
- •I. Лабораторні заняття
- •II. Практичні заняття
- •2. Розрахунок електричних кіл в режимі усталених гармонічних
- •3. Розрахунок лінійних електричних кіл при періодичних
- •9. Тематика розрахунково-графічних робіт і методичні настанови
- •Передмова Обгрунтування комп'ютерного моделювання електричних та електронних схем
- •П.1. Вивчення системи моделювання Elektronics Workbench. Структура вікон та система меню
- •П.1.1. Структура вікон ewb
- •П.1.2. Меню File
- •П.1.3. Меню Edit
- •П.1.4. Меню Circuit
- •Її параметрів (б)
- •Оформлення схеми
- •П.1.5. Меню Window
- •П.1.6. Меню Help
- •П.1.7. Контрольні питання
- •П.2. Створення схем та бібліотеки компонентів
- •П.2.1. Технологія підготовки схем
- •П.2.1.1. Група Custom – допоміжні компоненти
- •П.2.1.2. Група Passive – пасивні компоненти
- •П.2.1.3. Група Active – активні компоненти
- •П.2.1.4. Група fet – польові транзистори
- •П.2.1.5. Група Control – комутаційні пристрої та керовані джерела
- •П.2.1.6. Група Hybrid – гібридні компоненти
- •П.2.1.7. Група Indіc – індикаторні прилади
- •П.2.1.8. Група Gates – логічні елементи
- •9. Logic gates – логічні цифрові мікросхеми (рисунок п.2.9,а).
- •П.2.3. Порядок виконання роботи
- •П.2.4. Контрольні питання
- •П.3. Дослідження Контрольно-вимірювальних приладів програми Elektronics Workbench
- •П.3.1. Основні теоретичні відомості
- •П.3.2. Мультиметр (Multimeter)
- •П.3.3. Функціональний генератор (Function Generator)
- •П.3.4. Осцилограф (Oscilloscope)
- •П.3.5. Вимірювач ачх та фчх (Bode Plotter)
- •П.3.6. Генератор слова (Word Generator)
- •П.3.7. Функціональний генератор
- •П.3.8 Логічний аналізатор (Logic Analyzer)
- •П.3.9 Логічний перетворювач (Logic Converter)
- •П.3.10. Відмінності приладів програми ewb 5.Хх
- •П.3.11. Контрольні питання
- •П.4. Дослідження елементної бази Elektronics Workbench
- •П.4.1. Джерела струму
- •П.4.2. Керовані джерела
- •П.4.3. Індикаторні прилади
- •П.4.3.1. Вольтметри та амперметри
- •П.4.3.2. Семисегментний цифровий індикатор
- •П.4.3.3. Чотиривходовий індикатор
- •П.4.3.9. Десятисегментний індикатор
- •Із вмонтованим ацп
- •П.4.4. Порядок виконання роботи
- •П.4.5. Контрольні питання
- •I. Лабораторні заняття Лабораторна робота № 1
- •1.1. Порядок виконання роботи
- •2. Принцип взаємності
- •3.Теорема про еквівалентний генератор
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.3. Обробка результатів досліду
- •3.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження лінійного нерозгалуженого кола синусоїдного струму
- •4.1. Основні теоретичні відомості
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •4.3. Обробка результатів досліду
- •4.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Дослідження лінійного розгалуженого кола синусоїдного струму
- •5.1. Основні теоретичні відомості
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Обробка результатів досліду
- •5.4. Контрольні питання
- •6.2. Порядок виконання роботи
- •6.3. Обробка результатів досліджень
- •6.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 дослідження трифазного кола при сполученні фаз споживача трикутником
- •7.1. Основні теоретичні відомості
- •7.2. Порядок виконання роботи
- •7.3. Обробка результатів досліджень
- •7.4. Контрольні питання
- •8.1 Основні теоретичні відомості
- •8 .2. Порядок виконання роботи
- •8.3. Обробка результатів досліджень
- •8.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1. Основні теоретичні відомості
- •9.3.2. Визначення коефіцієнта пульсацій однопівперіодного випрямляча при зміні ємності фільтра
- •9.3.3. Визначення коефіцієнта пульсацій однопівперіодного випрямляча при зміні струму навантаження
- •9.3.4. Визначення коефіцієнта пульсацій двопівперіодного випрямляча
- •9.4. Обробка результатів досліджень
- •9.5. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 дослідження біполярних транзисторів
- •10.1. Основні теоретичні відомості
- •10.2. Порядок виконання роботи
- •10.3. Обробка результатів досліджень
- •10.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11
- •11.1. Основні теоретичні відомості
- •11.2. Порядок виконання роботи
- •11.3. Обробка результатів досліджень
- •11.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12
- •12.1. Основні теоретичні відомості
- •12.3.4. Вимірювання часу наростання вихідної напруги оп
- •12.4. Обробка результатів досліджень
- •1. Результати вимірювання вхідних струмів
- •2. Результати вимірювання зміщення
- •3. Результати вимірювання вхідного та вихідного опорів
- •12.5. Контрольні питання
- •1. Розрахунок електричних кіл при постійних струмах
- •Порядок розрахунку
- •Приклад 1.1 Знайти струми у вітках електричного кола, схема якого приведена на рисунку 1.4, якщо задано: в; в; Ом; Ом; Ом; Ом; Ом.
