2.2. Використання жаргонної лексики у творах с. Жадана

Уживання жаргонної лексики є особливістю ідіостилю С. Жадана, як, утім, і багатьох митців, які починали активну суспільну та художню діяльність у 80- х – 90-х роках ХХ століття. І. Олійник із цього приводу зауважує: “Для поезіїї вісімдесятників характерний процес переходу поетичної лексики високого звучання у стилістично-нейтральну або зниженого плану. Це засвідчує особливе світобачення, відхід від мови класичної поетичної традиції. Вісімдесятники зближують поетичну мову з побутовою розмовною мовою”. Такий процес зближення спостерігаємо в аналізованому нами матеріалі.

Жаргонова та вульгаризована лексика наповнює практично усі твори С. Жадана.

Сколовши босі ноги об стерню,

старенький Перебендя біля тину

ячить собі, що, скурвившись на пню,

лукаві діти в цю лиху годину

забули встид, просрали Україну,

забили на духовність і борню,

і взагалі творять якусь фігню.

Бідує місто. Кинувши фрезу,

робітники на заводському ґанку

лаштують косяки, бузять бузу,

розводять спирт, заводять варшав΄янку

і, втерши соплі та скупу сльозу,

майовку перетворюють на п΄янку;

І навіть можна не знати природи якихось речей,

але, якщо вже відверто, без соплів і без образ –

попри всю непруху, попри тугу, ачей,

невже ви самі не бачили, невже не мали очей,

що райх ваш – фата морґана, і фюрер ваш – підарас.

Ужиті жаргонні словосполучення скурвившись на пню “змінившися в гірший бік”; забити на духовність і борню “відмовитися, збайдужіти”; якась фігня “дурниця, нісенітниця”; лаштувати косяки “набивати цигарку наркотичною речовиною”; бузити бузу “влаштовувати скандал, бійку”; уся непруха “невезіння, смуга невдач” та вульгаризми просрати Україну; втерши соплі; без соплів; п΄янка мають на меті розбудити, “розколихати” читача, витягти його зі сну байдужості і примусити діяти Авторові так болить непруха в Україні, він наскільки небайдужий до її сьогоднішнього й майбутнього, що хоч за допомогою ненормативної лексики прагне достукатися до наших душ і сердець. Сам поет досить активна людина: він допомагає митцям-початківцям (музикантам, поетам, художникам), є одним із лідерів неформальних молодіжних об΄єднань. До речі, під час “помаранчевої” революції С. Жадан був керівником молоді на майдані Свободи у Харкові.

Неповага до недавньої влади (через зображення президента) виявляється у рядках:

президент винаймає ресторан...

сідає в порожньому залі за шоколадний рояль

ставить на кришку своє мартіні

і бринькає знічев΄я, –

де сполучення бринькати знічев΄я означає “невміло або недбало грати на музичному

інструменті від нічого робити”. Перша складова має негативну сему у денотаті, а друга лексикографічно позначена “розм.”. Разом контекст вимальовує байдужу до всіх (а значить, до свого народу) людину, яка практично заховалася від людей.

У цьому ж вірші рядками

де твоя жмеринка воїне де твоя втрачена гражданка

хулі ти тут обливаєшся бромом і компотом

твій президент мотає другу ходку

автор продовжує характеристику держави через образ президента, уживаючи сполуку кримінального жаргону мотати другу ходку – “вдруге відбувати покарання” (Л. Кучма два терміни виконував обов΄язки Президента України), де така деталь звучить як знущання. Посилюється контекстуальна характеристика і згрубілим жаргонізмом хулі, що виконує роль питальної частки. Звернемо увагу ще й на нейтральні назви компот і бром. Зрозуміло, що перша – загальноприйнятне питво у всіх радянських і пострадянських закладах харчування (створюють комічний ефект: президентській охороні треба б давати заспокійливе від нервового напруження – очевидно, дається взнаки перебування поруч із VIP-персоною.

Наступні рядки:

ну що – говорить президент – грузіни бля –

продовжують малюнок. У виділеному словосполученні помилка у написанні і, відповідно, у вимові назви грузини може свідчити про не досить пристойне знання державної мови керівником держави (так воно й було насправді). Друге слово, точніше, усічена його форма, дає простір для асоціацій: по-перше, яке саме слово у цій формі “ховається”, а по-друге, – наскільки вихована й освічена людина наш колишній президент.

У продовженні:

...ця наволоч обкрадає твою країну

вони щось говорять про транш але насправді обкрадають твою країну

вони щось пишуть про піски і курорти

забороняють траву і аборти

тобі залишаються мінні поля

їм залишаються корти –

також спостерігаємо емоційну характеристику державного правління за допомогою зневажливо-лайливого слова наволоч, кримінально-жаргонного трава (“наркотична речовина”) та контекстуального протиставлення мінні поля – корти. Припускаємо в останньому слові імпліцитну семантику, котра, окрім прозорішої семи “розваги”, містить ще й натяк на схиляння перед Росією, оскільки її колишній президент Б. Єльцин захоплювався грою в теніс.

Надмірне використання “низької” лексики (перелік можна продовжити: різдвяний драп “гашиш”; нужда голімі розправляє крила, світ не такий вже й галімий “абсолютний, який виявляється повною мірою”; мудацька система “несхвальна, недосконала”; лажа трива “брехня, вигадка”; родіна залажала надовго “обдурювала”; з пантами прогоцавши літню кампанію “марно, нікчемно втративши” та ін.) свідчить ще й про прагнення виділитися, звернути на себе увагу.

Творцями і носіями жаргону є переважно молодь, тому така мова зближує автора та його читачів, продукує, як зауважує Л. Ставицька, сучасні іронічні стилі спілкування.

Подибуємо у мові творів поета також щонайвульгарніші вислови (так званий мат), що нами категорично не сприймається, хоча, вважаємо, і цьому можна знайти пояснення. Так чи інакше, сьогодні відбувається формування нових принципів і підходів до висловлення думки, зумовлених новим світобаченням, іншим вихованням, молодою генерацією.