2.3.4. Протирадіолокаційні ракети.

Ще під час війни у В’єтнамі, тактичній авіації при підході до об’єктів ударів необхідно було вражати зенітні ракетні засоби ППО не тільки в районі цілі, але й на маршруті до неї, для цього на тактичному винищувачі F-4 була встановлена система пеленгації працюючих наземних РЛС, а до комплекту озброєння увійшли протирадіолокаційні ракети “Шрайк”, які наводились на засоби випромінювання самостійно. Цей тактичний прийом знайшов широке застосування і під час операції “Буря в пустелі”, де вогневе подавлення радіолокаційних засобів ППО здійснювалося літаками F-4G, A-6, F/A-18, які включалися до складу ешелону подавлення системи ППО Іраку.

Високоточна зброя (ВТЗ) – це системи звичайної керованої зброї, в яких реалізується принцип “розвідка-постріл-ураження” внаслідок наведення (самонаведення) боєприпасу або вражаючого елемента на всій траєкторії польоту або на її окремих ділянках.

Особливе місце у комплексах ВТЗ займає самонавідна на випромінювання зброя. Керування цією зброєю у разі самонаведення здійснюється за допомогою головок самонаведення (ГСН), які приймають електромагнітні коливання, що випромінюються ціллю або відбиваються від цілі. Саме така керована зброя у повній мірі реалізує принцип “постріл-ураження” і забезпечує високу точність влучення у ціль у широкому діапазоні дальності стрільби.

За допомогою ГСН, яка встановлена на борту боєприпасу, здійснюється пошук, захоплення і супровід цілі за кутовими координатами, дальності і швидкості руху. В залежності від місцеположення джерела випромінювання системи самонаведення поділяють на активні, напівактивні та пасивні (Рис.2.3.5.)

Системи самонаведення

Пасивні:

використання власного випромінювання цілі (інфрачервоного, радіолокаційного або випромінювання в оптичному діапазоні)

Активні:

підсвітка цілі з борту боєприпасу

Напівактивні:

підсвітка цілі з борту носія ВТЗ або спеціальним цілевказів-ником

Рис.2.3.5. Класифікація систем самонаведення

У пасивних системах самонаведення широко застосовуються радіолокаційні ГСН, які використовуються в протирадіолокаційних ракетах (ПРР) класу “повітря-поверхня” AGM-88А,-В,-С (HARM), AGM-78А,-В,-С ("Стандарт АRМ"), ALARM, ARMAT, "Мартель" (AS-37) та інших.

Керовані протирадіолокаційні ракети призначені для враження випромінюючих радіолокаційних засобів й, передусім, РЛС РТВ й радіолокаційних засобів ЗРВ, ЗА й ВА.

Характерними особливостями таких ПРР є висока точність влучення (середньоквадратична помилка дорівнює 3...9 м), велика дальність пуску (до150 км), можливість застосування цілодобово та в будь-яких метеоумовах.

Компонування протирадіолокаційної ракети включає антенну систему, приймач з автоматичною системою спостереження, джерело живлення, бойову частину, двигун, систему керування і наведення. Система наведення ракет цього виду, як правило, пасивна радіолокаційна.

Кут місця і азимут цілі визначається за допомогою конічного сканування антени або моноімпульсним прийомом. Ці способи забезпечують (при використанні антени з гостронаправленною діаграмою) досить високу точність визначення кутових координат джерела випромінювання.

При конічному скануванні промінь діаграми направленості антени описує конус обертання, що відповідає полю зору самонаведення. Конічна розгортка променя проводиться за допомогою обертання відбивача або рупора приймальної антени.

Основні ТТХ ПРР провідних іноземних держав надано в таблиці 2.3.4.

