Питання №3. Морально-психологічне забезпечення наступу

Досвід свідчить про те, що найкращим рішенням завдань оборонного бою є організація і проведення наступу на противника.

Необхідність ретельної роботи щодо організації наступу обумовлена сукупністю відповідних чинників морально-психологічного плану.

До них слід зарахувати те, що наступ:позитивно впливає на настрій особового складу; викликає бойове збудження, і бойову активність військовослужбовців; придушує жах, почуття страху, вагання; придушує загострені реакції на фактори бойової об­становки; мобілізує бойові можливості, волю, мужність та ін.; активізує навіть слабких духом, породжує хоробрість, сприяє масовому героїзму; збуджує творчі можливості особового складу, його активність, ініціативу, бажання оволодіти бойовою майстерністю.

Під час підготовки і ведення наступу основні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджуються на: формуванні та підтримці високої морально-психологічної го­товності до виконання завдань наступу особовим складом, до бойової активності; досягненні та утриманні морально-психологічної переваги над противником; відтворенні, оновленні високого наступального духу особового складу; мобілізації особового складу до рішучих, ініціативних дій щодо знищення противника, з урахуванням його слабких сторін; досягненні стійкості управління системою морально-психологічного забезпечення під час наступального бою частин і підрозділів.

При організації морально-психологічного забезпечення наступу особлива увага приділяється тим частинам і підрозділам, які виконують завдання щодо прориву переднього краю противника, форсуванню водних перешкод, оволодінню населеними пунктами.

Під час наступу може виникнути необхідність посилення морально-психологічної підтримки тих частин і підрозділів, які оточують противника, здійснюють десантні дії, готуються до вводу в бій (резерви, другий ешелон).

У підрозділах вживаються такі заходи морально-психологічного забезпечення: організація оперативного, бойового інформування, роз’яснення звернень командування до особового складу, а також при нагоді - можливості бойового наказу командира на наступальний бій; спеціальна, цільова психологічна підготовка особового складу всіх категорій, особливо молодих солдатів, залучення для цього офіцерів, які мають бойовий досвід; організація вивчення бойового досвіду військово­службовців і підрозділів, які відзначились в бою; вивчення тактики дій противника, бойових можливостей і слабких сторін його техніки і озброєння; організація соціально-правової роботи, яка спрямована на зміцнення єдиноначальності, безу­мовне виконання наказів командирів у бою, правовий захист військовослужбовців, що приймають участь у бойових діях; організація взаємодії з органами виховної роботи у частинах підсилення, сусідів, планування і проведення з ними спільних заходів з урахуванням їх бойового досвіду; проведення роботи щодо протидії впливу матеріалів листівок противника, викриття та показ їх дійсного підривного змісту; забезпечення об'єктивної оцінки рівня морально-психологіч­ного стану особового складу перед боєм, урахуван­ня його під час планування і ведення бою, безперервний аналіз морально-психологічної обстановки в підрозділі; забезпечення відпочинку особового складу перед наступом, зняття та послаблення зайвої напруги, підви­щення моральної переваги над ворогом; проведення заходів щодо навчання військовослужбовців навичкам зняття стресового стану, само­регуляції і вольової мобілізації, підтримки установок на безумовне виконання бойової задачі, підвищен­ня психологічного настрою; прогнозування можливих психогенних втрат; підсилення контролю за станом втоми особового складу в бою; проведення мітингів, зборів особового складу, зустрічі з учасниками бойових дій напередодні бою.

Досвід навчань, війн, збройних конфліктів показує, що існує достатньо форм і методів організації і проведення мора­льно-психологічного впливу на військовослужбовців під час під­готовки до наступу.

На рівні заступника командира з виховної робо­ти формами роботи можуть бути: вивчення досвіду організації морально-психологічного забезпечення, документів, пла­нів, інших матеріалів; уточнення функціональних обов’язків посадових осіб і їх роз'яснення; постанова завдань щодо організації морально-психоло­гічного забезпечення; перевірка виконання, допомога в організації заходів морально-психологічного забезпечення; заслуховування посадових осіб про хід виконання завдань; обмін інформацією різних рівнів; надання допомоги офіцерам підрозділів в органі­зації забезпечення в підрозділах.

Важливим напрямком роботи є організація вивчення з особовим складом пам'яток з переліком практичних способів поведінки під час бою, листівок з роз'ясненням особливостей бойових ситуацій і способів їх вирішення.

Головним методом роботи заступника командира з виховної роботи під час організації морально-психологічного забезпечення наступу є безпосередня робота в підрозділах, інструктування всіх категорій офіцерів, активу, допомога щодо організації і проведення заходів.

Таким чином, управління морально-психологічним забезпеченням під час бойових дій має забезпечувати найбільш повне використання морально-психологічного потенціалу своїх військ для виконання поставлених  бойових завдань. Заступники командирів з виховної роботи усіх рівнів разом з командирами та штабами, несуть персональну відповідальність за стан морально-психологічного забезпечення усіх видів бойових дій.