2. Дослідження особливостей розмовної мови представників двох гендерних груп

В ході даної курсової роботи було проведено експериментальне дослідження особливостей чоловічого та жіночого мовлення на різних рівнях мови. Ставилося за мету виявити певну тенденцію і, таким чином, перевірити висунуту гіпотезу, про існування двох підсистем (чоловічого та жіночого мовлення). Перед нами ставилося завдання - обгрунтувати наше припущення про те, що особливості чоловічого та жіночого мовлення виявляється у різного ступеня при вираженні думок, тобто при конструюванні монологічного мовлення.

Для перевірки встановленої гіпотези ми опитали 20 респондентів: 10 чоловіків і 10 жінок. Обов'язковою умовою досліду було підібрати респондентів, враховуючи всі особливості, що впливають на особистість, тому в експерименті брали участь чоловіки і жінки у віці від 19 до 24 років, студенти гуманітарних вузів Південного Федерального Округа, незаміжні або неодружені. Їхній увазі представлялися нотатки з газети "Вечірній Київ", що висвітлюють найбільш важливі та актуальні проблеми та події, що відбуваються в Ростовській області.

Експериментальний матеріал представлений в Додатку 1 та Додатку 2. Респондентам пропонувалися наступні статті для роздумів:

1. "Криза жене з знімальних квартир"

2. "Сигарети з ментолом шкідливіше звичайних"

3. "Лади б'ють водіїв навіть крутих іномарок"

4. "Потяги могли зійти з рейок через" Жовтневого "сміття"

5. "Криза б'є і митницю".

Таким чином, вибір тим об'єктивний, так як серед представлених зразків тексту немає таких, які націлені тільки на чоловічу або тільки на жіночу аудиторію.

Після прочитання респондентам потрібно було скласти власну думку з приводу всіх проблем, висвітлених у газетних статтях і викласти його в письмовому у вигляді так, як би вони висловилися усно. Перед ними висувався конкретне завдання - висловити свою точку зору щодо цих проблем.

В результаті досвіду ми отримали 20 анкет, на підставі яких у практичній частині ми аналізуємо особливості чоловічого та жіночого мовлення і робимо відповідні висновки.

Порівнюючи пропозиції представників різних гендерних груп, ми безумовно виявляємо наступну тенденція - чоловіки пишуть короткими реченнями в той час, як жінки активно використовують визначення, причетні і дієприслівникові обороти.

Даний висновок доводить і відмінність мови чоловіків і жінок, з точки зору психології. Чоловіки будують пропозицію логічно, біс прикрас, чітко і лаконічно висловлюючи свою думку і намагаючись мінімізувати кількість мовних засобів. Жінки кажуть складними конструкціями, роблячи свою промову яскравою, емоційною і експресивній. Жінки можуть настільки заплутано говорити, розриваючи пропозиції, не закінчуючи свою думку, що багато їх висловлювання починають йти все далі і далі від проблеми, і в кінці можливий перехід зовсім до іншого предмету розмови.

Наприклад, стаття під заголовком "Криза жене з знімних квартир" викликала такі коментарі:

1. "У мене у самого сім'я, так що мене турбує проблема житла. Але в Ростові нормального нічого знайти не можна, як би вони цього не називали, елітне чи як там ще"

2. "Насправді страшно ставати за людей, які залишаються без житла. Особливо, якщо це матері-одиначки з дітьми! Мене саму це торкнулося. На роботі знизили зарплату, а господиня квартири навпаки підняла ціну на житло. Комуналка лізе вгору, дитині речі треба купувати , в країні взагалі ніякої підтримки нещасним російським жінкам "

Очевидно, що перший коментар належить чоловікові-респонденту. Висловлення категоричне і не несе ніякої додаткової інформації, крім тієї, що людина має уявлення про проблему і судить, спираючись на свій власний досвід.

Другий зразок - приклад жіночого мовлення. З основного питання про те, як економічна криза позначилася на квартиронаймачів в Ростовській області, респондент переводить тему в область глобальних проблем Росії і акцентує увагу на проблемах "нещасних руських женщин". Так, жінка-респондент відходить від встановленої теми і піднімає питання про підтримку материнства, тобто про те, що важливо для жінки більшою мірою, ніж для чоловіка. Тому, визначити стать автора в даному випадку не становить труднощів.

