- •§1. Предмет курсу "основи економічної теорії"
- •§ 2. Цілі і функції економічної теорії
- •§ 3. Зародження економічної теорії та її розвитку
- •§ 1. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- •§ 2. Основні фактори суспільного виробництва та їхня взаємодія
- •§ 3. Суспільний продукт
- •§ 4. Ефективність суспільного виробництва
- •§ 1. Поняття власності. Типи, форми і види власності
- •§ 2. Відносини власності у змішаній економічній системі
- •§ 3. Трансформація форм власності в україні
- •4. Основні напрями приватизації державних підприємств в україні
- •§ 1. Необхідний продукт і принципи його розподілу
- •§ 2. Форми розподілу необхідного продукту
- •§ 3. Сімейні доходи. Мінімальний і оптимальний споживчий бюджет
- •§ 4. Розподіл і перерозподіл чистого доходу і продукту
- •§ 1. Основні форми виробництва. Товарне виробництво та його характерні риси
- •§ 2. Товар і праця, що його створює
- •§ 3. Походження, суть і функції грошей
- •§ 4. Історичний досвід україни в творенні національної грошової одиниці
- •§ 5. Закон вартості та його дія
- •§ 6. Грошовий обіг, його закони та методи регулювання
- •§ 7. Сучасна інфляція: суть, причини та особливості
- •§ 1. Ринок, його економічна суть, суб'єкти та види
- •§ 2. Ринковий механізм, його функції і межі дії
- •§1. Фінанси в системі економічних відносин
- •§ 2. Кредитна система та кредитні гроші
- •§ 3. Цінні папери й формування фондової біржі
- •§ 1. Економічні, соціально-політичні та фінансові мотиви й методи стабілізації валют
- •§ 2. Грошові реформи, їхня суть та спрямування
- •§ 3. Конвертованість валют
- •§ 1. Історія виникнення бірж і формування сучасних біржових структур
- •§ 2. Типи і види бірж та їхні функції
- •§ 3. Основи сучасного механізму біржових угод
- •§ 1. Суть і функції підприємництва
- •§ 2 Економічні основи розвитку підприємництва в україні
- •§1. Загальні основи індивідуального дрібного підприємництва
- •§ 2. Малі підприємства: суть, система організації та принципи діяльності
- •§ 1. Кооперативний сектор економіки в україні
- •§ 2. Акціонерні підприємства
- •§ 3. Орендні підприємства
- •1. Суть, структура, функції та принципи діяльності
- •§ 2. Затрати і доходи підприємства
- •§ 3. Фонди підприємства. Організація їх відтворення
- •§1. Особливості та розвиток підприємництва в сільському господарстві
- •§ 2. Становлення акціонерних форм підприємництва
- •§ 1. Економічні передумови виникнення маркетингу та його суть
- •§ 2. Організаційна структура підприємства, орієнтованого на маркетинг
- •§ 1. Дослідження ринку
- •1) Дослідження ринку;
- •§2. Планування асортименту товарів і послуг
- •§ 3. Управління рекламною діяльністю
- •§ 4. Збут і розподіл продукції в умовах маркетингу
- •§ 5. Особливості міжнародного маркетингу
- •§ 1. Суть менеджменту та основні напрями його розвитку
- •§ 2. Основи теорії і практики традиційного і сучасного менеджменту
- •§ 3. Управління виробництвом як система
- •§ 1. Формування організаційної структури управління
- •§ 2. Теорія і практика прийняття управлінських рішень
- •§ 1. Передумови формування висококваліфікованого керівника
- •§ 2. Світовий досвід підготовки управлінських кадрів
- •§ 1. Планування на підприємствах в умовах ринкової економіки
- •§ 2. Організаційна структура управління підприємством, орієнтованим на ринок
- •§ 3. Управління персоналом на підприємствах ринкового типу
- •§ 1. Суть і багатогранність процесу відтворення
- •§ 2. Інтенсивний тип відтворення
- •§ 3. Нагромадження, його ефективність і напрями розвитку
- •§ 4. Відтворювальна структура суспільного виробництва
- •§ 5. Структурні зрушення в пропорціях суспільного відтворення
- •§ 1. Суть світового господарства й основні етапи його розвитку
- •§ 2. Інтернаціоналізація господарського життя в сучасних умовах
- •§ 3. Вивіз капіталу і міжнародний кредит
- •§ 4. Світова торгівля
- •§ 5. Міграція робочої сили
- •§ 6. Міжнародні валютні відносини
- •§ 1. Сучасна трансформація міжнародного поділу праці та перспективи участі україни у світогосподарських процесах
- •§ 2. Зовнішньоекономічний механізм україни: суть та принципи формування
- •§ 3. Основні форми міжнародного співробітництва україни
§ 3. Нагромадження, його ефективність і напрями розвитку
Суть нагромадження і закон нагромадження
Для розширеного відтворення необхідне нагромадження - використання частини національного доходу на збільшення основних і оборотних фондів, а також страхових запасів.
Розширене та якісне вдосконалення основних фондів сфери матеріального виробництва являє собою виробниче нагромадження. Розширення, реконструкція, оновлення житлового фонду, лікарень, навчальних закладів, об'єктів культури, спорту, науки - це невиробниче нагромадження.
