Матеріали та методи

• Екологічно-санітарний стан, як фактор впливу на внутрішньоутробний розвиток плоду

Санітарно-екологічний стан навколишнього середовища визначається як природними так і антропогенними факторами - хімічними, біологічними, фізичними, соціально-економічними. За даними показниками можна оцінити стан здоров'я людини та спрогнозувати імовірність народження дітей із вродженими вадами розвитку. У дослідженні слід врахувати залежність стану здоров’я від екологічного стану середовища, рівнів забруднення, а також одночасного впливу на стан людини сукупності факторів.

До територій з найскладнішою екологічною ситуацією належать: Галицький район, де функціонує Бурштинська ТЕС, Калуський район — з хімічним гігантом ВАТ «Карпатнафтохім», Надвірнянський район — з нафтопереробним заводом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Складною екологічною ситуацією характеризується також Тисменицький район, де зосереджені промислові вузли обласного центру. Місто Бурштин одне з самих забруднених міст України завдяки електростанції. Калуш об’явлено зоною надзвичайної екологічної ситуації через витік розсолів з Домбровського кар`єру калійних руд. Кризовою зоною можна вважати територію радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у Снятинському районі Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря на території області є Бурштинська ТЕС, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ВАТ «Івано-Франківськцемент» та ін.

Найвища захворюваність серед дорослого населення спостерігається в містах Івано-Франківську і Калуші, а також в Тисменицькому, Галицькому, Городенківському і Снятинському районах, де екологічна ситуація є надзвичайно складною. Така ж тенденція характерна і для новонароджених дітей. Саме в даних містах та районах спостерігається найвища частота вроджених вад розвитку немовлят.

Але така картина випливає тільки з загального вигляду. Якщо продовжити аналіз з медико-географічної ситуації всередині кожної фізико-географічних областей за ландшафтними районами, то характеристика дещо зміниться.

Виділяються райони з більшою чи меншою інтенсивністю захворювання та кількістю хворих. Найбільші показники захворювання населення а також народження дітей з ВВР за 2006 – 2010 роки в Калуському районі, де частота захворювань коливається від 232 до 269 хворих дітей на 1000 новонароджених, Городенківському - від 194 до 241 дитини, Снятинському – від 191 до 244 дітей.В м. Івано-Франківську ситуація по ВВР у немовлят найвища 258 дітей. Підвищена захворюваність також у Рогатинському районі, Богородчанському. Найменша захворюваність - це в таких районах як Верховинський, Косівський, Надвірнянський.

Серед причин, що спричинили до такої кількості захворювання в цих районах є різні. Але найпоширеніші з них це екологічні, хімічні, це вміст і рухливість хімічних елементів в цих районах. Найбільшим забруднювачем серед хімічних елементів, що впливають на захворювання, є бензапірен, вуглеводневі сполуки та синтетичних сполук з АТ "Нафтохімік Прикарпаття". А найбільше викидів в атмосферу в цілому по областях залежить від викидів Калуської ДРЕС. Існує пряма залежність між наднормативним забрудненням повітря і вродженими патологіями у немовлят.

Найбільш високий сумарний середній показник захворюваності виявлений у фізико-географічній області Опісля у комплексі заплав і терас. Для Передкарпаття це переважають комплекси межиріч. Найменший показник захворюваності відмічений у Воододільній-Верховинській області, де переважають комплекси низькогір'їв. Ми бачимо, що спостерігається закономірність в зменшенні інтенсивних показників, починаючи від Опісля заплав і терас і закінчуючи Рахівсько-Чивчинським комплексом середньогір'я. Крім вказаної диференціації спостерігається і деяка диференціація всередині фізико-географічних областей по адміністративним районам. В Прутсько-Дністровській області найбільший середній показник спостерігається в Коломийському районі у комплексі межиріч. Також високий показник характеризується в Передкарпатті в комплексі заплав і терас, де поширені широколистяні лісові деформації в поєднанні з дубово-грабовими лісами. Область Прутсько-Дністровська: всередині фізико-географічної області можна виділити район, де спостерігається найвищий показник захворюваності. Це Городенківський район. Область Зовнішніх Карпат, сюди входять такі райони як: Косовський, м. Яремча, Надвірнянський район. Область Вододільно-Верховинська, сюди входять Рожнятівський район. Область Полонинсько-Чорногірська з районом Верховинськи. У цьому районі найнижчий показник захворюваності, а пов'язано це з природним навколишнім середовищем. Тут розташовані складчасто-покривні середньогір'я з полонинами, зайняті смерековими й буково-смерековими лісами на крутосхилах та бурих лісових ґрунтах.