Чоловіче і жіноче бачення світу не можуть оцінюватися за параметрами "краще - гірше" або "вище - нижче". Інтерес представляє концептуальна значимість жіночого погляду, мислення і логіки. Жінка здатна внести в усі сфери діяльності такі загальнолюдські цінності, як співчуття, турбота, взаєморозуміння, підтримка, які є першорядними в досвіді материнства. Саме образ матері є основним ориентирующим чином для формування статеворольової ідентичності. Як мати, жінка формує майбутнє покоління - від її освіченості, соціального статусу, здоров'я залежить, яким буде людство в майбутньому. У даній роботі жінки продемонстрували закладені природою особливості, відмінні від чоловічих. Жінки частіше згадували про надійність, захисті, і всі висловлювання містили оцінку: "добре-погано", "шкідливо-безпечно".

Наступний приклад поєднує в собі прояв підходу жінки-матері до проблеми, вже згадану специфіку відхилення від основної теми і оцінку з позиції жінки:

"Я відразу не хотіла читати про транспортні страждання. Кошмар! Ніколи не буду вчитися водити. А що якщо мій 18 річний брат отримав струс мозку. Я завжди переживаю, коли він сідати в свою двенашка. Про що тільки думають батьки, коли купують малоліткам мопеди ?! У лікарні виявляються недосвідчені водії мопедів осінь часто і не всі обробляються струсів мозку! Палати завалені. "

Ідентифікувати підлогу автора з даного фрагменту мови не представляє складності, навіть якщо б респондент не використовував дієслово у формі жіночого роду, то по згаданих факторів психологічного характеру, можна було б встановити приналежність висловлення до тієї чи іншої гендерної групі.

Мовні показники створюють образ емансипованої жінки, що говорить про соціокультурні зрушення в суспільстві і про наростаючі тенденції розмивання існуючих гендерних стереотипів у мові. Проте основним типом соціальних відносин, що впливає на мовленнєву поведінку комунікантів у гендерному аспекті, все ж ще залишається ставлення переваги чоловіки і підпорядкованості жінки.

Крім того, знайшов підтвердження той факт, що чоловічі пропозиції, і висловлювання в цілому, коротше жіночих, які можуть бути довше навіть у тих випадках, коли проблема не зацікавила. Жінки обгрунтують свою байдужість, а чоловіки напишуть коротко, як у нашому випадку, грубо і неободрітельно:

"Так що у вас всі статті такі дивні, хоч би щось позитивне було. Ст. № 4 не читаю далі ..."

"Після прочитання цієї статті виникає відчуття роздратування. Знову таки підібрані випадки відбуваються часто-густо"

"Час від часу не легше"

"Про кризу і читати не хочу. В уряді сидять одні козли, які спеціально зробили кризу"

У жіночій мові багато невизначеності, в ній одночасно незримо присутні і "так", і "ні", і "може бути". А це вимагає більшого часу для викладу.

Проведене дослідження спростовує думку про те, що жінки частіше посилаються на власний досвід або досвід знайомих при розгляді ситуації. Чоловіки і жінки в рівній мірі вважають свій досвід підставою для подальших висновках. Тому представники обох статей охоче розповідали про свою практику знімних квартир, коли коментували криза житла, і з розумінням ставилися до тих проблем, з якими і самі стикалися.

Жінок видають навіть розділові знаки. Оклику пропозиціями вони висловлюють своє ставлення до теми і почуття, що виникли після прочитання. Наприклад, респонденти жіночої статі писали:

"Це жахливо!"

"Ідіотська ситуація!"

"А у нас в країні бардак!"

"О! Це просто жахливо!"

"Ось дивно!"

"Жах! Ось це новина!"

"Знову" криза "! Що ще можна сказати! Немає стабільності ніде!"

"Тютюн - це отрута!"

Представлені висловлювання респондентів підтверджує думку з теоретичної частини даної роботи про те, що жіноча мова дійсно включає в себе велику концентрацію емоційно оцінної лексики, а чоловіча оцінна лексика частіше стилістично нейтральна. Вище перераховані приклади належать жінкам-респондентам, в чоловічих анкетах не виділяється така особливість.

