Тема 4. Аналіз поведінки споживача

Крива «доход–споживання»

Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що доход зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу споживача(I) призведе до зміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій в положення(рис. 4.1).

Поєднавши графіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів доходу.

Початкова рівновага відповідає точці. Зростання фінансових можливостей споживача дозволяє йому переміститись на вищі криві байдужості. Нові точки оптимуміввідповідають споживчим кошикам з більшими видатками на обидва блага.

З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву, яка була названа Дж. Хіксом – крива «доход-споживання», а в американській літературі одержала назву кривої рівня життя.

Крива «доход–споживання» –

Траєкторія кривої «доход – споживання» залежить від типу благ. Рис. 4.1 відображає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбувається збільшення споживання обох товарів. Це означає, що обидва товари належать до нормальних благ.

Розглянемо вид кривої «доход-споживання» в залежності від типу товару:

1. Крива «доход–споживання» для нормальних благ є монотонно зростаючою (рис. 4.1.).

2. Якщо товар X – неякісний, a Y – нормальний товар, то лінія «доход-споживання» йде вгору з права наліво (рис. 4.2).

3. Якщо товар X – нормальний, a Y – неякісний, то лінія «до­ход-споживання» йде вниз зліва направо (рис. 4.3).

4. Існують товари, обсяги споживання яких майже не зміню­ються при всіх рівнях доходу. Це товари, витрати на які склада­ють невелику частину в бюджеті споживача, а також товари пер­шої необхідності (рис. 4.4).

Перенесемо рівноважні обсяги споживання товарудля випадку нормальних благ (рис. 4.5.а) в систему координат «ціна–обсяг попиту» (рис. 4.5.б). За умови незмінної ціни кожен обсяг товарумає на кривій попиту лише одну точку.

Обсяг Х₁ розміщений на кривій попиту D₁, а обсяг X₂, що відповідає вищому рівню доходу (B₂), вже розташований на іншій кривій попиту D₂, і далі відповідно попит споживача за будь-якого вищого рівня доходу буде зростати.

На графіку попиту це виглядає як зміщення кривої попиту праворуч.

Модель «доход–споживання» може бути використана для побудови кривих Енгеля.

Криві Энгеля в сучасній інтерпретації представлені на рис. 4.6.

Відкладемо на осі абсцис доход споживача І, а на осі ординат – кількість оплачуваних їм продуктів Q. Спочатку відбувається насичення продовольчими товарами, потім – промисловими товарами стандартної якості і лише пізніше – високоякісними товарами і послугами.

Рис. 4.6. Криві Энгеля

На рис. 4.7. представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та нейтральних (в) благ.

Криві Енгеля і криві «доход–споживання» мають однаковий характер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний нахил, для нижчих – відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для нейтральних є вертикальними.

Крива «ціна-споживання»

Розглядаючи криву «доход-споживання», ми виходили зі сталості цін благ. Змінювався тільки доход. Тепер візьмемо в якості постійної величини доход, а в якості змінної ціну одного з благ.

Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару поступово знижується віддо(рис.4.8.а).

Бюджетна лінія рухається праворуч вздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару , – він стає дешевшим порівняно з благом.

Відрізки показують максимальні кількості товару, які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій доход лише на нього.

Точки на рис. 4.8. а) визначають рівноважні комбінації товарів таза різних рівнів ціни блага. З’єднавши точки рівноваги плавною лінією, одержимо криву «ціна-споживання».

Крива «ціна-споживання»

На її основі будується крива індивідуального попиту.

Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товаруу систему координат «ціна-кількість товару_» (рис. 4.8. б) Крива попиту показує обсяг споживання товаруяк функцію ціни.

Для різних видів товарів лінія «ціна – споживання» буде мати різний нахил.

1. Лінія «ціна – споживання» для товарів, які є взаємодоповню­ючими, буде мати додатний нахил (4.8. а).

2. Лінія «ціна – споживання» для нейтральних товарів буде го­ризонтальною лінією (рис. 4.9).

3. Лінія «ціна – споживання» для товарів, які є взаємозамінни­ми (рис. 4.10).