Населення
Населення на території Росії розподілене нерівномірно, що зумовлено різноманітністю природних ресурсів, освоєнням території (особливо її східних частин), рівнем економічного потенціалу різних місцевостей країни.
Чисельність населення. Мови. У країні проживають 143,4 млн. осіб. За 1917—2004 pp. чисельність населення збільшилася в 1,5 раза, а порівняно з 1940 p., незважаючи на великі втрати у Великій Вітчизняній війні, на 30%, причому найбільший ріст населення спостерігається на Уралі, Північному Кавказі, у східних районах країни.
Державною мовою проголошено російську, але народи Росії розмовляють більш ніж на 100 мовах і діалектах, що належать до індоєвропейської (російська, українська, білоруська та німецька), алтайської (татарська і чуваська) та уральської (удмуртська і марійська) мовних сімей.
Демографічні особливості. У Росії склалася складна демографічна ситуація, спричинена низьким рівнем життя, забрудненням навколишнього середовища, слабкою охороною праці, поширенням алкоголізму та відносно низьким рівнем профілактики й охорони здоров'я. У 2004 р. в Росії переважав від'ємний природний приріст населення (-0,37%), народжуваність підтримувалася на низькому рівні (9,8%о), смертність була значно вищою (14,52%о), дитяча смертність (немовлят) також випереджала середні показники по Європі (20,33%о). Середня тривалість життя населення становила 67,1 року (для чоловіків — 60,55, для жінок — 74,04). Молодого населення (до 15 років) налічувалося 15%, похилого віку — 14%. У статевій структурі значно переважають жінки (до 53%). Розлучаються майже 40—50% сімей.
Національний і релігійний склад. Росія є багатонаціональною державою, на її території мешкають понад 100 народностей, серед яких переважають етнічні росіяни (до 83% населення країни). Найчисельнішими етнічними групами є: росіяни (119,9 млн. осіб), татари (5,5 млн.), українці (4,4 млн.), чуваші (1,8 млн.), башкири (1,4 млн.), білоруси (1,2 млн.), мордовці (1,1 млн.), чеченці (900 тис), німці (840 тис.) тощо.
Основною релігією є православ'я (90% віруючих). Більшість неслов'янських народів Поволжя та Північного Кавказу сповідують іслам. У 1990 р. у Росії було прийнято закон, який гарантує невтручання держави у діяльність релігійних організацій. Релігійні громади мають право на власність і самостійне керівництво своїми справами.
Розміщення населення. З огляду на природні особливості, населення в країні розміщене вкрай нерівномірно. Середня густота населення — лише 27 осіб/км2. У Сибіру (площа якого сягає 3/4 території Росії) мешкає менше 25% населення країни, здебільшого уздовж траси Транссибірської залізниці, на якій розташовані її найбільші міста — Новосибірськ, Омськ, Красноярськ та ін. Західна та центральна частини Європейської Росії найбільш густо заселені та урба-нізовані. На Уралі населення сконцентроване переважно між містами Нижній Тагіл та Магнітогорськ.
У 2004 р. 75% населення мешкало в містах, 25% — у сільській місцевості. Водночас внаслідок несприятливої вікової структури та підвищеної смертності сільського населення це співвідношення збільшується на користь міського. У XX ст. кількість міських поселень зросла майже у 2,5 раза. Нині в країні існує понад 1 тис. міст та понад 2 тис. селищ міського типу. Більшість міського населення мешкає у великих містах, зокрема в Москві (8,3 млн. осіб), Санкт-Петербурзі (4,4 млн.), Новосибірську (1,4 млн.), Нижньому Новгороді (1,4 млн.), Єкатеринбурзі (1,4 млн.), Самарі (1,2 млн.), Омську (1,14 млн.), Челябінську (1,14 млн.), Казані (понад 1 млн.) та ін. Великі міста об'єднуються в агломерації, найбільшими з яких є Московська (81 міське поселення), Петербурзька (55), Єкатеринбурзька (32), Ниж-ньоновгородська (28) та ін.
Сільське розселення має груповий тип. Великі села переважають у степовій та лісостеповій зонах.
Трудові ресурси. Загальна кількість економічно активного населення країни налічує 71,8 млн. осіб (2004), зокрема у промисловості зайнято 23%, у сільському господарстві — 12%, у сфері послуг — 65%. Розпад економіки призвів до зростання безробіття, яке у 2004 р. оцінювалося в 8,5% від загальної кількості працюючих. Для зареєстрованих на біржі праці введена допомога з безробіття, скасована в СРСР у 1930 р.