- •1.3. Метод контурних струмів
- •Приклад розрахунку
- •П орядок розрахунку
- •1.4. Розрахунок електричних кіл методом еквівалентного генератора
- •Порядок розрахунку
- •Приклад розрахунку
- •1.7. Питання для самоконтролю
- •2. Розрахунок електричних кіл в режимі усталених гармонічних коливань
- •2.1. Представлення синусоїдних функцій часу комплексними числами
- •2.2. Закони Кірхгофа в комплексній формі
- •2.3. Приклад розрахунку нерозгалуженого кола
- •Розрахунок
- •2.4. Приклад розрахунку розгалуженого кола
- •Розрахунок
- •2.5. Питання для самоконтролю
- •3. Розрахунок лінійних електричних кіл при періодичних несинусоїдних сигналах
- •3.1. Порядок розрахунку
- •3.2. Приклад розрахунку електричних кіл при періодичних несинусоїдних сигналах
- •3.2.1. Розрахунок
- •4. Розрахунок трифазних електричних кіл
- •4.1. Розрахунок при симетричному навантаженні фаз споживачів, сполучених зіркою
- •4.2. Розрахунок при несиметричному навантаженні фаз споживачів, сполучених зіркою
- •4.3. Розрахунок при симетричному навантаженні фаз споживачів, сполучених трикутником
- •4.4. Розрахунок при несиметричному навантаженні фаз споживачів, сполучених трикутником
- •5. Розрахунки перехідних процесів у електричних колах
- •5.2. Методика розрахунку перехідних процесів
- •5.3. Визначення постійних інтегрування в класичному методі
- •5.4. Методика визначення постійних інтегрування
- •6. Розрахунок струмів перехідних процесів класичним методом
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •7. Розрахунок перехідних процесів операторним методом
- •7.1. Порядок розрахунку
- •7.2. Розрахунок струмів перехідних процесів операторним методом
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •8. Магнітні кола
- •8.1. Розрахунок магнітних кіл постійного струму
- •8.1.1. Загальні положення
- •8.1.2. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •8.1.3. Розрахунок розгалуженого кола з одною мрс
- •8.1.4. Розрахунок магнітного кола з двома вузлами
- •9. Тематика розрахунково-графічних робіт і методичні настанови до їх виконання
- •9.1. Завдання №·1
- •9.1.1. Вихідні дані завдання №·1
- •9.1.2. Розрахункові схеми завдання №1
- •9.1.3. Приклад виконання завдання № 1
- •Розрахунок
- •9.2. Завдання №·2
- •9.2.1. Вихідні дані завдання № 2
- •9.2.3. Приклад виконання завдання №·2
- •Рекомендована література
П.1.4. Меню Circuit
Меню Circuit використовується при підготовці схем.
1. Activate (Ctrl+G) – запуск моделювання.
2. Stop (Ctrl+Т) – зупинка моделювання. Ця і попередня команди можуть бути виконані також кнопкою, розташованою в правому верхньому куті екрана.
3. Pause (F9) – переривання моделювання.
4. Label (Ctrl+L) – введення позиційного позначення виділеного компонента (наприклад, R2 – для резистора, С3 – для конденсатора і т.д.) в діалоговому вікні (рисунок П.1.2,а). При необхідності зміщення позначення вправо можна зліва ввести необхідне число пропусків (але не більше 14 символів у рядку).
а
Рисунок П.1.2 – Вікна введення позиційного позначення резистора (а) і вибору номінального значення параметра компонента (б)
5. Value (Ctrl+U) – зміна номінального значення параметра компонента в діалоговому вікні (приклад на рисунку П.1.2,б); команда виконується також подвійним клацанням по компоненту. Номінальне значення параметра вводиться з клавіатури, після чого курсором мишки на кнопці вверх – вниз вибирається множник, кратний 1000. Наприклад, для конденсатора задається його ємність у пікофарадах (пФ), нанофарадах (нФ), мікрофарадах (мкФ) або миллифарадах (мФ).
