3.3. Розповсюдження інформації

Публічне обговорення є важливим елементом загальної політики, яка тільки тоді набуває ваги, коли про неї знають, розуміють, що вона означає, та коли люди беруть участь у її втіленні.

Публічне обговорення може відбуватись у виг­ляді демонстрації плакатів, листівок, інформаційних дошок, графіків енергоспоживання, програм пропозицій, загальних зборів, інформації в газетах та журналах ВНЗ. Однак треба враховувати, що плакати та листівки швидко набридають та втрача­ють свій вплив. Значну кількість завдань щодо роз­повсюдженню інформації та її обговорення можуть виконати самі студенти.

Про кожну інвестицію в енергоефективність треба повідомляти колектив, пояснюючи при цьому переваги від цього та необхідність відпо­відних заходів. Наприклад, треба пояснити не­обхідність користуватися новими термостатами в си­стемах опалення, для контролю за температурою замість того, щоб відчиняти вікна.

Про всі досягнення у ВНЗ треба повідомляти для того, щоб колектив знав про результати своїх зусиль. Наприклад, профілі температур у ВНЗ мо­жуть допомогти оцінити рівень використання енергії. Визначення гарячих та холодних зон у ВНЗ по­винно сконцентрувати зусилля для розробки реко­мендацій щодо поліпшення умов.

Наприклад, інформація про розташування у ВНЗ електроприладів само по собі не має суттє­вого значення, якщо не фіксувати скільки енергії вони споживають. Тому аналіз показників лічиль­ників буде корисною роботою для підвищення свідо­мості студентів.

Нових співробітників або студентів їх слід обов'яз­ково знайомити з правилами, пов'язаними з енергоменеджментом у ВНЗ. Коли ця процедура стане часткою суспільного життя, можна буде зменшити об'єм виховної роботи, але для цього треба витра­тити чимало часу.

Висновки.

Загальна кількість енергії (коштів, палива), яка може бути збережена в ВНЗ.

Основні результати та види діяльності студентів:

• температурне обстеження об’єктів та закладу;

• температурна карта об’єктів та закладу;

• ідентифікація гарячих та холодних зон;

• аналіз причин виникнення цих зон;

• презентація результатів.

• можливі екологічні наслідки.

Додатки:

1. Схема об’єкту досліджень.

2. Дані для розрахунків можливого витрачання вугілля, нафти, газу.

3. Список можливих заходів з енергозбереження.

4. Безконтактні термометри серії Fluke 60

Д1. Схема об’єкту досліджень та поверхів НАСОА.

План Сьомого поверху

План Шостого поверху

План П’ятого поверху

План Четвертого поверху

План Третього поверху

План Другого поверху

План Першого поверху

Д2. Дані для розрахунків можливого витрачання вугілля, нафти, газу.

Можлива економія електроенергії при використанні

енергозберігаючих ламп:

1 лампа розжарювання = 60 Вт, строк служби 1000 годин.

1 енергозберігаюча лампа = 12Вт, строк служби 10000 годин (тобто 1 енергозберігаюча лампочка замінює 6 ламп розжарювання).

Тариф на електроенергію = 0,619 грн./КВт-г.

Приміщення освітлюються приблизно 10 годин на добу.

1) 0,619 *1000*0,06 = 37,14 грн.

2) 0,619 *1000*0,012 = 7,44 грн.

Отже при використанні енергозберігаючих ламп добова економія є 36,70 грн, місячна – 1101.40, річна – 13212,00 грн.

Використовуючи дані таблиці 1, розрахуйте, скільки вугілля, нафти, газу потрібно спалити для одержання електричної енергії, витраченої ВНЗ за добу (місяць, рік), і скільки вуглекислого газу виділиться при цьому.

Таблиця 1

№	Вид палива	Питома теплота згоряння, кВт.год/ кг, кВт. год/ м3 (для газу)	Питома кількість вуглекислого газу, м3/кг, м3/м3 (для газу)
1	Вугілля	8,1	1,7
2	Нафта	12,8	1,5
3	Природний газ	11,4	1,2

Для визначення маси витраченого палива й об'єму виділеного при цьому вуглекислого газу вико­ристовуйте наступні формули.

Для нафти і вугілля:

Маса палива = енергія / (питома теплота згорання).

Об'єм вуглекислого газу = (маса палива) * (питома кількість вуглекислого газу).

Для природного газу:

Об'єм палива = енергія /(питома теплота згорання).

Об'єм вуглекислого газу = (об'єм палива) х (питома кількість вуглекислого газу).