Навчальні питання і розподіл часу:

І. .Вступна частина............................................... .10 хв.

ІІ. Основна частина............................................... .65 хв.

1. Системи дальнього радіолокаційного виявлення......20 хв.

2. Розвідувально-ударні комплекси.................................15.хв.

3. Засоби РЕБ ....................................................................15 хв.

4. Протирадіолокаційні ракети .......................................15 хв.

ІІІ. Заключна частина............................................... 5 хв.

Організаційно–методичні рекомендації:

Склад слухачів – навчальний потік. Матеріальне забезпечення заняття здійснює учбово-допоміжний склад під керівництвом викладача. Викладач до початку заняття дає завдання допоміжному складу на підготовку до використання ТЗН Матеріал заняття викладати лекційним методом з використанням ТЗН. Матеріал даного заняття підлягає контролю в процесі подальшого вивчення даної теми.

Вступна частина

Керівник заняття перевіряє наявність студентів, їх готовність до заняття.

Провести контрольне опитування по матеріалу попереднього заняття.

Питання контролю:

1. Призначення та характеристика стратегічних ракет

Ракети стратегічного призначення є засобом нанесення першого ядерного удару. Вони призначені для ураження найважливіших адміністративно-промислових центрів, стартових позицій стратегічних ракет, важливих економічних та військових об’єктів, великих угрупувань військ та інших об’єктів.

Вони характеризуються великими дальностями стрільби, високою точністю влучення у ціль, великою потужністю ядерної бойової частини, високою бойовою готовністю та спроможністю наносити удари у будь-яку пору року та доби і незалежно від метеорологічних умов.

2.Призначення та основні завдання літаків стратегічної авіації.

Стратегічна авіація є засобом верховного головнокомандування та використовується для знищення найважливіших стратегічних об’єктів у глибокому тилу противника.

На стратегічну авіацію покладається рішення таких основних задач у звичайній та ядерній війні:

здійснення ударів по найважливішим адмiнiстративно-полiтичним та військово-промисловим центрам противника;

надання ударів по важливим рухомим, недостатньо розвіданим та мало розмірним об’єктам;

подавлення засобів ППО, що перешкоджають виконанню бойових задач;

дії проти кораблів флоту на базах та у морі;

ведення стратегічної повітряної розвідки у глибині території противника з одночасним нанесенням ударів по знову виявленим цілям.

3.Основні задачі тактичної авіації.

На тактичну авіацію покладається рішення таких основних задач:

а) завоювання і утримання переваги та панування у повітрі;

б) ізоляція районів бойових дій;

в) безпосередня авіаційна підтримка сухопутних військ;

г) ведення тактичної повітряної розвідки.

При вирішенні перших трьох задач не виключена можливість використання ядерної зброї. При виконанні першої та других задач припускається нанесення ударів по засобах ППО.

На тактичну авіацію може покладатись рішення задач ППО військ та об’єктів у зоні бойових дій на глибину до 250-500 км, викид диверсійних груп, забезпечення висадки повітряних десантів, здійснення радіопротидії та інше.

Оголосити тему, мету та учбові питання

Літаки ДРЛВ й У можуть також давати цілевказання зенітним засобам системи ППО, здійснювати ретрансляцію команд чи даних при забезпеченні зв’язку наземних (корабельних) центрів управління силами й засобами ППО (головним чином літакам, що діють на малих висотах), управляти повітряним рухом при виході з ладу основного устаткування, вести пошук потерпілих аварію літаків і забезпечувати рятувальні операції. Літаки далекого радіолокаційного виявлення й управління (Е-3 А, В, Д, Е-2С, А-50, “Nimrod” AEW-3) виконують роль оперативного центра авіаційної підтримки, повітряного центра виявлення й управління. Вони входять до складу системи ДРЛВ й управління авіацією на театрі воєнних дій і вирішують задачі виявлення, супроводу й опізнання повітряного противника у всьому діапазоні висот їхнього польоту і кораблів при дії над морем, своєчасного попередження про повітряний напад і постійне подання інформації про обстановку в повітряному просторі і на морі в зоні спостереження, наведення винищувачів на засоби повітряного нападу противника і управління ударними й розвідувальними літаками [3, 7, 10].

Літак Е-3 здатний вести розвідку не тільки повітряних випромінюючих цілей, але також наземних засобів ППО, надводних кораблів (з розпізнаванням їхніх типів) на морських ТВД і підводних човнів, що ведуть радіолокаційний огляд з перископної глибини.

Літак Е-3А являє собою гнучку завадостійку мобільну оглядову радіолокаційну станцію і командний, зв’язковий і координуючий центр. На додаток до своїх можливостей далекого огляду повітряного простору на великих та малих висотах літак системи Е-3 забезпечує всепогодне виявлення, ідентифікацію й ведення цілей на тлі будь-якої місцевості. З цих літаків можна управляти всіма авіаційними силами, що здійснюють перехоплення, блокування й ізоляцію противника, розвідку й нанесення ударів, авіаційну підтримку повітряного транспорту та наземних військ.