Питання №1. Морально-психологічне забезпечення маршу

Марш являє собою організоване пересування підрозділів з одного району в інший з метою своєчасного зосередження їх у зазначеному районі, в зазначений строк і в повній готовності до виконання бойових задач.

Досвід сучасних збройних конфліктів свідчить про підвищення ролі маршу, вимог до нього. Це обумовлено певними факторами:

По-перше, при здійсненні маршу підрозділи повинні бути завжди готовими до ведення активних бойових дій.

По-друге, війська здійснюють марш виключно на бойовій техніці, вони спроможні пересуватись швидко і на велику відстань.

По-третє, під час пересування проти військ противник активно використовує авіацію і високоточну зброю. Пересування частин знаходиться під безперервним контролем космічної, авіаційної, радіотехнічної розвідки противника, дій диверсійно-розвідувальних груп.

По-четверте, маршрути пересування військ, частин, підрозділів можуть проходити через райони із складною обстановкою.

Марш може плануватись та здійснюватись у передбаченні вступу у бій чи без загрози зіткнення з противником, як в удень, так і вночі, та в інших умовах. Війська можуть пересуватись до фронту, уздовж фронту чи до тилу. Під час маршу частини можуть висуватися в колоні головних сил чи у передовому загоні, а під час наступу - у ар'єргарді. Самостійно частина висувається в тих випадках, коли виконує завдання окремо від основних сил.

Маршрути пересування військ не повинні проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, звуження, поблизу від залізничних станцій, аеропортів, морських портів. Відстань між маршрутами висування колон повинна виключати можливість знищення двох паралельних колон зброєю масового ураження. У всіх випадках визначаються запасні та рокадні маршрути руху, які готуються одночасно із основними маршрутами.

Під час планування в частинах робляться відповідні розрахунки маршу, середньої швидкості пересування сумісних і танкових колон.

Добовий перехід колон залежить від середньої швидкості руху колон, фізичних і морально-психологічних можливостей особового складу, рівня професійної підготовленості водіїв, технічної готовності бойових машин до маршу.

Для своєчасного початку маршу та регулювання його швидкості призначається вихідний рубіж та рубіж регулювання. Для відпочинку особового складу, прийому їжі, перевірки стану озброєння, бойової та іншої техніки, їх технічного обслуговування під час маршу призначаються зупинки (відпочинок) до 1 години. Денний (нічний) відпочинок військам призначається наприкінці кожного добового переходу, а добовий відпочинок - через кожні 3-5переходів.

Похідний порядок та його шикування залежить від конкретних умов здійснення маршу.

Організація маршу включає: прийняття рішення; постановку завдань частинам (підрозділам); організацію взаємодії, всебічного забезпечення і управління; оцінку обстановки і проведення штабом тактичних розрахунків.

Морально-психологічне забезпечення маршу здійснюється з урахуванням:  бойового завдання; конкретних умов морально-психологічної, соціально-політичної обстановки у регіоні, через який пересуваються війська; морально-психологічного стану особового складу;  характеру вогневого впливу противника; характеру місцевості та терміну часу.

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на:своєчасне прибуття в зазначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і готовність успішно вести зустрічний бій; роз'яснення особовому складу характеру маршрутів, особливостей морально-психологічної, соціально-політичної, релігійної і криміногенної обстановки у районах, через які пересуваються війська, роз'яснення заходів безпеки, захисту від впливу авіації противника, його високоточної зброї; роз'яснення задач маршу, мобілізацію військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу; чітке виконання дисципліни маршу і організованості, заходів маскування, сигналів управління; підтримання постійної високої бойової готовності до можливого нападу противника і відбиття його ударів, до сміливих та рішучих дій щодо знищення противника у зустрічному бою;прийняття необхідних заходів для своєчасного харчування і відпочинку особового складу під час маршу, збереження його моральних і фізичних сил; надання особливої уваги виховній роботі з особовим складом підрозділів протиповітряної оборони, розвідки, загону забезпечення руху, комендантської служби, підготовці механіків-водіїв до нічного маршу.

На підставі отриманої задачі, наказу командира та його вказівок, заступник командира з виховної роботи усвідомлює мету і завдання морально-психологічного забезпечення; всебічно оцінює морально-психологічну обстановку та умови виконання завдань маршу; розробляє і доповідає командиру свої пропозиції з питань морально-психологічного забезпечення маршу; визначає заходи, які потрібно провести з офіцерами, сержантами, бойовим активом, з водіями бойових і вантажних машин, іншими спеціалістами; розподіляє офіцерів виховних структур за елементами похідного порядку; проводить інструктаж; безпосередньо бере участь у проведенні заходів в частинах і підрозділах.

