Розділ 1 теоретичні основи аналізу фінансових результатів на підприємствах різних форм власності
Економічна сутність поняття фінансовий результат
Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.
Прибуток є важливішим узагальнюючим показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежать формування оборотних коштів, виконання зобов’язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів тощо.
Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут.
Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки за звітний період. Цей звіт вважається одним з найбільш інформативних документів звітності, оскільки містить інформацію про динаміку прибутку підприємства.
Показники діяльності підприємства у формі №2 групуються в розрізі видів діяльності .
Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.
Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.
Зіставлення дебетового і кредитового оборотів по рахунку 79 «Фінансові результати» за звітний період відображає кінцевий результат чистий прибуток(збиток).
При складанні квартальних звітів порівнюються залишки по дебету та кредиту рахунку 79, і якою кредитовий оборот по рахунку 79 буде більше дебетового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року, який відображається в рядку 350 пасиву «Балансу підприємства» .
Якщо дебетове сальдо по рахунку 79 більше кредитного сальдо по рахунку 79, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж мало прибутку, то суму збитку поточного року відображають по рядку 350 пасиву «Балансу підприємства», однак сума записується в дужках, що означає дію віднімання при сумуванні підсумку балансу.
Схему проводок на підставі яких відображаються в обліку доходи та витрати підприємства та визначаться фінансовий результат можна представити приблизно так (рис.1.2):
90”Собівартість
реалізації”
70”Дохід від реалізації”
92”Адміністративні
витрати”
79”Фінансові
результати”
71”Інший операційний дохід”
93”Витрати на збут” 73”Інші фінансові доходи”
95”Фінансові
витрати”
74”Інші доходи”
Рис. 1.2. Схема проводок на визначення фінансових результатів
1.2 Завдання, джерела, етапи і методи аналізу фінансових результатів
Функціонування будь-якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину доходу або прибутку. Тому аналіз прибутку займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства. Законами України "Про підприємства" та "Про підприємницьку діяльність" отримання прибутку визначено головною метою діяльності господарюючих суб'єктів.
Прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом формування державного бюджету. Тому створеного прибутку повинно бути достатньо не тільки для задоволення фінансових потреб самого підприємства, а й для фінансування суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я тощо. У збільшенні прибутку зацікавлені підприємство і держава.
На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві необхідно) систематично проводити аналіз формування, розподілу та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).
Показники прибутковості є визначальними в оцінках ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за всіма видами діяльності: виробничою, комерційною, фінансовою та інвестиційною. В прибутку акумулюються результати виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг), їх якості й асортименту, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, результати ділового партнерства та виробничо-фінансового менеджменту.
Враховуючи, що діяльність господарюючого суб'єкта може бути не тільки прибутковою, а й збитковою, формуватися за дією факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища, в обліку й аналізі дають загальну оцінку фінансових результатів, які характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є суми прибутку (чи збитку) за структурою його утворення чи розподілу і використання. Відносними показниками фінансових результатів - значення рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховують залежно від мети оцінки відносної прибутковості.
Мета аналізу фінансових результатів - визначити повноту та якість їх отримання, оцінку динаміки абсолютних і відносних показників, з'ясувати спрямованість, ступінь і частку впливу окремих факторів на зміну прибутку і рентабельності, виявити та оцінити можливі резерви їх зростання.
Основні завдання аналізу фінансових результатів:
аналіз обгрунтованості плану (прогнозу) досягнення фінансових результатів;
аналіз і оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності;
аналіз виконання планових показників з прибутку і рентабельності;
визначення та вимірювання впливу факторів на відхилення прибутку і рентабельності;
виявлення резервів підвищення фінансових результатів діяльності підприємств та обгрунтування заходів щодо їх мобілізації;
- аналіз розподілу і використання прибутку.