В медико-географічному відношенні виділяються такі особливості:

• значна диференціація ВВР у немовлят за ландшафтно-геогімінчими районами,

• не спостерігається чітка кореляційна залежність від ландшафтно-геохімічних умов,

• встановлено, що рівень ВВР у немовлят знаходиться у визначеній залежності від ландшафтно-геохімічних особливостей території і типу геохімічного ландшафту, рівня вмісту макро- і мікроелементів, лужно-кислотних та окислювально-відновних умов, від ступеня техногенного забруднення навколишнього середовища (повітря, вод, ґрунтів),

• інтенсивний показник коливається в межах від 0 до 269дітей з ВВР,

• підвищена захворюваність характерна для районів із забруднення і викидів в навколишнє середовище хімічних елементів,

• найменшими показниками захворювання характеризуються райони з гірсько-слабокислими ландшафтами,

• має місце зменшення інтенсивного показника захворюваності при переході від лісостепових до лісолучних і гірсько-лісових ландшафтів. Це напевно пов'язано з більш сприятливими антропоекологічними умовами в Вододільно-Верховинській області, де більш кисле середовище сприяє активній міграції хімічних елементів,

• серед профілактичних заходів по зниженню рівня ВВР у немовлят в першу чергу потрібно назвати: покращення (оптимізація) навколишнього середовища, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних норм, врахування окислювально-відновних потенціалів кожної жінки, з останнім пов'язане виведення надлишкових елементів з організму, покращення і використання рекреаційних властивостей природних ландшафтів та ін.

• методи діагностики та лікування ВВР у новонароджених дітей

1. Діагностика та лікування ВВС

Відкрита артеріальна протока. Поки плід знаходиться в утробі матері, більша частина його крові тече в обхід легень, які ще не працюють, з однієї судини в іншу через спеціальну протоку (ductusar teriosus). Після народження протока повинна закритися і кров починає йти по своєму нормальному маршруту крізь легені. Якщо вона залишається відкритою, кров не може отримати достатньої кількості кисню (більша її частина не потрапляє в легені) і, таким чином, виникає вроджена вада розвитку. Ця проблема дуже часто присутня у недоношених дітей. Відповідна терапія може допомогти закрити цю протоку, в противному випадку застосовується хірургічне втручання.

Вади серцевої перетинки. Якщо в перегородці (septum), яка розділяє дві верхні або дві нижні камери серця виникає отвір, кров не може циркулювати так, як це потрібно, серце в цьому випадку працює з перевантаженням. Хірург може закрити такий отвір, дуже маленькі отвори можуть закритися самі, або не потребують корекції взагалі, бо не викликають погіршення самопочуття хворої дитини.

Коарктація аорти. Частина аорти, велика артерія, крізь яку кров іде від серця до інших частин тіла, може бути звужена настільки, що кров не може вільно рухатися. Хірург може видалити звужену частину, зшити відкриті кінці або замінити звужену частину протезом або судиною, взятою, наприклад, з ноги хворого. Іноді звужену судину можна розширити, поступово надуваючи введений в неї за допомогою катетера шар.

Аномалії клапанів серця. Деякі діти народжуються із звуженими, закритими або напівзакритими клапанами, які перешкоджають нормальному току крові. Звичайно, ці клапани можуть бути виправлені хірургічно або замінені штучними. Введення катетера з шаром теж застосовується в лікуванні цих вад в якості альтернативи хірургічному втручанню.

Тетрада Фалло. Комбінація з чотирьох вроджених вад серця перешкоджає більшій частині крові потрапити до легень і збагатитися киснем. Дитина стає синюватою і має дуже хворобливий вигляд. Сучасні хірургічні методики дозволяють виправити цей комплекс вад настільки, що діти можуть жити нормальним або майже нормальним життям.

Транспозиція великих артерій. При цій ваді основні артерії, які виходять з серця, міняються місцями, тобто кожна з них виходить не з тої камери, що потрібно для нормального функціонування. Тільки недавно хірурги отримали можливість виправляти цю ваду, яка до цього завжди приводила до смерті новонародженого.

кількість народжених дітей

Рік	Народилося	Місто	Село	Хворі
2010	2905	871	2034	648
2009	3010	874	2136	608
2008	3223	974	2249	581
2007	3011	899	2112	602
2006	2815	814	2001	628

	Райони	Народилося за 2006 рік
		Здорові	Хворі
			ВВС	ВВОСС	Гідроцефалія	Жовтяниці	Синдром Дауна
1	м. Івано-Франківськ	814	10	48	5	147
2	Богоридчанський	142	1	8	1	20
3	Верховинський	149		6		17
4	Галицький	143	1	5		19
5	Городенківський	140	2	9	1	21
6	Долинський	145		6		19
7	Калуський	145	2	10	2	25
8	Коломийський	146	1	8		24
9	Косівський	139		7		22	1
10	Надвірнянський	144		6		19
11	Рогатинський	142	2	6		20
12	Рожнятівський	140		6		22
13	Снятинський	139	2	8	1	23
14	Тисменицький	142		8		21
15	Тлумацький	145	3	9	2	23
	∑	2815	24	150	12	442	1

З таблиці можна побачити, що найбільше дітей народилося у Верховинському, Коломийському,Долинському, Калуському та Тлумацькому районах, найменше – у Косівському та Снятинському. Серед них з вродженими вадами найбільше у Калуському районі. Дана картина може бути зв’язана з несприятливою екологічною ситуацією в цьому районі.

	Райони	Народилося за 2007 рік
		Здорові	Хворі
			ВВС	ВВОСС	Гідроцефалія	Жовтяниці	Синдром Дауна
1	м. Івано-Франківськ	899	8	54	3	137	1
2	Богоридчанський	149	1	7		19
3	Верховинський	155		5		18
4	Галицький	152		6		18
5	Городенківський	152	2	9	1	22
6	Долинський	152		7		20
7	Калуський	153	3	9	2	23
8	Коломийський	148	1	8	2	21
9	Косівський	151	1	8		22	1
10	Надвірнянський	153		7		20
11	Рогатинський	151		7		19
12	Рожнятівський	147		8		18
13	Снятинський	149	2	9	1	19
14	Тисменицький	152	1	7		17
15	Тлумацький	148	2	8		19
	∑	3011	21	159	9	412	2

У 2007-му році загальна картина народжуваності в районах суттєво не змінилася. Знову ж найбільше немовлят народилося у Верховинському районі, проте в Коломийському та Тлумацькому зменшилась. Також найбільше патологій виявили у дітей з Калуського району, значний показник захворювань і в Снятинському та Городенківському районах. Зросла кількість новонароджених серед міського населення.

	Райони	Народилося за 2008 рік
		Здорові	Хворі
			ВВС	ВВОСС	Гідроцефалія	Жовтяниці	Синдром Дауна
1	м. Івано-Франківськ	974	6	49	5	133
2	Богоридчанський	169	1	7		18
3	Верховинський	163		5	1	16
4	Галицький	162		7		18
5	Городенківський	165	3	8		21
6	Долинський	160		7	1	19
7	Калуський	159	4	8	1	23	1
8	Коломийський	161	2	7		20
9	Косівський	159	2	8	2	19	1
10	Надвірнянський	157		9		17
11	Рогатинський	154		7		16
12	Рожнятівський	162	1	7		16
13	Снятинський	157	1	9		20
14	Тисменицький	161		7	1	19
15	Тлумацький	160		8		20
	∑	3223	20	153	11	395	2

У 2008 році важливо відзначити різкий стрибок кількості новонароджених, а також скорочення числа вроджених патологій у дітей. Найвищий показник народжуваності у Верховинському районі, а найменше дітей народилося у Рогатинському. Великою кількістю хворих відзначились Калуський та Снятинський райони. Найменше патологій у дітей Верховинського та Рогатитнського районів.

