2.4. Аналіз результатів

Температурні карти можуть бути побудовані окремо для різних днів або годин, можна обрати середні дані для приміщень. За їх допомогою виз­начаються температурні зони ВНЗ. Під час аналізу результатів необхідно, пере­дусім, сконцентруватися на таких питаннях:

• як показники температурної карти залежать від часу дня, пори року, коли було проведено обстеження?

• чи є надто гарячі та холодні зони? Які на це причини? Наприклад, залишені відчиненими вікна, погана ізоляція, неналежний рівень опа­лення, не працюють термостати.

• як передаєть­ся енергія від джерела до приміщення? У цих зонах можна провести додаткові обстеження, огляд стану ізоляції, виміри температури в різних частинах приміщення, в різних місцях, на різній висоті.

• які можуть бути надані рекомендації? Визначте кому (групі, потоку, колективу ВНЗ, групі енергоменеджменту) і у якому вигляді (пла­кат, графіки, стаття, буклет, доповідь, звіт) бу­дуть представлені результати обстеження?

3.План заходів з енергозбереження

3.1. Розрахунки необхідних параметрів.

Розрахувати можливу економію електроенергії при використанні енергозберігаючих ламп (додаток 2).

Розрахувати (оцінити) можливу економію для інших приборів, що використовую енергію, або від інших енергозберігаючих заходів.

Розрахувати можливе витрачання та збереження вугілля, нафти, газу (додаток 2).

3.2. План заходів з енергозбереження.

Плани допоможуть керівництву ВНЗ налаго­дити зворотній зв'язок з колективом, що може ство­рити мотивацію подальшої роботи з енергозбере­ження та раціональної експлуатація

У більшості ВНЗ можна заощадити деякі кош­ти, якщо більш ефективно використовувати наявні приміщення та обладнання. При цьому не потрібно додаткове фінансування, навпаки, завдяки ревізії ек­сплуатації будинку можна виявити, яке обладнання доцільно відключити або знизити рівень споживан­ня енергії без погіршення комфортності праці.

Деякі заходи можна легко визначити, наприк­лад, переставити датчики термостатів (регуляторів опалення), або перенастроїти їх, чи обладнати пого­динний регулятор. Інші, як от вимикання освітлен­ня при необхідності потребують об'єднаних зусиль персоналу та студентів. Заохочення усього колективу дуже важливе, хоча на це необхідно ба­гато часу.

Деякі заходи з раціональної експлуатації:

• вимикання освітлення, коли в приміщеннях ніхто не працює;

• ущільнення вікон;

• закривання дверей;

• правильне розташування термостата для до­сягнення відповідної температури в приміщенні;

• вимикання електрообладнання, якщо воно не працює;

• регулювання потужності приладів у вихідні дні та підчас канікул;

• зменшення використання опалення та спожи­вання гарячої води під час прибирання та після занять.

Заходи з підвищення енергоефективності:

• встановлювати за батареями відбивачі тепла з фольги;

• використовувати енергозберігаючі насадки та крани в душах;

• обладнувати вхідні двері приладами для самозакривання;

• встановлювати обладнання для економії води в туалетах;

• ущільнювати вхідні двері та вікна;

• надбудовувати тамбур на дверях головного входу для запобігання протягів;

• встановлювати датчики присутності для контролю освітлення;

• встановлювати підвісне скло на шибках;

• закривати вікна ізолювальними панелями.

• використання енергозберігаючих електроламп

• використання енергозберігаючих побутових приладів.

• використання інших енергозберігаючих засобів.

• можливі екологічні заходи.

Крім наведених вище, існує низка інших за­ходів, які слід включити до загального Плану догляду.

План може застосовуватись:

• при аналізі річної роботи за допомогою дов­ільно обраного методу;

• щодо місячних даних з енергозбереження з урахуванням погодних умов.

Постійний догляд є основним важелем у змен­шенні витрат енергії а також у збереженні навко­лишнього середовища.