Індивідуальна робота

Підготувати узагальнені висновки за результатами, отриманими за допомогою двох методик («Тест смисложиттєвих орієнтацій» (СЖО) та методики вияву комунікативних і організаторських схильностей В.В. Синявського і Б.О. Федоришина (КОС-2)). Охарактеризувати особливості самоактуалізації, комунікативних та організаторських схильностей у похилому віці, зв’язок цих проявів. Обґрунтувати, як вплинули на них вік, стать, вид теперішньої діяльності людини (пенсіонер чи працює), вид діяльності у минулому, рівень освіти, умови проживання (самотня людина чи живе з близькими або у окремому закладі для обслуговування людей похилого віку), активність людини у суспільному житті, задоволеність станом здоров’я, своїм життям у цілому.

До зарахування подається: висновки (на першій сторінці обов’язково зазначити прізвище ім’я, по-батькові виконавця, групу); 10 заповнених бланків з однієї методики, 10 – з іншої, на кожному має бути обробка та аналіз індивідуальних результатів досліджуваного.

Критерії оцінювання роботи студента

Відповіді на кожному семінарському та практичному занятті оцінюється за п’ятибальною системою:

• «відмінно» – 5

• «добре» – 4

• «задовільно» – 3

• доповнення (без оціненої відповіді) – «+»

• кожна відмова відповідати – «–»,

Отримані студентом бали складаються та діляться на кількість балів. Отримане число множиться на 2. Далі за кожен «–» віднімається 1 бал, а за кожен «+»– додається 1 бал. Але за роботу студент максимум отримує 10 балів.

Виконане практичне завдання оцінюється у 10 балів кожне (10 балів за 10 протоколів однієї методики і 10 балів за 10 протоколів іншої методики).

Виконане індивідуальне завдання (узагальнені висновки) оцінюється максимум у 20 балів.

Виконання модульної роботи оцінюється максимум у 10 балів.

100 балів = 10 (відповіді на семінарських і практичних) + 20 (практичні завдання) + 20 (індивідуальна) + 10 (модульна) + 40 (екзамен)

Питання для підсумкового контролю знань

1. Загальні особливості старості як етапу розвитку людини.

2. Предмет геронтопсихології.

3. Взаємозв’язок геронтопсихології з іншими науками.

4. Методи дослідження у геронтопсихології.

5. Закономірності психічного розвитку у геронтогенезі.

6. Періодизація психічного розвитку у похилому віці.

7. Зміст кризи похилого віку.

8. Компоненти, види та способи старіння.

9. Психологічні проблеми смерті,

10. Проблеми гуманізації вмирання.

11. Розвиток геронтопсихології у межах філософії та геронтології.

12. Погляди представників біологічного напряму на проблему старіння.

13. Погляди представників соціологічного напряму на проблему старіння.

14. Погляди представників психологічних наукових шкіл на проблему старіння.

15. Характеристика поглядів Е. Еріксона та його послідовників на психологічні проблеми старості.

16. Характеристика поглядів К. Юнга та А. Адлера на феномен старості.

17. Проблема старіння як закономірного процесу вікових змін в органах і системах у процесі онтогенезу.

18. Психофізіологічні зміни, пов’язані із нормальним старінням.

19. Хронічні соматичні хвороби старої людини.

20. Вікові зміни у мозку старої людини.

21. Динаміка вищої нервової діяльності у похилому віці.

22. Провідна діяльність людини похилого віку.

23. Новоутворення похилого віку, їхня динаміка у різні періоди старості.

24. Механізми розвитку особистості у старості.

25. Позитивні та негативні типи розвитку особистості у старості.

26. Динаміка особистісних рис та станів у старості.

27. Порівняння особистісних особливостей жінок та чоловіків у похилому віці.

28. Особливості самооцінки людини похилого віку.

29. Зміни мотивації у похилому віці.

30. Перспективи розвитку особистості у старості.

31. Загальні закономірності інтелектуального розвитку людей похилого віку

32. Наукові підходи та чинники динаміки інтелекту у похилому віці.

33. Психологічні особливості старіння сенсорно-перцептивних функцій.

34. Динаміка уваги у старості.

35. Психологічні особливості пам’яті у похилому віці.

36. Психологічні закономірності розвиту мислення та мовлення у старості.

37. Особливості уяви, творчої продуктивності у похилому віці.

38. Вплив соматичних хвороб на виникнення психічних порушень у старості.

39. Прямі причини зниження інтелекту старих людей.

40. Непрямі причини зниження інтелекту у старості.

41. Старечі деменції, старечі психози.

42. Особливості прояву неврозів у пізньому віці.

43. Симптоматика і прояв депресій, марень у старості. Іпохондрична фіксація на старечих хворобах.

44. Чинники, які зумовлюють місце і роль людини похилого віку у сучасному суспільстві.

45. Стереотипізація людей похилого віку.

46. Проблеми ейджизму та геронтофобії, геронтофілії у сучасному суспільстві.

47. Психологічні проблеми, пов’язані із виходом людини на пенсію.

48. Характеристика соціальної адаптації у похилому віці.

49. Загальна характеристика міжособистісних відносин старої людини.

50. Специфіка соціальних відносин особистості у різні періоди похилого віку.

51. Проблема самотності у старості.

52. Взаємовідносини людини похилого віку з дітьми та онуками.

53. Взаємовідносини старого подружжя, укладання шлюбу у цьому віці.

54. Особливості міжособистісних відносин старих у будинках-інтернатах.

55. Специфіка та мета практичного психолога з людьми похилого віку.

56. Психодіагностика людей похилого віку.

57. Психопрофілактика людей похилого віку.

58. Психологічна корекція людей похилого віку.

59. Психологічне консультування людей похилого віку.

60. Психотерапія, психологічна реабілітація, психологічна прогностика та психологічна просвіта як напрямки діяльності практичного психолога з людьми похилого віку.