	Райони	Народилося за 2009 рік
		Здорові	Хворі
			ВВС	ВВОСС	Гідроцефалія	Жовтяниці	Синдром Дауна
1	м. Івано-Франківськ	874	10	56	6	138
2	Богородчанський	149		8	1	19
3	Верховинський	155	1	6	1	17
4	Галицький	156	2	7		18
5	Городенківський	154	2	9	2	20
6	Долинський	152		6	1	19
7	Калуський	153	3	10	2	21
8	Коломийський	151	1	8	1	20
9	Косівський	149	2	7		20
10	Надвірнянський	155	2	6	1	18
11	Рогатинський	154		8		17
12	Рожнятівський	153		7		18	1
13	Снятинський	150	1	9	1	20
14	Тисменицький	151		8		19
15	Тлумацький	154	1	9		18
	∑	3010	25	164	16	402	1

Найбільше дітей у 2009 році народилось у Галицькому районі, далі Верховинський та Надвірнянський райони. Найменше ж новонароджених у Косівському та Богоридчанському районах. Можна простежити закономірність, що у Калуському районі найчастіше діагностуються вроджені вади. Отже дійсно значний вплив на пренатальний розвиток плоду має екологічна ситуація в районі.

	Райони	Народилося за 2010 рік
		Здорові	Хворі
			ССВ	ВВОСС	Гідроцефалія	Жовтяниці	Синдром Дауна
1	м. Івано-Франківськ	871	12	60	4	149
2	Богородчанський	143	1	7		20
3	Верховинський	149		5		20
4	Галицький	143	1	7	1	21
5	Городенківський	145	2	9	1	23
6	Долинський	147	1	8		22
7	Калуський	145	3	9	2	24
8	Коломийський	146	2	7	2	20
9	Косівський	149		8	1	21
10	Надвірнянський	144		7		20
11	Рогатинський	142	1	6		19
12	Рожнятівський	143	1	8	1	22	1
13	Снятинський	149	2	8	1	23
14	Тисменицький	144	1	7		20
15	Тлумацький	145	1	5		21	1
	∑	2905	28	161	13	445	2

Загальна кількість народжених в області відносно попередніх двох років зменшилась, зросла кількість діагностованих патологій. Найбільше дітей народилось у Верховинському, Косівському та Снятинському районах, проте в останньому значний відсоток хворих дітей. Найменше народилось у рогатинському районі, проте хворих в даному випадку відносно мало.

По м. Івано-Франківськ

Роки	Здорові	ВВС	ВВОСС	Гідроцефалія	Жовтяниця	Синдром Дауна
2006	814	10	48	5	147
2007	899	8	54	3	137	1
2008	974	6	49	5	133
2009	874	10	56	6	138
2010	871	12	60	4	149

З даної таблиці можна простежити динаміку народжуваності та зміну кількості виявлених ВВР. Так в 2008 році народилося найбільше дітей, і показник ВВР найнижчий за досліджуваний період. Найбільше ж хворих дітей народилося протягом 2010 року, що є досить високим показником, бо кількість дітей порівняно з 2009 роком зменшилась.

Роки	Здорові	ВВС	ВВОСС	Гідроцефалія	Жовтяниця	Синдром Дауна
2006	2001	14	102	7	295	1
2007	2112	13	105	6	275	1
2008	2249	14	104	6	262	2
2009	2136	15	108	10	264	1
2010	2034	16	101	9	296	2

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

а) Вроджені вади серця

б) http://serdechko.org.ua/simptom.php

в) СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ЇХ КОРЕКЦІЇ Антипкін Ю.Г., Книшов Г.В., Авраменко Т.В., Чернишов В.П.,

Гладких Ю.В.

г) Верновський Г., Рубенстайн С.Д. Дослідження в перинатології. Серцево-судинні захворювання у новонароджених. – К.: Молодь, 2004. – 309 с.

д) Marshak D.R., Gardner R.L. and Gottlieb D. Stem Cell Biology. - Gold Spring Harbor: Laboratory Press, 2002. - 544 p.

е) http://family-doctor.com.ua

є) http://ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/uheart2.htm

ж) Белоконь Н.А., Подлозков В.П. Врожденные пороки сердца / М., 1991. – 360с.

з) Запорожан В.Н., Бажора Ю.И. Стволовые клетки. – Одесса: Одес.гос.мед.ун-т, 2004. – 228 с.

и) Запорожан В.Н., Напханюк В.К., Холодкова Е.А. Эмбриология,

тератология и основы репродукции человека. – Одесса: Одес.гос.мед.ун-т,

2000. – 378 с.

і) Малышева З.В., Соколова И.И., Тютюнник И.Ф. Анатомия аномалий

развития новорожденных в отдельных регионах московской области // Вестн. Рос. Ассоциации акуш.-гинек. – 1998. – №3. – с.69–70.

