Психологія -- це (вибирайте якесь одне із цих):

– наука, що вивчає факти, закономірності і механізми психіки;

– наука ,яка вивчає процеси активного відображення людиною об’єктивного світу у формі почуттів,сприймань,мислення та інших процесів і явищ психіки;

– наука про закономірності і функціонування психіки,як особливої форми життєдіяльності.

Психіка – це властивість високоорганізованої живої матерії,яка полягає в активному відображенні суб’єктом об’єктивного світу,у побудові суб’єктом картини цього світу і регуляції на цій основі поведінки та діяльності.

Психічне явище – це реакція людини на ті чи інші подразники,своєрідні переживання, суб’єктивні образи явищ реальної дійсноті,це внутрішній світ людини у всій її повноті та різноманітності.

Особистість – індивід як суб’єкт соціальних стосунків та свідомої діяльності, людина як соціальна істота.

Темперамент – це (вибирайте якесь одне із цих):

– характеристика індивіда збоку динамічних особливостей його психічної діяльності;

– індивідуальні,своєрідні,вроджені форми поведінки,які виявляються в динаміці, тонусі,врівноваженості,реакції на життєві впливи.

Характер — динамічна, упорядкована сукупність стійких, індивідуально психологічних особливостей, котрі формуються в процесі життєдіяльності і виявляються в її діяльності та суспільній поведінці: у ставленні до колективу, до інших людей, до праці, навколишньої дійсності та самого себе.

Здібності — індивідуально стійкі властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності.

1. Предмет і завдання психологічної науки.

Предмет психології складають конкретні факти психічного життя, що характеризуються якісно та кількісно. Наприклад, під час сприйняття образ предмета зберігає свою відносну сталість навіть за змінених умов сприйняття (книжкова сторінка буде білою і в напівтемряві, і в сонячному світлі). Або ж тривалість часу реакції різних людей на той самий подразник буде різною (звук, спалах тощо). Однак наукова психологія не може обмежуватися самим лише описанням психологічних фактів, хоч би якими цікавими вони були, їх треба пояснювати. Ось чому слід відкривати закони, за якими відбуваються ці явища, тобто психологічні закони. Якщо виникнення психологічних фактів спостерігається кожного разу, коли для цього виникають відповідні умови, то кажуть про закономірний характер психічного явища. Завданням психології, нарівні з вивченням психологічних фактів і закономірностей, є встановлення механізмів психологічної діяльності. Це означає вивчення роботи конкретних анатомо-фізіологічних апаратів, які здійснюють той чи інший психічний процес. Тут психологія стикається з рядом наук: медициною, фізіологією, біофізикою, біохімією, кібернетикою та ін.

Отже, психологія, як наука, вивчає факти, закономірності та механізми психіки.

2. Основні форми прояву психіки людини

Психічне явище – це реакція людини на ті чи інші подразники, своєрідні переживання, суб’єктивні образи явищ реальної дійсності ; це внутрішній світ людини у всій його повноті і різноманітності.

Виділяють такі групи психічних явищ:

Психічні процеси – це форма цілісного відображення людиною об’єктивної дійсності. Вони поділяються на : пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття,увага, пам'ять,мислення, уява); емоційні процеси (емоції і почуття); вольові процеси (вольові дії, якості)

Психічні стани – психологічна характеристика людини, що відображає її душевні переживання: настрій; афект (короткочасне бурхливе переживання людини – гнів, лють, велика раптова радість і ін.); ейфорія (піднесений настрій хворого не виправданий об’єктивними умовами і станом здоров’я); фрустрація(емоційні прояви); зосередженість; розсіяність(увага); рішучість, зібраність (вольові прояви); сумніви (мислительні прояви); утомленість- бадьорість та інші.

Психічні властивості – сталі, стійкі душевні якості суб’єкта, які синтезуються й утворюють складні структурні утворення особистості: життєву позицію особистості (систему потреб, інтересів, переконань, ідеалів, що визначають вибірковість і рівень активності людини); темперамент (систему природних властивостей особистості – рухливість, урівноваженість поведінки і тонус активності – динамічний бік поведінки); здібності (систему інтелектуально-вольових і емоційних властивостей, що визначає творчі можливості особистості); характер як систему відносин і способів поведінки.

На основі кожного психічного процесу може виникнути відповідна психічна властивість: на основі відчуття – чутливість, уваги – уважність, уяви - фантазерство тощо