Значення зообентосу

Донна фауна нагульних і вирощувальних ставків представлена головним чином личинками хірономід (70-80%, а іноді і 90-98%). Роль зообентосу для риб, особливо коропа, значна на всьому протязі вирощування як у нагульних, так і у вирощувальних ставках. Якщо для цьоголіток велике значення грають як планктонні, так і донні стадії личинок хірономід, то для товарної - донні.

Позитивний вплив на посилення донної кормової бази робить внесення органічних і мінеральних добрив; розпушування ложа замулених ставків під водою; приваблення імагінальних стадій хірономід на світло й улаштування рослинних субстратів у ставках; обсадка берегової зони чагарниками і деревами з метою укриття повітряних форм хірономід у непогоду й у період роїння (притулку для самок); установлення стрічок з поліетиленової плівки по урізу води як субстратів для прикріплення кладок хірономід.

При зниженні кисню в придонних шарах води і ґрунті, личинки хірономід надобувають темно-червоного кольору, що свідчить про наявність в їхній крові гемоглобіну, його специфічних властивостей насичуватися киснем і віддавати його в залежності від порціального тиску, що служить застережливим фактором для рибоводів і гідробіологів.

Визначення кількісного і якісного розвитку бентосу в ставках протягом сезону дозволяє виявити закономірності його розвитку, відрегулювати режим годівлі риби штучними кормосумішами в період різкого зниження (виліт імагінальних форм) або збільшення кормової бази, судити про наявність “м’якого” або “твердого” бентосу, виявляти забруднення ставків, застерігає про наявність хижих форм гідробіонтів, що наносять значну шкоду вирощувальним ставкам.

Методи відбору й обробки зообентосних проб

Відбір проб зообентосу проводиться одночасно з відбором проб планктону. При відборі проб донної фауни враховується характер ґрунтів, заростей і глибини ставка. Число станцій встановлюється в залежності від кількості виділених біотопів і площі водойми.

У малих ставках (до 1 га) з більш-менш однорідними ґрунтами і глибинами - не менше трьох місць. На відносно великих (до 5-10 га) - 10-20, а на ставках, площа яких перевищує 10 га, - по розрізах - гребля, середина, вершина. На кожнім розрізі проби відбираються по станціях, кількість яких установлюється відповідно до біотопу, мети дослідження і т.д. Рекомендується брати не менше 2-4 виїмок на кожній станції (у берегів по одній і посередині).

Для відбору проб зообентосу застосовують різні знаряддя лову в залежності від характеру ґрунту, заростання водойми: дночерпачі різних конструкцій з різною площею захоплення, шкребки, драги, трали і т.д..

Найчастіше для відбору зообентосних проб на нагульних ставках з м’якими ґрунтами користуються ковшовим дночерпачем Экмана-Берджа з площею захоплення 1/40 м², а на вирощувальних неглибоких ставках - циліндричним дночерпачем Ланга з площею захоплення 1/100 м², трубчастим штанговим дночерпачем системи Мордухай-Болтовского або видозміненої системи ВНДІСРГ із площею захоплення 1/185-1/250 м².

Частота відбору проб протягом місяця встановлюється в залежності від кліматичної зони - на півдні і середній смузі - один раз у сім днів, у північних районах - щодекадно.

Узятий дночерпачем ґрунт найкраще поміщати в цебро, після чого переносити для промивання в мішок - промивач, що зшитий з капронового сита № 18-23.

Пробу промивають у воді ставка до очищення від дрібного ґрунту. Грудочки ґрунту, що залишилися, переглядають у кюветі або тарілці, вибираючи з нього гідробіонтів, яких занурюють у пеніцилінові бутилочки з 4%-ним розчином формаліну і етикетують. На етикетці вказують дату, номер ставка, господарство, кількість узятих дночерпачів, систему дночерпача, його площу захоплення, прізвище досліджувача.

Обрані організми обсушують на фільтрувальному папері, розбираючи по групах, прораховують і зважують на торзійних вагах. При цьому маса організмів не повинна перевищувати 0,5-1,0 м; при великій масі організмів зважування проводять на хіміко-технічних або порціями на торсійних вагах. Основними групами зообентосу є личинки комах, олігохети, молюски, п’явки та інші організми. Раковини молюсків розкривають для видалення рідини, що знаходиться усередині.

Розрізняють “м’який” і “твердий” бентос. У перший входять усі групи організмів, крім молюсків, у другий - останні.

Перелічені і зважені організми підсумовують, одержують кількість організмів і їхню вагу в пробі, потім перераховують на квадратний метр.

Підрахунок чисельності і біомаси зообентосу роблять по формулі:

,

де: S - площа захоплення дночерпача (м²);

N - кількість узятих дночерпачів;

п - число організмів кожного виду або число організмів, перелічених у пробі (экз.);

Р - вага організмів (г або мг).