В умовах ринкової економіки об'єктивна потреба нагромадження випливає з необхідності зростання життєвого рівня населення. Але досягнення цього наштовхується на кожному етапі розвитку суспільства на недостатній обсяг і якість національного багатства. Існування цієї суперечності пов'язане з постійним зростанням потреб населення, необхідністю забезпечення раціональних норм споживання, новими вимогами підвищення рівня життя, що випливають із науково-технічного прогресу.
Засобом розв'язання цієї суперечності виступає нагромадження, яке забезпечує зростання і необхідний обсяг національного багатства у вигляді виробничих і невиробничих фондів, життєвих засобів. Отже, підвищення життєвого рівня населення об'єктивно обумовлює зростання обсягу та якості національного багатства на основі нагромадження. Цей причинно-наслідковий зв'язок має постійний характер і являє собою економічний закон нагромадження. Формами його прояву є взаємозв'язок величини виробничого нагромадження і розмірів споживання населенням, безперервне зростання й удосконалення функціонуючих виробничих фондів, збільшення кількості зайнятих працівників і вдосконалення структури сукупного робітника, примноження національного багатства, підвищення життєвого рівня населення.
Методами використання закону нагромадження є регулювання капітальних вкладень; забезпечення їх ефективності; використання всіх факторів, що визначають розміри нагромадження.
Фонд нагромадження і його структура
Фонд нагромадження - це частина національного доходу, що використовується для приросту виробничих основних і невиробничих основних фондів, а також оборотних засобів і резервів.
Нагромадження здійснюється шляхом капітальних вкладень. Але це не означає, що нагромадження і капітальні вкладення - тотожні поняття й кількісно збігаються.
Збіг стосується тільки коштів, що йдуть на збільшення основних фондів. А відмінність між капітальними вкладеннями і нагромадженням полягає в тому, що капітальні вкладення включають фонд амортизації, а нагромадження - приріст оборотних фондів і фонду оплати праці для нових працівників.
Структура фонду нагромадження визначається співвідношенням між фондом виробничого нагромадження і фондом невиробничого нагромадження. Барометром нормального розвитку економіки є активна інвестиційна політика, що спрямовується на постійне оновлення й нарощування виробничого потенціалу і розв'язання соціальних завдань.
В умовах адміністративно-командної системи недооцінювалося невиробниче нагромадження. Щодо виділення ресурсів на соціальні об'єкти діяв "залишковий принцип". Частка так званої невиробничої сфери у капітальних вкладеннях постійно зменшувалася. Сформувалася "теорія", згідно з якою головним є виробниче споживання, а невиробниче має другорядне значення. Тимчасом, як доводить світовий досвід, вкладення є соціальну інфраструктуру досить ефективні. Це - умова розвитку самого виробництва. І занедбаність соціальної інфраструктури у нашій країні була однією з істотних причин зменшення темпів розвитку економіки. На сучасному етапі обсяг будівництва у соціальній сфері збільшиться. Деяке скорочення виробничого споживання не стосується агропромислового комплексу і виробництва товарів народного споживання, а лише виробничих об'єктів, що мають низьку будівельну готовність і споруджуються за застарілими проектами.
Ефективність нагромадження
Соціально-економічна ефективність нагромадження (ЕФН) визначається співвідношенням між зростанням фонду нагромадження (ФН) і зростанням реальних доходів населення (РД) і може бути представлена такою формулою:
ЕФН= РД / ФН
По суті ця формула показує кількісний вираз закону нагромадження.
Крім цього, ефективність нагромадження можна вимірювати за допомогою формули ефективності капітальних вкладень:
ЕКВ=НД / КВ
де ЕКВ - ефективність капітальних вкладень;
НД- приріст національного доходу;
КВ - капітальні вкладення.
Підвищення ефективності капітальних вкладень означає збільшення випуску потрібної для суспільства і прогресивної продукції при найменшій сумі вкладень або зменшенні питомих капітальних вкладень на одиницю продукції.
Існують різноманітні шляхи підвищення ефективності нагромадження. Серед них першочергове значення мають такі:
поліпшення технологічної структури капітальних вкладень (технологічна структура капітальних вкладень відображає склад капітальних вкладень залежно від виду робіт і затрат для створення й удосконалення основних фондів. У ньому виділяються капітальні вкладення на будівельно-монтажні роботи, на придбання устаткування, інструменту, інвентаря та ін.);
удосконалення відтворювальної структури капітальних вкладень (підвищення питомої ваги капітальних вкладень на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств при зниженні частки нового будівництва);
значне скорочення тривалості будівництва за рахунок концентрації всіх ресурсів, виключення випадків перевищення нормативних строків спорудження об'єктів і зменшення обсягу незавершеного будівництва;
здійснення необхідної реконструкції виробничої бази будівельного комплексу для нарощування обсягів будівництва житла й інших об'єктів соціальної сфери.
Вирішальним засобом підвищення ефективності капітальних вкладень виступає науково-технічний прогрес.
Перехід до ринкових відносин вимагає впровадження спеціальних заходів щодо підвищення ефективності нагромадження. Насамперед передбачено послідовний перехід до ринку будівельної продукції.