2. Надлишок споживача та виробника

На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблена концепція споживчого надлишку, яка застосовується для доказу переваг конкурентної ринкової системи, котра максимізує добробут споживачів і виробників.

Кожен споживач визначає для себеграничну максимальну суму грошей, яку він міг би заплатити за товар згідно зі своєю оцінкою його граничної корисності (MU). Ця готовність платити є показником сприйняття цінності товару споживачем. У таблиці 4.1 представлені дані про готовність платити чотирьох покупців.

Побудована за готовністю платити крива попиту має вигляд ламаної лінії (рис. 4.11).

Якщо товар буде продаватись за ціною 70 грн., то на ринку залишаться 3 покупці, які куплять по одній одиниці товару. Перший покупець, який міг би заплатити максимум 100 грн., вважає, що зекономив 30 грн., другий, готовий платити максимум 80 грн., зекономив 10 грн., а третій заплатить суму, яку готовий був платити. Четвертий покупець взагалі залишить ринок.

Отже, крива ринкового попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача – того, хто готовий першим залишити ринок за найменшого підвищення ціни.

Споживчий надлишок (виграш споживача) –

Величина сукупного надлишку вимірюється площею фігури, обмеженої кривою ринкового попи­ту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. На рис. 4.12. за початковою ціною Р₁ споживчому надлишку відповідає площа трикутника . Якщо ціна знизилася від до , споживчий надлишок буде визначати сукупність площ. Зниження ціни покращить рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного товару, але й інших, які отримали можливість купувати цей товар.

Розглядаючи загальну рівновагу між попитом і пропозицією окрім сукупного надлишку споживачів можна визначити надлишок виробників.

Рис. 4.13. Надлишок споживача, витрати і надлишок виробника

Графічно надлишок (виграш) споживача на рисунку 4.13, можна зобразити|змальовувати| через площу|майдан| фігури обмеженої кривої попиту, віссю ординат і рівноважною ціною Р_Е (площа|майдан| Рmах Ер Е).

Надлишок (виграш) споживача –

У свою чергу|своєю чергою,в свою чергу|, рівноважна ціна зазвичай|звично| вище за мінімальну ціну, яку могли б запропонувати найбільш ефективні фірми|фірма-виготовлювачі|.

Отже, сукупні витрати виробників рівні площі|майдану| фігури 0 Pmin E Q_Е, а надлишок (виграш) виробника складає площ|майдан|а P_E Е Pmin. Це надлишок найбільш ефективних фірм|фірма-виготовлювачів|, які можуть запропонувати на ринок товар нижче за рівноважну ціну Р_Е, але|та| пропонують товар за «вищою» – ринковою ціною.

Сума надлишків споживачів і виробників, зображена на рис. 4.13. у виді площини Рmах Ер Е та P_E Е Pmin, і характеризує суспільну вигоду, яка виникає в зв'язку з існуванням ринкової рівноваги.

Суспільний|громадський| виграш від існування ринку = Надлишок споживача + Надлишок виробника.