В період підготовки до маршу:визначається мета і завдання морально-психологічного забезпечення маршу і зустрічного бою, проводиться інструктаж офіцерів і посадових осіб з питань реалізації морально-психологічного забезпечення маршу; організується оперативне, бойове, суспільно-політичне інформування особового складу, офіцерів штабу, служб, до проведення інформування залучається керівний склад; планується і організується психологічна підготовка всіх категорій особового складу до маршу, звертається увага на спеціальну і цільову психологічну підготовку водіїв, фахівців підрозділів протиповітряної оборони, розвідки, бойової охорони; сумісно з технічною службою плануються і проводяться технічні інформації, інструктажі, обмін досвідом, гуманітарний час з метою запобігання аварій і катастроф з бойовою технікою і озброєнням.

Під час маршу: оперативно доводяться до військовослужбовців зміни в о6становці; здійснюється контроль системи інформаційного забезпечення особового складу; контролюється порядок харчування особового складу під час маршу і відпочинку водіїв, механіків-водіїв; забезпечується проведення заходів культурно-виховної роботи за допомогою автоклубів, інших технічних засобів;  проводиться вивчення настроїв особового складу, експрес-оцінка морально-психологічного стану особового складу.

Заходи проводяться з урахуванням категорій військовослужбовців і їх військового фаху (з офіцерами, активом, з водіями, іншими категоріями військовослужбовців).

У підготовчий період важливе значення має своєчасне проведення інструктажів бойового активу, тому що актив постійно знаходиться у складі екіпажів бойових машин, бойових обслуг. Разом з командирами та заступниками з виховної роботи вони мають можливість впливати на морально-психологічний стан безпосередньо в похідному порядку частин і підрозділів з питань успішного здійснення маршу. Під час інструктажів заступники командирів з виховної роботи роз'яснюють бойовому активу їх завдання і можливості з питань проведення індивідуально-виховної роботи, надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екіпажах, бойових обслугах, інших малих групах. Уточнюється розстановка активу в колоні бойових і вантажних машин, порядок зв’язку активу із заступниками командирів з виховної роботи підрозділів і частин, порядок зворотного зв’язку.

Успіх маршу в значній мірі залежить від всебічної підготовки особового складу водіїв. Тому заступники командирів з виховної роботи, бойовий актив звертають на них особливу увагу. З водіями вивчаються задачі маршу, відповідальність з питань збереження бойової та вантажної техніки, необхідність підтримання дисципліни маршу, взірцевість виконання обов'язків. Також вивчаються пам'ятки та поради водію під час маршу, розповсюджується досвід кращих воїнів.

Виходячи з обстановки, у підготовчий період застосовуються такі заходи виховної роботи: мітинги, збори, зібрання, групові та індивідуальні бесіди. Увага звертається до військовослужбовців, які будуть виконувати завдання в підрозділах розвідки, охорони, передових загонах, у службі регулювання, протиповітряної оборони.

Особовому складу роз’яснюється важливість виконання графіку маршу і своєчасного висування до рубежів, взаємодії з інженерними підрозділами, способи пересування на бойовій техніці, порядок дій під час зупинок, відпочинку, в умовах бомбардувань авіацією противника, артилерійських обстрілів, застосування противником зброї масового ураження.

В умовах пересування комбінованим способом приділяється підвищена увага роз'ясненню особовому складу особливостей дій при перевезенні військ повітряним, залізничним транспортом, порядок навантаження та розвантаження.

Морально-психологічне забезпечення самого маршу здійснюється безпосередньо під час пересування колон, в бойових і вантажних машинах, при організації відпочинку. Це обумовлює деякі його специфічні форми та методи. Вирішальне значення набуватимуть особистий приклад командирів, заступників командирів з виховної роботи, бойового активу, їх особистий вплив на військовослужбовців в кожному екіпажі, обслузі, відділенні.

Місце заступника командира з виховної роботи у період маршу залежить від конкретних умов. Важливим є постійні знання обстановки, можливість реально впливати і допомагати активу, мати надійний зв'язок з командиром та вищим органом виховної роботи. Під час відпочинку командири, заступники з виховної роботи роз'яснюють військовослужбовцям зміст наказів командування, зміну обстановки, пропагують кращих водіїв, звертають увагу на недоліки. За наявністю часу та виходячи з конкретних потреб та умов можуть проводитись короткі наради, суспільно-політичне, бойове, технічне інформування, хід маршу відображається у листівках.

В ускладнених умовах маршу морально-психологічне забезпечення, в основному, здійснюється в екіпажах бойових машин, бойових обслуг, відділеннях, інших малих групах.

Результатом морально-психологічного забезпечення маршу в бойовій обстановці, до якого повинен прагнути заступник командира з виховної роботи, повинно бути своєчасне прибуття підрозділу у визначений район у повній морально-психологічній готовності до активних бойових дій.