Специфікою жіночого мовлення є вживання вигуків (з наших прикладів: "О!", "... О Боже ...", "Ой!", "Так, ..."), а чоловікам властиво починати речення з ввідних конструкції, таких як "На мій погляд "," Я вважаю "," Я думаючи "," На мою думку ". Тому ми можемо стверджувати, що жінки неусвідомлено засмічують мова, чоловіки, навпаки, прагнуть упорядкувати своє мовлення і зробити пропозиції чітко структурованими.

Розглядаючи мова на лексичному рівні, ми переконалися, що вибір слів чоловіками відрізняється від тієї лексики, яку вживають жінки. Чоловіки частіше вживають сленгові слова і вирази, а також нелітературну та ненормативну лексику, в той час як жінки використовують зменшувально-пестливі слова, висловлюючись зовсім інакше, ніж протилежну стать. Наочним прикладом служить наступні фрагменти з анкети жінки:

"Поїздочка! Ну акуратніше ж треба бути. І муніципалітет повинен піклуватися про прибирання сміття"

"Добре, що я маю свою теплу і затишненько квартірочку!"

"Дурненький редактори!"

"Нехай влади розбираються, вони за це грошики отримують, і немаленьку, а бідненькі бабусі прибирають сміття у дворах майже безкоштовно"

У чоловіків практично відсутні якісні прикметники в порівняльному ступені, в той же час у жіночій мови такі форми домінують. ("Ну акуратніше ...", "... є звички гірше!", "... Які сигарети шкідливіше ...", "... іномарки надійніше ...") Таким чином, жіноча мова має закономірну особливість - прагнення всіма лексичними і синтаксичними засобами висловити оцінку.

В анкетах чоловіків зустрілися наступні відступу від норми і приклади стилістично зниженої лексики:

"... Більшість прибутку йде на" ліво "..."

"Наші рулять!"

"Вмерти і не знав"

"... У нас в країні вічно все через" жопу "(I 'm sorry) ..."

"Яке нам діло до Гарвардського університету!"

"Серед моїх знайомих немає лохів, які курять сигарети з ментолом. Хто це взагалі придумав? МОЗ попереджає:''Кидай курити! Вставай на лижі!''"

"Я не довіряю своє життя вітчизняному фуфло. Але й іномарка іномарці ворожнеча. Взагалі, братці ходіть пішки, якщо хочете щоб башка ціла була"

"Криза митницю не вб'є. А якщо і вб'є, то так їй і треба падлюки. Годі з жиру біситися"

Наведений в теоретичній частині факт, що жінки намагаються максимально відновити вихідний текст, встановлений і в даному експерименті. Жінки частіше за чоловіків вставляли фрагменти з представлених статей:

"''Криза жене з знімних квартир''- назва звучить страхітливо ..."

"''У темний час доби там зіткнулися" шістка "і" мерседес "''- нагадує сюжет анекдоту"

"''Зруйнована система іпотечного кредитування поховала і надії на доступну оренду''- заява звучить загрозливо"

"Вони написали:" Сигарети з ментолом шкідливіше звичайних "Хіба незрозуміло, що тепер всі побіжать звичайні купувати?!"

Отже, в соціально орієнтованому спілкуванні слід враховувати особливості мовної поведінки, де дотримання норм супроводжується більш суворим контролем, значення набувають застосовуються комунікантами мовленнєві стратегії і тактики, спрямовані на гармонізацію у комунікативному акті, де гендер є засобом упорядкування картини світу в цілому і організації всієї системи соціальних відносин.

Порівняємо мова жінки і мова чоловіки, викладені з одного й того ж питання. Як відзиву на замітку під назвою "Потяги могли зійти з рейок через" Жовтневого "сміття!" респонденти написали наступне:

1. "О! Це просто жах! Ми живемо у свинарнику! А хто винен? Та ми самі! Та й уряд теж не дуже-то турбує ця проблема. Чому в Європейських країнах чистота на вулицях? Так, тому що люди самі не хочуть ходити і спотикатися об власне сміття, який смердить під ногами. А якщо хтось випадково і викине папірець з під шоколадки, то тут же підбіжить суворий дядько-поліцейський, та оштрафує так, що наступного разу 10 разів подумаєш, перш, ніж викинути на тротуар щось. А в на в країні бардак! Але ж усім приємно, коли під ногами чисто, але кожен думає, що нічого, якщо я один кину недопалок на дорогу, а не в смітник, нічого не трапитися! "

