Контрольні питання

1. Яке значення норми Конституції України мають для інших галузей права?

2. Що означає теза про те, що норми Конституції України є нормами прямої дії?

3. Яка роль у конституційному процесі України належить Конституційному договору 1995 р.?

4. З якою метою до Конституції України включені Перехідні положення?

5. Який зміст та форми безпосередньої демократії в Україні ви знаєте?

6. Поясніть відмінність між поняттями “об’єктивне виборче право” та “суб’єктивне виборче право”.

7. Які соціальні функції виборів вам відомі?

8. Назвіть основні принципи виборчого права України.

9. Як ви вважаєте, яка виборча система (мажоритарна, пропорційна чи змішана) є оптимальною для формування представницьких органів влади України?

10. Які види референдумів можуть проводитись згідно із законодавством України?

11. Чи є різниця між поняттями “держава” та “країна”?

12. Що містить у собі поняття “суверенітет” і які види суверенітету ви знаєте?

13. Які форми держави вам відомі?

14. Чим можна пояснити значне поширення республіканської форми правління порівняно з монархічною?

15. Чи можна досягнути стану правової держави? Які ознаки правової держави вам відомі?

16. З чого складається механізм держави і навіщо він потрібен?

17. У чому полягає різниця між виборами та референдумом?

18. Що собою являє “формула референдуму”?

19. Які органи державної влади є представницькими?

20. З якого віку в Україні громадяни наділяються активним виборчим правом?

21. Які виборчі цензи встановлені в Україні для реалізації пасивного виборчого права?

22. Які основні конституційні принципи державного ладу закріплені в Конституції України?

Теми рефератів

23. Основи конституційного ладу України.

24. Особливості предмета конституційного права України.

25. Механізм внесення змін і доповнень до Конституції України.

26. Безпосереднє народовладдя в Україні.

27. Особливості мажоритарної виборчої системи.

28. Порядок проведення референдумів в Україні.

29. Становлення українського парламентаризму.

30. Правові наслідки введення двопалатного парламенту в Україні.

31. Інститут депутатської недоторканності.

32. Роль Президента України як гаранта державного суверенітету.

33. Процедура імпічменту Президента.

34. Сутність виконавчої влади держави.

35. Повноваження Прем’єр-міністра України.

36. Конституційно-правова основа діяльності Уряду.

Термінологічний словник

Вибори – це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їх посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб за умови, що на здобуття кожного мандата мають право балотуватися два і більше кандидатів.

Виборча система у вузькому значенні – це певний спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб.

Держава – це політико-територіальна організація суспільства, яка за допомогою державного механізму здійснює у правових формах суверенну публічну владу.

Державний (політичний) режим характеризує сукупність методів, прийомів і засобів, за допомогою яких здійснюється державна влада.

Державний лад – це закріплені нормами конституційного права засади устрою суспільства і держави, що відображають характер політичних відносин та організацію державної влади, внутрішню структуру органів державної влади та місцевого самоврядування, статус особи, а також основні риси соціальних і економічних відносин.

Державний механізм – це цілісна ієрархічна система державних органів та їх посадових осіб, що практично здійснюють державну владу та забезпечують виконання завдань і функцій держави.

Державний орган – це ланка механізму держави, що бере участь у реалізації завдань та функцій держави і наділяється для цього державно-владними повноваженнями.

Конституційне право – це сукупність правових інститутів і норм, що закріплюють засади державного ладу та територіальний устрій, визначають правовий статус особи та регулюють суспільні відносини, пов’язані з організацією та діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування.

Конституція – це Основний Закон держави, що приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини, що визначають принципи організації публічної влади, закріплюючи при цьому засади конституційного ладу, гарантії прав і свобод людини та громадянина, систему, порядок організації та компетенцію органів державної влади, територіальний устрій держави, державні символи.

Метод правового регулювання – це сукупність прийомів та способів, за допомогою яких здійснюється регулювання тих чи інших суспільних відносин.

Монархія – це форма правління, при якій державна влада повністю чи частково знаходиться в руках однієї особи (монарха) і передається у спадок між членами правлячої династії.

Об’єктивне виборче право – це інститут конституційного права, що складається з правових норм, за допомогою яких регулюються суспільні відносини, пов’язані з виборами органів державної влади і місцевого самоврядування.

Предмет галузі права – це ті групи суспільних відносин, на врегулювання яких спрямовуються норми цієї галузі права.

Республіка – це форма правління, при якій державна влада делегується колегіальному чи одноособовому органу, що обирається народом на визначений строк.

Референдум – це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Суб’єктивне виборче право – це закріплене Конституцією і гарантоване державою право громадянина вільно обирати та бути обраним до виборних органів державної влади і місцевого самоврядування.

Форма держави – це зовнішній спосіб організації державної влади.

Форма правління виражає характер утворення та організації вищих органів державної влади, їх відносини між собою та з населенням.

Форма територіального (державного) устрою характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації органів державної влади, а також визначає зміст відносин між державою та її адміністративно-територіальними одиницями.

Функції держави – це основні напрями її діяльності, що виражають сутність і соціальне призначення держави і мають на меті регулювання існуючих суспільних відносин.

Юридичні властивості конституції – це її специфічні риси, що відрізняють конституцію від інших нормативно-правових актів, характеризують її сутність та зміст.