогрес
- •57. Поняття світогляду
- •58. Мораль і світогляд
- •59. Мистецтво і світогляд
- •60. Історичність світогляду
- •61. Міфологія як світогляд
- •62. Загальна характеристика релігійного світогляду
- •63. Особливості наукового світогляду
- •64. Філософія і світогляд
Повнота та щастя людського життя
Від самооцінки людиною свого життя залежить розуміння нею його повноти, а саме розуміння – від уміння цінувати кожну мить, сповнюючи життя діяльністю, роздумами, враженнями.
Чим розвиненішою є людина, чим ширше коло її інтересів та вмінь, чим різноманітніша її діяльність, тим багатше й повнокровніше її життя. Воно буде наповненим, якщо людина має чимало друзів, знайомих, через яких вона пізнає себе. Повнота життя визначається вмінням людини цінувати кожний день, годину, мить, адже вони, як і життя в цілому, неповторні.
Нерідко ми оцінюємо життя людини, його якість згідно з тим, чим вона володіє у житті, що вона має. І при цьому виникає одвічне філософське питання – що головне в житті: мати чи вміти? Бути чи мати? Залежно від відповіді на нього перед нами або людина-споживач, або людина-творець. Більшість мислителів як минулого, так і сучасності вважають, що набагато важливіше вміти, ніж мати, оскільки вміння супроводжує людину завжди. Так, давньогрецький мислитель Сократ з цього приводу сказав, що у світі є багато речей, які мені не потрібні; Діоген так само афористично і мудро зауважив: усе своє ношу з собою. Німецький мислитель А. Шопенгауер також підкреслював, що люди в тисячу разів більше дбають про наживання собі багатства, ніж про освіту розуму і серця, хоча для нашого щастя те, що є в людині, набагато важливіше за те, що є в людини.
Ще одне одвічне питання, відповідь на яке людина прагне дати з моменту свого виникнення, питання про людське щастя. Мабуть, скільки людей робили спробу визначити цей феномен, стільки було й можливих варіантів відповідей, бо кожна людина розуміє щастя по-своєму.
Так, одні роблять досить песимістичний (а це, згадаймо, світоглядний принцип) висновок, що щастя взагалі не існує, що це – міраж: або казкова жар-птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає; інші, продовжуючи цю думку, вважають, що людина бачить своє щастя тільки в тому, чого в неї немає; треті, виходячи з альтернативи, що людина може бути щасливою або нещасливою, стверджують, що щастя полягає в тому, що немає нещастя. Часто можна почути ще й таку думку, що людське щастя не залежить від особистих якостей, що воно визначається фатумом, долею чи фортуною...
Проте в будь-якому разі щастя не є задоволенням своїх потреб і бажань. Це, мабуть, найбільше задоволення самим життям, здійснення свого призначення, досягнення життєвої мети. Люди по-різному розуміють свої життєві цілі, а звідси їхні уявлення про щастя мають індивідуальний характер.
Виходячи з соціального досвіду поколінь, можна рекомендувати певні "рецепти" для досягнення щастя, як треба (чи не треба) дивитися на навколишній світ, щоб бути щасливим.
• Передусім "не пиляйте тирсу", "не жуйте погане", бо песимізм створює "нещасливий світ". Іншими словами, не шкодуйте за тим, чого немає, і радійте тому, що є.
• Не висувайте до життя надмірно ідеалізованих вимог. Нічого ідеального в житті немає. Якщо ви вимагаєте, щоб у житті "все було ідеальним", ви готуєте свою загибель. Лише сприймаючи світ таким, яким він є, тобто недосконалим, неідеальним, можна прагнути поліпшити його, знаходити радість у самому процесі його удосконалення.
• Якщо ви хочете бути щасливим, не хапайтесь істерично за скороминуще. Не можна жити днем учорашнім; минуле треба пам'ятати, а майбутнім – жити.
• Якщо ви зосереджуватиметеся тільки на своєму "Я", то всі дрібниці, що стосуються вас, перетворюватимуться у ваших очах на величезні проблеми і стануть "закривати небо". Тому відволікайтесь від свого "Я", розширюйте коло своїх інтересів, охоплюючи найрізноманітніші сфери.
• Спокійно і з гідністю сприймайте самого себе. Кожна людина заслуговує на розуміння, співчуття, повагу. Тому варто прийняти себе як кожного іншого, виявити до себе повагу, відповідальність, турботу, адже сприйняття себе є умовою любові до інших.