- •2.6 Підбір і розрахунок технологічного устаткування
- •2.6.1 Таблиця підбору технологічного устаткування
- •2.6.2 Розрахунок устаткування
- •2.6.2.1 Розрахунок стрічкових конвеєрів
- •2.6.2.2 Розрахунок кількості автоклавів
- •2.6.2.3 Розрахунок безперервно діючого пастеризатора
- •2.6.2.4 Розрахунок вакуум-випарного апарата
- •2.6.2.5 Тепловий розрахунок двохстінного котла
2.6.2.3 Розрахунок безперервно діючого пастеризатора
Для лінії виробницва консервів «Томатна паста 25%»
Дані для розрахунку:
Тара – III-82-500,
Діаметр банки – 89 мм,
Продуктивність – 1165 б/год
Формула пастеризації – 15-20-30
-
100
Довжина пастеризатора, м
L= Q*d²*τ/60*B, м (2.27)
де Q – продуктивність лінії, б/год;
d - діаметр банки,м;
τ - цикл перебування банок в пастеризаторі, хв;
B - ширина стрічки, м
L= 1165*0.089²*40/60*1.2 = 5 м
Повна довжина апарату з урахуванням механізмів завантаження і розвантаження складає 7 м. Звідси габарити пастеризатора – охолоджувача складає 7000*1200*1500 мм.
2.6.2.4 Розрахунок вакуум-випарного апарата
Для лінії виробництва консервів «Томатна паста 25%»
Вхідні дані:
- продуктивність установки по томатах 2078 кг/годину;
- тиск пари, що гріє, 0,147 МПа;
- температура томатної пульпи 73оС.
- тара III-82-500
Розрахунок:
Кількість випареної вологи в першому корпусі (кг/годину).
W1 = q*(1-mн/mк) (2.28)
де q - маса пульпи, що надходить на концентрування, кг;
mн ,mк - відповідно вміст сухих речовин на вході і виході з корпуса, %.
W1 = 2078* (1-0,5) = 1039 кг/годину.
Кількість продукту, що надходить на уварювання в другий корпус.
G1 = q – W1, кг/годину (2.29)
G1 = 2078– 1039 = 1039 кг/годину.
Кількість випареної вологи в другому корпусі (кг/годину).
W2 = q*(1-mн/mк), (2.30)
W2 =1039 * (1-(10/25)) = 623,4 кг/годину.
Вихід готового продукту.
G2 = G1 – W2, кг/годину (2.31)
G2 = 1039 – 623,4 = 415,6 кг/годину.
Витрата тепла на підігрів продукту в першому корпусі.
Q1 = G * C * (Тк – Тн), кДж/годину, (2.32)
де С- питома теплоємність пульпи. С=4,02 кДж/кг*К;
Тк - кінцева температура підігріву пульпи в першому корпусі.
Тому що температурна дипресія складає приблизно 0,6оС, приймаємо кінцеву температуру продукту 83 оС.
Q1 =2078 * 4,02 * (83 -73) = 83535,6 кДж/годину.
6) Витрата тепла на підігрів вологи в першому корпусі.
Q2 = W1 * r1, кДж/годину. (2.33)
де r1 – питома теплота пароутворення. При залишковому тиску 0,0882 МПа вона складає 2400,1 кДж/годину.
Q2 = 1039 * 2305 = 2394895 кДж/годину.
7) Витрата тепла на компенсацію теплових втрат у першому корпусі приймаємо 1% суми перших двох статей витрат тепла, тобто:
Q3 = 0,01 * (83535,6+ 2394895) = 24784,306 кДж/годину
8) Загальна витрата тепла в першому корпусі.
Q1загальне. = Q1 + Q2 + Q3, кДж/годину. (2.34)
Q1загальне. =-83535,6 + 2394895 + 24784,306 =2503215 кДж/годину.
9) Витрата тепла на підігрів продукту в другому корпусі.
Q1 = G * C1 * (Тк – Тн), кДж/годину, (2.35)
де C1 – удельная теплоємність пульпи, при змісті сухих речовин 10%.
C1=3,91 кДж/кг*К;
Тк - кінцева температура підігріву пульпи в другому корпусі. Тк = 44 оС
Q1 = 1039 * 3,91 * (44-83) = -158437,1 кДж/годину.
10) Тепла на випарювання вологи в другому корпусі.
Q2= W2 * r2, кДж/годину. (2.36)
При r2=2405 кДж/кг. Q2 = 623,4 * 2305 = 1499277 кДж/годину.
11) Витрати тепла в другому корпусі.
Q3 = 0,01 * (Q1+Q2), кДж/годину. (2.37)
Q3 = 0,01 * (-158437,1 + 1499277) = 13408,4 кДж/годину.
12) Загальні витрати тепла в другому корпусі.
Q2загальне. = Q1 + Q2 + Q3, кДж/годину. (2.38)
Q2загальне. =-158437,1 +1499277 +13408,4 = 1354248,4 кДж/годину.
13) Витрата вторинної пари другого корпуса, на компенсацію загальнеих витрат тепла в першому корпусі.
D2 =Q2загальне. / r2, кг (2.39)
D2 = 1354248,4 /2305 = 587,53 кг.
14) Витрата свіжої пари в другому корпусі.
D1 = Q1загальне. / r, кг (2.40)
D1 = 2503215 / 2226,96=1124 кг.
15) Питома витрата свіжої пари.
D = D1 / (W1+ W2), кг/кг (2.41)
D = 1124 /(1039 + 623,4) = 0,676 кг/кг,
Що цілком влаштовує в плані енергозбереження.