29

Мовний портрет Сергія Жадана

Зміст

Мовний портрет Сергія Жадана 1

Зміст 2

Вступ 3

Розділ 1. Особливості творчого стилю Сергія Жадана 5

1.1. Загальна характеристика творчості Сергія Жадана 5

1.2. Особливості індивідуально-авторського стилю Сергія Жадана 11

Розділ 2. Особливості мови у творах Сергія Жадана 18

2.1. Стилістична функція розмовної лексики у поетичних творах С. Жадана 18

2.2. Використання жаргонної лексики у творах С. Жадана 22

Висновки 27

Використана література 28

Вступ

Усе українське суспільство сьогодні переживає період реформ, які більше схожі на природні катаклізми і катастрофи, і зараз здається, що нічого путнього з цього не вийде. Але не будемо забувати, що найкращим суддею є час, який і розставить все по своїх місцях.

Ці зміни охопили майже всі сфери життя кожного без винятку українця, починаючи з постійних перетурбацій владних еліт і закінчуючи черговими новинками у освіті. Саме ці ”деформації” нам і хотілось би прокоментувати та запропонувати своє бачення на цю надзвичайно важливу та актуальну ”проблему” у кращому значенні цього слова.

Відродження вітчизняної культури на початку минулого століття зактуалізувало проблему її естетичної орієнтації. Географічна, політична й ментальна межовість України спричинилася до того, що ці пошуки були спрямовані вздовж вектора "Схід-Захід". Найвпливовішим ученням 1920-х років була теорія "азіатського ренесансу" Миколи Хвильового, який услід за німецьким філософом Освальдом Шпенглером декларував вичерпаність духовного потенціалу Європи та майбутнє культурне піднесення азіатських країн. На сьогодні це питання не втратило своєї злободенності. Найновіші варіанти його розв'язання належать українським митцям 1990-х, серед яких чільне, ледь не культове місце належить харків'янину Сергієві Жадану.

Упродовж останніх років на літературній карті нашої держави з’явилось чимало яскравих літературних зірок, до їхнього числа сміливо можна віднести і Сергія Жадана. Про це свідчать критичні розвідки М. Бриниха, І. Бондаря-Терещенка, Л. Березовчук, М. Сулими, О. Різниченко, І. Римарука, Ю. Андруховича, М. Кіяновської, А. Бражкіної, А. Білої, Л. Ганжі, Є. Барана, І. Андрусяка, О. Ірванця, В. Моренця, І. Старовойт, А. Кокотюхи та інших про творчість С. Жадана, які друкувалися у вітчизняній і зарубіжній періодиці.

У нашому дослідженні мова йтиме про особливості творчості Сергія Жадана.

Сергій Жадан (нар. 1974 року) – відомий поет, літературознавець, кандидат філологічних наук, викладач літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Він належить до андерграунду, того мистецького напряму, який “відрізняється від загальноприйнятого, який перебуває під неформальною забороною влади і не має офіційного визнання”. Інакше кажучи, С. Жадан – витвір пострадянської епохи, який не зважає на авторів та авторитети, пише так, як зручно йому і „чхати”, хто що про нього скаже. Але про нього говорять багато. Його твори перекладаються сьогодні багатьма мовами. Він сам подорожує, їздить, ходить, літає, аби зустрітися зі своїми читачами, запропонувати їм свої твори.

П.Загребельний говорить, що його (Жадана) герої намагаються “бодай виповзти за межі крейдяного кола того маразму, в якому приречене народитися, а тоді й жити покоління нашого автора”.