6.4. Шляхи встановлення національної валютної системи України

І етап (1991-1994 pp.)

Головні ознаки

Основні заходи та результати

1. В умовах глибокої економічної і фінансової кризи, гіпервисокої інфляції, макроекономічної розбаланссованості, затримки з проведенням економічних реформ майже не було передумов для нормального розвитку валютного ринку.

2. Суто адміністративний порядок ва-лютного регулювання.

1. Основною перевагою і результатом цього етапу було створення нормативної бази щодо організації валютного регулювання і контролю в Україні, а саме:

- у 1991р. був прийнятий Закон України "Про банки і банківську діяльність", за допомогою якого установлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті, дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно-фінансових організаціях; зобов'язано НБУ організувати накопичення та збереження золотовалютних резервів;

- 16 квітня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність"; згодом у травні 1993 р. Кабінет Міністрів видав декрет "Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності;

- 12 грудня 1991 р. прийнято "Митний кодекс України";

- 13 березня 1992 р. набрав чинності Закон України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".

2. Результатом посилення адміністративних обмежень валютного регулювання стало скорочення надходжень конвертованої іноземної валюти на ринок, посилення її відпливу за кордон, поява множинності валютних курсів і тінізація валютних відносин, прискорення розриву між фіксованим і ринковим валютними курсами, зниження ефективності використання валютних резервів держави. Усе це свідчило, про те, що адміністративні обмеження валютного ринку не виправдали себе.

II етап (1994 - до вересня 1996 pp.)

1. Головною ознакою цього етапу було повернення до ринкових методів організації валютних відносин, прискорення лібералізації валютного ринку, відновлення роботи УМВБ та визначення офіційного валютного курсу карбованця на підставі: результатів торгів на УМВБ, ліквідації множинності валютних курсів, істотного розширення переліку потреб резидентів у валюті, які дозволялось задовольнити через купівлю-продаж на біржі та на міжбанківському валютному ринку; зменшення до 40% частки валютної виручки експортерів, що підлягала обов'язковому продажу.

Ринкові методи організації валютних відносин сприяли:

1. Консолідації валютного ринку, зростанню пропозиції та попиту на інвалюту, посиленню їх ролі у формуванні єдиного валютного курсу, у підвищенні його реальності;

2. Валютний ринок був помітно децентралізований;

3. Зросла довіра до національних грошей, чому сприяла офіційна заборона в 1995р. обігу іноземної валюти на внутрішньому ринку України;

4. Спостерігалась істотна стабілізація національної валюти - курс до долара США за 1995 - 1996 рр. знизився приблизно на 5%.

III етап (з вересня 1996 р. - до теперішнього часу)

1. У вересні 1996 р. випуск в обіг постійної національної валюти-гривні.

2. Ринкові засади набули подальшого розвитку.

1. Остаточний перехід на режим плаваючого валютного курсу гривні: спочатку плавання обмежувалося валютним коридором, а з 2000 р. -введено вільне плавання.

2. Введення вільного розпорядження резидент-тами всією сумою валютних надходжень.

3. Певна децентралізація валютного ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах.

4. Подальша лібера лізація доступу до валютного ринку юридичних та фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвертованості національної валюти за поточними операціями.

5. Приєднання України (у травні 1997 р.) до VIII статті Статуту МВФ, що означало офіційне визначення вільної конвертованості гривні за поточними операціями.