Поняття та принципи інформаційного забезпечення економічного аналізу.
Латинське слово інформація (informatio) в дослівному перекладі означає повідомлення, роз’яснення, виклад. Під інформацією розуміють впорядковані повідомлення про процеси та явища, що відбуваються у об’єкті, середовищі, сукупність будь-яких знань, даних. Її основна цінність полягає в подоланні ентропії (невизначеності), яка неминуче виникає при недостатності відомостей.
Корисність інформації для споживача вимірюється приростом ефекту його функціонування внаслідок реалізації її споживчої вартості.
У той же час на її отримання, обробку та зберігання витрачаються значні кошти, тому інформація має свою вартість.
Якісне професійне виконання та подання інформаційного продукту водночас підвищує його споживчу та економічну цінність.
Власники економічно цінної інформації повинні подбати про її раціональне використання, забезпечення цілісності та конфіденційності.
Систему економічної інформації сучасного підприємства можна охарактеризувати таким чином:
економічна інформація вкрай неоднорідна, взаємозв’язок окремих її видів характеризується значною складністю, до того ж чітко проявляється тенденція їх подальшого ускладнення;
поряд із систематичним зростанням обсягів інформації, що призводить до надлишковості даних, відчувається її недостатність для прийняття управлінських рішень;
на функціонування системи підприємства суттєво впливають нестабільність і непрогнозованість змін зовнішнього середовища (ринку, податкового, інвестиційного, цінового законодавства, динаміки цін і курсів та ін.).
Потреби управління зумовлюють необхідність вдосконалення системи економічної інформації, впорядкування інформаційного потоку в напрямку стримання наростання його обсягів і подолання інформаційної недостатності.
Під інформаційним забезпеченням економічного аналізу розуміють неперервне постачання процесу оцінки стану об’єкта і вироблення варіантів оптимальних доцільних управлінських рішень інформаційними ресурсами за принципом системного підходу, який передбачає необхідну і достатню забезпезпеченість вхідними даними вихідної інформації, склад і зміст якої задається вимогами користувача. При системному підході визначаються основні цілі системи, досягненню яких повинні сприяти опрацьовувані вхідні дані та отримувана вихідна інформація. За цілями конструюється вся система, яка в даному випадку являє собою набір елементів і інформаційні зв’язки між ними, які забезпечують оптимальне керівництво функціонуванням підприємства.
Перед iнфоpмацiйним забезпеченням аналізу висуваються такі завдання:
визначити потребу в достовipнiй iнфоpмацiї з точки зору її своєчасності, необхідності та достатності для проведення глибокого аналізу;
встановити методи вимipу, джеpела отpимання, пеpiодичнiсть оновлення даних для аналiтичних pозpахункiв;
визначити поpядок фіксації, тpансфоpмацiї, збеpiгання, pуху та викоpистання iнфоpмацiї, а також її пеpетвоpення в аналiтичну iнфоpмацiю, що вiдповiдає потpебам упpавлiння за змiстом та обсягом;
створити умови для злагодженого функціонування системи інформаційного забезпечення.
Лише раціональна система економічної інформації та обробка її за допомогою швидкодіючих машин забезпечують своєчасне надходження необхідних даних.
Застосування ЕОМ значно підвищує достовірність, оперативність, корисність, кратність та різнонаправленість використання інформації, проте воно змушує дотримуватись певних принципів при створенні та функціонуванні системи інформаційного забезпечення:
вияв найефективнішого способу задоволення інформаційної потреби;
об’єктивність відображення процесів;
узгодженість інформації, що надходить з різних джерел (бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, планових даних), усунення її дублювання;
оперативність інформації, що забезпечується застосуванням новітніх засобів зв’язку і передачі даних безпосередньо на сприймаючі пристрої ЕОМ;
можливе обмеження обсягу первинної інформації і підвищення коефіцієнта її використання;
кодування первинних даних з метою ефективного використання каналів зв’язку і перетворюючих пристроїв;
розробка вдосконалення програмного забезпечення аналізу відповідно до потреб управління;
економічність.
Основою для створення системи інформаційного забезпечення аналізу повинен служити перелік запланованих до вирішення аналітичних задач. Виходячи з нього будується інформаційна модель аналізу, яка описує характер взаємозв’язків та шляхи перетворення вхідної інформації у результуючі показники. При цьому вибір останніх повинен бути здійснений таким чином, щоб забезпечити повноту інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Інформаційна модель повинна контролювати надлишковість як вихідних, так і вхідних даних.
Застосування досконалішого технічного та програмного забезпечення (зросла швидкодія та обсяг оперативної пам’яті, ефективні методи доступу до iнфоpмацiї, потужні опеpацiйнi системи), а також принципово нова структура сучасних АСУ, реалізована в концепції "банку даних" (єдина структура iнфоpмацiйного забезпечення, одноразова фіксація iнфоpмацiї при багатократності її використання, незалежність етапів оpганiзацiї та pеоpганiзацiї бази даних для розв’язання функціональних задач), передбачають зростання pолi аналітичних робіт, pеалiзацiю основного завдання аналізу в умовах використання обчислювальної техніки - забезпечення оптимальності управлінської діяльності.
Класифікація і характеристика найважливіших груп інформації. Вирішення поставлених перед економічним аналізом завдань вимагає залучення широкого кола джерел, в яких відображається багатогранна діяльність підприємства і його структурних підрозділів та зміни зовнішнього стосовно суб’єкта господарювання середовища. Залежно від поставлених цілей і завдань впливу на керований об’єкт економічна інформація може бути класифікована за певними ознаками: