- •1. Підготовка оборони
- •1.1.Тривалість і порядок роботи командира щодо організації оборони
- •1.2. Інженерне обладнання опорного пункту
- •1.3. Схема опорного пункту роти
- •1.4. Забезпечення постійної бойової готовності підрозділів
- •1.5. Практична робота командира роти в підпорядкованих підрозділах
- •2. Ведення оборони
- •2.1. Порядок ураження противника
- •2.2. Порядок дій роти з початком вогневої підготовки атаки противником
- •2.3. Порядок дій роти з переходом противника в атаку
- •2.4. Дії роти по мірі підходу противника до переднього краю оборони
- •2.5. Дії роти другого ешелону батальйону у випадку прориву противника в глибину оборони
- •3. Особливості дій роти в складі батальйону
- •3.1. Дії усіх вогневих засобів по мірі підходу противника
- •3.2. Оборона роти на передовій позиції
ЗМІСТ
1.Підготовка оборони………………………………………………………….. 3
1.1. Тривалість і порядок роботи командира щодо організації оборони.. 3
1.2. Інженерне обладнання опорного пункту…………………………....... 4
1.3. Схема опорного пункту роти………………………………………….. 4
1.4. Забезпечення постійної бойової готовності підрозділів……………... 5
1.5. Практична робота командира роти в підпорядкованих підрозділах... 6
2. Ведення оборони…………………………………………………………. 6
2.1. Порядок ураження противника………………………………………... 6
2.2. Порядок дій роти з початком вогневої підготовки атаки
противником……………………………………………………………. 7
2.3. Порядок дій роти з переходом противника в атаку………………….. 7
2.4. Дії роти по мірі підходу противника до переднього краю оборони… 8
2.5. Дії роти другого ешелону батальйону у випадку прориву
противника в глибину оборони……………………………………....... 9
3. Особливості дій роти в складі батальйону…………………………… 10
3.1. Дії усіх вогневих засобів по мірі підходу противника………………. 10
3.2. Оборона роти на передовій позиції…………………………………… 11
Висновок……………………………………………………………………….. 12
Список літератури……………………………………………………………... 13
1. Підготовка оборони
Підготовка оборони починається з одержанням бойового завдання від старшого командира. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових завдань підрозділам, рекогносцировку, організацію взаємодії і системи вогню, всебічного забезпечення бою і управління, розробку схеми опорного пункту роти); підготовку роти до виконання бойового завдання; заняття оборони, створення бойового порядку та системи вогню; інженерне обладнання опорного пункту; організацію і проведення виховної роботи; практичну роботу командира роти, його заступників.
1.1.Тривалість і порядок роботи командира щодо організації оборони
Тривалість і порядок роботи командира щодо організації оборони залежать від умов переходу до оборони, отриманого завдання, віддалення противника і його дій, характеру місцевості і наявності часу. Підготовка оборони при наявності часу проводиться з виконанням заходів у повному обсязі, а при його нестачі — у скороченому обсязі в короткі терміни.
В усіх випадках постановка завдань не повинна затримувати заняття підрозділами оборони й організацію ними системи вогню.
Одержавши завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир роти організовує захоплення і закріплення вказаного (вигідного) рубежу. У ході закріплення рубежу він приймає рішення, ставить завдання підрозділам, організовує взаємодію та систему вогню, управління, захист від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, дає вказівки з основних питань всебічного забезпечення бою, організовує інженерне обладнання опорного пункту.
Під час переходу до оборони рота повинна бути постійно готова до відбиття раптового нападу противника, ударів його літаків, вертольотів, розвідувально-ударних комплексів, знищення повітряних десантів, аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником особливу увагу приділяють створенню, відповідно до рішення командира роти, в найкоротші терміни бойового порядку, системи вогню та інженерних загороджень, в першу чергу на імовірному напрямку наступу головних сил противника, а також маскуванню і фортифікаційному обладнанню опорного пункту, який займають.
1.2. Інженерне обладнання опорного пункту
Інженерне обладнання опорного пункту починається негайно після визначення позицій підрозділам і вогневим засобам та організації системи вогню. У деяких випадках воно може починатися ще до заняття оборони, в повному обсязі проводиться, як правило, після заняття підрозділами опорних пунктів і продовжується безперервно в ході всього оборонного бою. Воно здійснюється одночасно на всю глибину оборони в послідовності, яка забезпечує постійну готовність підрозділів до відбиття наступу противника і захисту від усіх засобів ураження, і проводиться потай, з повним напруженням сил і максимальним використанням збірних фортифікаційних споруджень, конструкцій і місцевих будівельних матеріалів.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником інженерні загородження встановлюються в першу чергу перед переднім краєм на найважливіших напрямках. Під час обладнання позицій підрозділи спочатку відривають окремі окопи, які потім з'єднуються в окоп на відділення і траншею на взвод.