Таблиця 2.3.4

Найменування (приналежність, рік прийняття на озброєння)	Стартова маса, кг.	Бойова частина		Дальність пуску, км.	Висота пуску, км	Швид-кість польо- ту, м/с	Система наведен- ня	КВВ, м
		тип	маса, кг
"Шрайк" AGM-45A (США, 1966)	180	осколково-фугасна, осколково-сигнальна	65	50-75	Ддо 12	М=3-3,5	Пасивна радіо локац.	9
"Стандартний”ARM" AGM-78A, B, C, Д (США, 1968)	біля 620	Оосколкова	117	80-100	–	М=3-3,5	Пасивна радіо локац	9
"Харм" AGM-88A (США, 1982)	330	осколково-фугасна	68	70	–	670	Пасивна радіо локац	9
"Мартель" AS-37 (Франція, 1969)	525	Оосколкова	150	30-100	від 0,015 до 15	Більше 1000	Пасивна радіо локац	3-6

ПРР HARM широко застосовувалась у всіх локальних війнах та конфліктах. Так, у війні проти Іраку у 2003 році було використано біля 400 ПРР HARM (головним чином у перші декілька діб наступальної операції коаліційних сил, коли літаки вогневого подавлення ППО ескадрильї “Уайлд-Уізл” F-16СJ здійснювали прикриття дій ударних сил авіації).

ПРР ALARM призначена для подавлення РЛС зенітно-ракетних комплексів та систем, а також РЛС зенітної артилерії. Лазерна інерційна навігаційна система дозволяє здійснювати наведення ПРР на РЛС як після її вимикання, так і під час роботи РЛС у режимі “мерехтіння”. ПРР ALARM була прийнята на озброєння ударних літаків англійських військово-повітряних сил “Торнадо GR.1” спеціально для застосування у війні проти Іраку в 1991 році. За весь період бойового застосування ПРР ALARM у 24 бойових завданнях було виконано 52 літако-вильотів з застосуванням 121 ПРР цього типу.

ПРР "Мартель" (AS-37) має інерційну систему наведення та комплектується неконтактним підривачем. ГСН ПРР працює на декількох фіксованих частотах і забезпечує захоплення, як правило, імпульсних РЛС.

При порівняно непоганих льотно-технічних характеристиках ракета "Мартель" вимагає попереднього визначення параметрів випромінювання наземної РЛС і визначення її місцезнаходження.

ПРР ARMAT являє собою удосконалений варіант ПРР "Мартель" (AS-37) з новим двигуном та пасивною радіолокаційною ГСН. Призначена для подавлення нерухомих та корабельних РЛС. ГСН забезпечує наведення на РЛС, яка має перебудову частоти, використовує режим “мерехтіння” та деякі інші заходи захисту РЛС від засобів РЕБ. Ці ПРР застосовувалися військово-повітряними силами Франції проти РЛС ППО Лівії під час чадсько-лівійського конфлікту, а також в операції “Буря в пустелі”.

На ракетах "Шрайк" встановлюються моноімпульсні ГСН. Виявлення сигналів наземних РЛС та визначення напрямків на них проводиться бортовою радіоапаратурою, що включає приймач, обчислювальний пристрій та індикатор.

На ракетах "Стандартний AРM" розширено частотний діапазон змінних ГСН. Захват цілей ГСН ракети відбувається ще до її пуску.

Істотним недоліком пасивних радіолокаційних систем наведення є значне зменшення імовірності ураженні при припиненні випромінювання наземної РЛС. З метою уникнення цього недоліку в "Стандартний AРM" встановлено блок "запам’ятовування" положення виявленої РЛС.

Відмінною особливістю системи наведення ракети "Харм" є можливість виявлення РЛС, працюючих в режимах імпульсного і безперервного випромінювання в 3-, 5-, 10- и 25-см. діапазонах хвиль.

Основний спосіб бойового застосування ПРР. За даними літакового приймача виявлення визначається наявність джерел радіовипромінювання в заданому районі, напрямок на них, їх тип і режим робота. Ці дані відображаються на дисплеях у кабіні екіпажа і вводяться в систему наведення ПРР. Пуск ракета може бути здійснений практично одночасно з виявленням об'єкта, що випромінює, або в будь-який інший момент, навіть якщо джерело випромінювання вийде за межі поля огляду ГСН ПРР.