1. Дайте загальну характеристику видів термічної обробки сплавів алюмінію.

Багато виливок з алюмінієвих сплавів підлягають термічній обробці. У залежності від характеру відливки та умов її роботи використовують один з наступних режимів термічної обробки.

1. Штучне старіння, частіше при температурі 175 ± 5 °С протягом 5…20 год без попереднього гартування. При литті багатьох сплавів проходить часткове гартування, тому старіння підвищує міцність і покращує обробку різанням.

2. Відпал при температурі близько 300 °С протягом 5…10 год. Застосовують для зняття ливарних напружень, а також залишкових напружень, що викликано механічною обробкою. Такий відпал трохи підвищує пластичність.

3. Гартування і природне старіння. Температура гартування 510…520 °С або 535…545 °С в залежності від сплаву. Гартування проводять у гарячій воді (40…100 °С).

4. Гартування і короткочасне (2…3 год) штучне старіння при температурі 175 °С. При даній температурі та довготривалості процес старіння повністю не закінчується. Тому після такої обробки виливки придбавають високу міцність при зберіганні високої пластичності.

5. Гартування і повне штучне старіння при температурі 200 °С протягом 3…5 год. Після такої термообробки збільшується міцність та знижується пластичність.

6. Гартування і стабілізуюче старіння при температурі 230…250 °С протягом 3…10 год. Цей вид обробки використовують для стабілізації структури та об’ємних змін відливки при зберіганні достатньої міцності.

7. Гартування і зм’ягшуюче старіння при температурі 240…260 °С протягом 3…5 год. Висока температура старіння помітно знижує міцність, але збільшує пластичність і стабільність розмірів.

2.Проаналізуйте структуру і властивості деформівних сплавів магнію.

Деформівні сплави. Легуючими додатками в деформівних магнієвих сплавах є марганець, алюміній, цинк, цирконій, неодим, торій, кальцій. Для підвищення корозійної стійкості та подрібнення зерна крім цих додатків вводять цирконій. Маркування і склад деяких деформівних магнієвих сплавів наведено у табл. 2.2.

До магнієвих сплавів можна застосовувати всі види обробки тиском: пресування, кування, прокатку. Пресування проводиться в інтервалі температур 300…400 °С, кування – 200…420 °С, гаряча прокатка в залежності від складу при 200…250 °С.

Листи магнієвих сплавів підлягають також холодному прокатуванню. Більша частина продукції з магнієвих сплавів випускається у відпаленому стані. Для ряду сплавів з метою їх зміцнення застосовують гартування або гартування і штучне старіння.

Сплави системи Mg–Mn. Ці сплави містять у собі 1,5…2 % марганцю. Типовими представниками сплавів цієї групи є МА1 і МА8.

Мікроструктура сплаву МА1 подібна до сплаву МЛ2. Він не зміцнюється термічною обробкою. Деяке підвищення міцності можливо за рахунок наклепу. Сплав має високу пластичність у гарячому стані та задовільну при звичайних умовах, добре зварюється і є найбільш корозійностійким серед усіх стандартних деформівних магнієвих сплавів. Висока пластичність при підвищених температурах дозволяє виготовляти з них

После кристализации сплавы имеют однофазное состояние . При дальнейшем охлаждении за счет різкого снижения растворимости выделяюца кристаллы чистого марганца (β фаза)( по границам зёрен или же в середине зёрен), Марганец вводиться для повышения коррозионной стой кости и высокой свариваемотси.

3.