й) Особенности диагностики и хирургического лечения больных с первичными опухолями сердца / Р.Витовский, В.Захарова, Е.Руденко, В.Бешляга // Doctor. – 2003.- N 2. – C.54-57.

к) Marshak D.R., Gardner R.L. and Gottlieb D. Stem Cell Biology. - Gold Spring Harbor: Laboratory Press, 2002. - 544 p.

л) Meyns B. Congenital heart surgery in Belgium. State of the art in 2003 // Acta Cardiol. – 2004. - V59, Suppl 1. – P.31-34.

м) Литасова Е.Е., Мешалкин Е.Н. Динамика пороков сердца как интракаузальная адаптация. Проблема послеоперационной переадаптации // Бюллютень Сибирского отделения РАМН. – 1995. – № 4. – С.28-33.

н) Витовский Р. Особенности диагностики и хирургического лечения больных с первичными опухолями сердца / Р.Витовский, В.Захарова, Е.Руденко, В.Бешляга // Doctor. – 2003.- N 2. – C.54-57.

о) Алекси-Месхишвили В.В., Шарыкин А.С. Вопросы оказания неотложной помощи новорожденным с врожденными пороками сердца // Акуш.Гинекол. – 1988. - № 7. – С.67-68.

п) www.ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/ugenibd2.htm

р) Возіанов О.Ф., Сеймівський Д.А., Бліхар В.Є. // Вроджені вади сечових шляхів у дітей. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 218 с.

с) Сайдакова А.О., Старцева Л.М., Кравчук Н.Г. // Основні показники урологічної допомоги в Україні за 2007-2008 рр. – К., 2009. – С. 205.

т) Сеймівський Д.А., Петербургський В.Ф., Пирогов В.О. та ін. Клінічні варіанти порушень уродинаміки нижніх сечових шляхів при мегауретері у дітей // Урологія. – 1997. – № 1. – С. 28-43.

у) Сеймівський Д.А. Шляхи підвищення ефективності цистопластики з місцевих тканин при екстрофії сечового міхура у дітей // Урологія. – 2002. – № 3. – С. 46-51.

ф) Сеймівський Д.А. Використання фітопрепарату Канефрон Н в лікуванні хронічного пієлонефриту у дітей // Урологія. – 2003. – № 2. – С. 30-34.

х) http://immuno.health-ua.com/article/341.html

ц) Орлов Ю.А. Критерии качества жизни детей после нейрохирургических операций //Український нейрохірургічний журнал.- 2001.- № 2.- C. 87-88.

ч) uk.wikipedia.org/wiki/Гідроцефалія

ш) http://www.neurosurgery.com.ua/index.php?p=22

щ) http://referat.repetitor.ua/Природжена_гідроцефалія_у_новонароджених

ь) http://ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/uhydroc3.htm

ю) http://semya.com.ua/zdorovja-ditini-do-roku/342-gidrozefalia-ne-ypystit.html

я) http://zakon.rada.gov.uacgi-binlawsmain.cginreg=736-95-%EF

a) http://news.if.ua/tag/народжуваність

b) http://stat.if.ukrtel.net

c) www.magnat.biz/jeltuha_ua.html

d) http://semya.com.ua/newborn/31-govtjanici.html

e) Горленко О.М., Русанов-ська О.В., Янковська А.О., Мальованик Н.Г. Кон'югаційна жовтяниця новонароджених: анте- і інтранатальні фактори ризику, шляхи корекції // Современная педиатрия. — 2004. — № 4. — 148-151.

f) Володін Н.Н., Дегтярева А.В., Дегтярев Д.Н. Основные причины желтух у новорожденных детей и принципы дифференциальной диагностики // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. — 2004. —№ 49 (5). — 18-23.

g) Lawrence V. Gartner. Жовтяниці новонароджених: як зменшити ризик ускладнень // Медицина світу. — 2003. — № 15 (5). — 295-303.

h) Смирнов В.В. Желтухи у детей первых трех месяцев жизни // Медицинский научный и учебно-методический журнал. — 2005. — № 25. — 3-20.

i) Gourley G.R. et al. A Controlled, Randomized, Double-blind Trail of Prophylaxis Against Jaundice Among Breastfed Newborns // Pediatrics. — 2005. — № 116. — 385-391.

j) http://babymama.com.ua/publ/ 27-1-0-364

k)

l)

m)

n)

o)

p)

q)

r)

s)

t)

u)

v)

w)

x)

y)

z)