2. "На мій погляд, проблему ліквідували і потрібно поставити крапку. Подібне не повинно повторювати. Хочеться вірити, що залізничному транспорту це не зашкодило так вже сильно"

Отже, перед нами два фрагменти, перший з яких належить респонденту жіночої статі, а другий - чоловічої статі. Ми представили два зразки, що відображають особливості чоловічого та жіночого мовлення, що підкреслити гендерні відмінності на мовному та психологічному рівнях.

Очевидно, що жіноча мова довше і складніше. Жінка сконструювала цілу ситуацію і розглянута проблему з різних сторін, при цьому респондент починає говорити про глобальні речі, порівнюючи, як йде справа в Європейських країнах з тим, що відбувається в Росії.

Чоловік мислить вже. Його судження конкретні і грунтовні.

Проілюстрований приклад виявляє у жінок ще одну особливість побудови мовленнєвого висловлювання, відмінну від чоловічої. Жінка ставить запитання і сама на них відповідає. Таким чином, штучно створюється структура "питання-відповідь". Так жінок впорядковує свою промову, надаючи їй одночасно і форму і емоційність. А чоловік, як уже згадувалося раніше, оформляють свою мову тільки вступними конструкціями. І по експресивності чоловіче висловлювання поступається жіночому, насиченому вигуками і вигуками.

Отже, в ході даної курсової роботи нам вдалося виявити відмітні особливості чоловічої та жіночої розмовної мови. Аналізую синтаксис і лексику, і беручи уваги певні тенденції використання граматичних форм, можна ідентифікувати автора мовного висловлювання. Варто враховувати, що дані відмінності властиві більшою мірою розмовної, тобто спонтанної, непідготовленою мови, ніж іншим видам мови, коли говорять намагається використовувати нейтральні засоби для вираження думки.

Відмінності в мові представників різних гендерних груп пояснюються тим, що чоловіча психіка відрізняється від жіночої, і у різних статей різні картини світу, тобто процеси сприйнятті і відповідно процеси вирази, в даному випадку в усній формі, мають розбіжності.

У той же час ми виявили суперечить теорії особливість. І чоловікам і жінкам властиво звертатися до власного досвіду, оцінюючи ту чи іншу ситуацію, хоча цю специфічну рису мові частіше приписують жіночої статі.

У результаті нашого дослідження, на прикладах, ми довели що існує різниця між чоловічою і жіночою розмовною мовою. Але ми не заявляємо, що ця різниця виявляється в будь-якій ситуації. Це лише тенденція, яка проявилася в ході нашого експерименту. Проведене дослідження представлено в таблиці.

Таблиця 1

Використання в мовленні	Чоловіча мова кол-во чол.	Жіноча мова кол-во чол.
короткі речення	8	2
складні конструкції	3	9
окличні речення	2	8
емоційно оцінна лексика	0	7
вигуки	0	3
вступні конструкції	10	2
стилістично знижена лексика	8	2
зменшувально-пестливі слова	0	7
прикметники в порівняльному ступені	0	10
абстрактні іменники	4	2

Висновок

Дана робота присвячена науковому напрямку - гендерної лінгвістики. У першому розділі представлена ​​інформація про гендерних дослідженнях, які протягом 20 років вчені з усього світу проводили, одним з перших звернули увагу на відмінність чоловічого та жіночого мовлення був Е. Сепір, який аналізував індіанців племені Яна. Ще один різновид поділу мови за ознакою статі виявила М. Хаас, досліджуючи мову індіанців племені мускоджін на південно-заході американського штату Луїзіана. Також В. Лабов займався гендерними дослідженнями, і здійснював експерименти в Нью-Йорку, його дослідження дало наукове визнання припущенням, що стать є одним з факторів, що впливають на мову. У 70-ті рр. в усьому світі починається нова хвиля інтересу до жіночого мовлення, пов'язана з феміністичним рухом. Класичним стало дослідження Р. Лакофф (1975) "Мова і становище жінок". Виникнення гендерних досліджень у вітчизняній лінгвістиці датується звичайно серединою дев'яностих років ХХ століття.