6. Model (Ctrl+M) – вибір моделі компонента (джерела живлення, індуктивності, трансформатора та ін.); команда виконується також подвійним клацанням по компоненту. В меню команди (рисунок П.1.3,а) вибирається:
Library – перелік бібліотек, в яких знаходяться компоненти вибраного типу;
Model – перелік моделей компонентів вибраної бібліотеки;
New Library – створення нової бібліотеки; після внесення її імені у викликаному діалоговому вікні і натиснення клавіші Accept (прийняти) це ім'я з'явиться в колонці Library.
7. Edit – після натиснення цієї кнопки викликається діалогове вікно з параметрами вибраної моделі компонента. При необхідності редактування параметрів доцільно за командою New Library створити окрему бібліотеку (щоб не псувати параметри бібліотечного компонента), куди переноситься редагований компонент за допомогою команд:
Copy – копіювання відзначеного в колонці Model компонента в буфер обміну;
а) б)
Рисунок П.1.3 – Вікна вибору моделі (а) та редагування
Її параметрів (б)
Paste – вставка скопійованої в буфер обміну моделі компонента у вибрану в колонці Library бібліотеку (в тому числі і новостворену) з наступним редагуванням її параметрів без зміни характеристик компонента основної бібліотеки;
Rename – перейменування відміченої моделі компонента.
Робота з меню, як і у всіх інших випадках, закінчується натисканням кнопок Accept або Cancel – із збереженням або без збереження введених змін.
8. При створенні бібліотеки моделей вітчизняних компонентів доцільно діяти в наступній послідовності:
створити бібліотеку, наприклад, під ім'ям rus_lib;
скопіювати в цю бібліотеку модель компонента, найближчого за параметрами до вітчизняного компонента;
перейменувати скопійовану модель, привласнивши їй, наприклад, ім'я K140UD6 (латинська транскрипція К140УД6);
при необхідності відредагувати значення параметрів перейменованої моделі, використовуючи дані каталогів вітчизняних мікросхем.
9. Zoom (Ctrl+Z) – розкриття (розгортання) виділеної підсхеми або контрольно–вимірювального приладу, команда виконується також подвійним клацанням мишки по іконці компонента або приладу.
10. Rotate (Ctrl+R) – обертання виділеного компонента.
11. Fault (Ctrl+F) – імітація несправності виділеного компонента введенням: Leakage – опору витоку; Short – короткого замикання; Open – обриву; None – несправність відсутня (включено за замовчуванням).
12. Subcircuit (Ctrl+В) – перетворення попередньо виділеної частини схеми в підсхему. Частина схеми, що виділяється, повинна бути розташована так, щоб у виділену область не потрапили провідники і компоненти, що не відносяться до неї. В результаті виконання команди викликається діалогове вікно (рисунок П.1.4,а), в рядку Name якого вводиться ім'я підсхеми, після чого можливі наступні варіанти:
Сopy from Circuit – підсхема копіюється з вказаною назвою в бібліотеку Custom без внесення змін в початкову схему;
Move from Circuit – виділена частина вирізується із загальної схеми і у вигляді підсхеми з привласненим їй ім'ям копіюється в бібліотеку користувача (Custom);
Replace in Circuit – виділена частина замінюється у вихідній схемі підсхемою з привласненим їй ім'ям з одночасним копіюванням у бібліотеку Custom.
а) б)
Рисунок П.1.4 – Створення підсхеми
Для перегляду або редагування підсхеми потрібно двічі клацнути мишкою по її значку. Редагування підсхеми проводиться за загальними правилами редагування схем. При створенні додаткового виводу необхідно з відповідної точки підсхеми курсором мишки протягнути провідник до краю її вікна до появи незафарбованої прямокутної контактної площадки, після чого відпустити ліву кнопку мишки. Для видалення виводу необхідно курсором мишки вхопитися за його прямокутну площадку і винести її за межі вікна.
13. Wire Color – зміна кольору попередньо виділеного провідника (виділений провідник потовщується). Більш простий спосіб виконання команди – подвійне клацання мишкою на провіднику, після чого в меню (рисунок П.1.1.5,а) вибирається один з шести пропонованих кольорів. Необхідність забарвлення особливо важлива для провідників, що сполучають контрольні точки (вузли) схеми з осцилографом або логічним аналізатором – у цьому випадку колір провідника визначає колір осцилограми.
Рисунок П.1.5 – Вибір кольору провідника та елементів