При аналізі фінансових результатів дослідження проводять у двох аспектах. У першому аспекті фінансовий результат оцінюють як ступінь досягнення кінцевої мети та визначення ефективності виробничо-фінансової діяльності. Тут пріоритетною є оцінка ступеня використання сприятливих можливостей та упущеної вигоди. Другий аспект передбачає визначення пріоритетів вкладання капіталу за видами діяльності, за масштабами у стратегічному та тактичному вимірах, які дають максимальний приріст фінансового результату.
Загальний аналіз фінансових результатів діяльності підприємств згідно з діючою в Україні системою визнання цього результату за НП(С)БО передбачає аналіз результатів звичайної діяльності і надзвичайних подій.
Звичайна діяльність - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. Ця діяльність планується, передбачається очікується і для отримання прибутку якої створюють необхідні передумови. Надзвичайні події - це події чи операції, які відрізняються від звичайної діяльності тим, що вони неочікувані, або не повторюються періодично чи у кожному наступному звітному періоді.
Операційна діяльність - охоплює всі види продуктивної діяльності, пов'язаною з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг) різно-галузевого характеру, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. її визначають за двома напрямами: основна операційна діяльність і інші види операційної діяльності. Основна операційна діяльність - це операції, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є профілюючою метою функціонування підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Інші види операційної діяльності передбачені статутом підприємства і зумовлені необхідністю раціонального використання виробничих ресурсів чи капіталу.
Фінансовий результат інвестиційної діяльності пов'язаний з придбанням та реалізацією тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Прибуток чи
збиток фінансових операцій зумовлюється діяльністю підприємств, яка призводить до зміни розміру і складу власного чи залученого капіталу.
Фінансові результати можуть оцінювати в аналітичних дослідженнях та піддавати факторній діагностиці, якщо вони визнані за вимогами П(С)БО. Загальним критерієм їх визнання є ймовірність збільшення або зменшення майбутньої економічної вигоди господарських операцій та достовірність їх оцінки.
Дохід в оцінках фінансових результатів визначають тоді, коли в наслідок господарської операції збільшуються економічні вигоди у вигляді надходження активів і зменшуються зобов'язання, які призводять до зростання власного капіталу. Витрати визнають у момент зменшення активів чи збільшення зобов'язань, які зумовлюють зменшення власного капіталу (за винятком його ропо ділу власникам); на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди; негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню їх як активу. Доходи та витрати визнають на основі принципів нарахування та відповідності тоді, коли вони відбуваються (а не тоді коли отримують чи сплачують грошові кошти). Дохід не може бути визнаний, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Будь-який аванс, уже отриманий за продаж продукції чи товарів, визнають як зобов'язання. Дохід, пов'язаний з наданням послуг мають визнавати, враховуючи ступені завершеності операцій з надання послуг на дату аналізу. Результат від надання послуг може бути визнаний за умов:
- можливості достовірної оцінки доходу;
- ймовірності отримання підприємством економічних вигід від цих послуг;
- можливості достовірної оцінки ступеня завершеності наданих послуг;
- можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг. Отже, на підставі визнаних доходів і витрат формують алгоритм розрахунку абсолютних показників фінансових результатів.
Одним із напрямів аналізу абсолютних показників фінансового результату є якість прибутку (збитку). Висока якість прибутку визначається стабільністю пайової участі факторів у його формуванні та стійкою динамікою зростання, високою часткою валового прибутку у загальній величині прибутку звичайної діяльності, дотриманням законодавчого регулювання прибутковості та надійністю партнерських стосунків. Низька якість прибутку визначається дією негативних факторів його формування, поганими показниками виробничо-фінансової діяльності, порушеннями у нормативно-правовому регулюванні утворення і розподілу прибутку.
Джерела інформації аналізу фінансових результатів - дані фінансової звітності (ф. 1 "Баланс", ф. 2 "Звіт про фінансові результати", ф. 4 "Звіт про власний капітал", ф. 5 "Примітки до фінансової звітності"); дані бухгалтерського обліку (журнал 5 "Облік витрат", журнал 6 "Облік доходів і результатів діяльності" та інші); статистична звітність (ф. 5-е "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), ф. 1-6 "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість", ф.6 "Рентабельність окремих видів продукції" та інші); планові дані, та інші документи.