Щоб вивчити впливу гендеру на мову необхідно, щоб гендерні особливості були розглянуті в поєднанні зі статусом, соціальною групою, рівнем освіти, ситуативним контекстом і т.д., а також з урахуванням мінливої ​​ситуації в суспільстві.

Другий розділ даної роботи є експеримент, який було проведено з метою довести висунуту гіпотезу. У ході даного дослідження ми прагнули підтвердити на практиці той факт, що існує дві роздільні підсистеми (чоловіча і жіноча мова), і виділити основні характеристики цих підсистем. У результаті письмового опитування наших респондентів, гіпотеза підтвердилася.

Було здійснено опитування 20 респондентів, 10 чоловічої та 10 жіночої статі. Всі вони народилися і проживають в Південному Федеральному окрузі, їх вік від 19 до 24 років, і всі вони є студентами гуманітарних факультетів, не перебувають у шлюбі. Усім їм було запропоновано залишити коментар до п'яти різних статтях, які були взяті з газети "Вечірній Київ", яка не є ні жіночим, ні чоловічим виданням. У ході аналізу коментарів респондентів було виявлено, що існують відмінності на синтаксичному, лексичному і граматичному рівнях, і не становить великих труднощів ідентифікувати стать того, хто дав той чи інший коментар.

Виявлені нами тенденції допоможуть у проблемі ідентифікації статі мовця. Наприклад, в криміналістичній сфері та сфері загрози суспільній безпеці.

Список літератури

1. Белянин В.П. Психолінгвістика. М.: Флінта, 2004.

2. Белянин В.П. Основи психолингвистической діагностики. (Моделі світу в літературі). М.: Флінта, 2000.

3. Гендер як інтрига пізнання: Зб. ст., упорядник А.В. Кириліна - М., 2000.

4. Гомін Т.В. Дослідження документів з деформованою внутрішньою структурою. Дисс. канд. юрид. наук М., 1990. С.96.

5. Горошко О.І. Мовна свідомість: гендерна парадигма. - М., 2003.

6. Залевська О.О. Введення в психолингвистику. М.: Наука, 1999.

7. Земська Е.А., Китайгородська М.А., Розанова М.М. Особливості чоловічого та жіночого мовлення / / Російська мова в його функціонуванні / Под ред. Е.А. Земській і Д.М. Шмелева.М., 1993. С.90-136.

8. Зимова І.А. Лінгвопсихології мовленнєвої діяльності. Воронеж: Изд. Воронезького ГУ, 2001

9. Кириліна А.В. Гендер: лінгвістичні аспекти. - М., 1999.

10. Кириліна А.В. Гендерні аспекти мови і комунікації: Автореф. дис. - М., 2000.

11. Кириліна А.В. Гендер: лінгвістичні аспекти; Горошко О.І. Мовна свідомість (гендерна парадигма). М., 2003.

12. Кириліна А.В Томська М.А. Лінгвістичні гендерні дослідження. Www. Strana - oz. Ru / article = 10388 numid = 23

13. Леонтьєв А.А. Основи психолінгвістики. М.: Флінта, 1997.

14. Лінгвістичний енциклопедичний словник. М.: Наука, 1990.

15. Романов А.А., Вітлінская Т.В. Особливості чоловічого та жіночого вживання і вирази настоювання / / андрогінність дискурсу. - М., 2000.

16. Цукровий Л.В. Введення в психолингвистику: Курс лекцій. Л.: Вид. ЛДУ, 1989.

17. Сепір 1993 - Сепір Е. Чоловічий і жіночий варіанти мови в мові яна / / Сепір Е. Вибрані праці з мовознавства та культурології. - М., 1993. - С.455-461.

18. Співак Д.Л. Змінені стани свідомості: психологія та лінгвістика. СПб: Изд. Санкт - Петербурзького університету, 2000.

19. Фрумкіна Р.М. Психолінгвістика. М.: Изд. центр "Академія", 2003.

20. Щерба Л.В. Мовна система і мовленнєва діяльність. Л.: Вид. ЛДУ, 1974.