- •Принцип ведення бою та оборони
- •1. Основи загальновійськового бою
- •2. Обов'язки особового складу відділення (екіпажу танка)
- •1. Загальні положення
- •2. Відділення в обороні
- •62.В умовах відсутності зіткнення з противником командир механізованого (гранатометного, протитанкового) відділення, з'ясувавши одержане завдання, зобов'язаний:
- •63. У бойовому наказі командир відділення вказує:
- •1. Загальні положення
- •2. Відділення в наступі
- •1. Взвод (відділення, танк) на марші
- •1. Розвідка
- •2. Охорона
- •3. Захист від зброї масового ураження
- •4. Тактичне маскування
- •5. Інженерне забезпечення
- •6. Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту
- •II. Заборонені методи ведення війни
- •III. Заборонені дії відносно жертв війни
- •IV. Поняття збройних сил держав
II. Заборонені методи ведення війни
2. До заборонених методів ведення війни відносяться:
а) зрадницьке вбивство або поранення осіб, які належать військам противника;
б) застосування катувань з метою одержати деякі відомості;
в) використання не за призначенням розпізнавальних національних і міжнародних емблем, сигналів, прапорів;
г) вбивство парламентера та осіб, що його супроводжують (сурмача, барабанщика);
д) віроломство;
є) віддання на пограбування міста або місцевості;
є) атака, бомбардування або знищення санітарних закладів, госпітальних суден (санітарних транспортів), санітарних літаків, які мають належні розпізнавальні знаки, санітарного персоналу;
ж) вбивство або поранення осіб противника, які, поклавши зброю або не маючи засобів захисту, здалися у полон;
з) напад на осіб, що виведені із ладу, а також на осіб, що покинули літальний апарат, який зазнав стихійного лиха (за винятком осіб, які відносяться до повітряно - десантних військ);
и) знищення або захоплення ворожої власності, крім випадків, коли такі дії викликаються воєнною необхідністю;
і) захоплення суден, що призначені для берегового риболовства або потреб місцевого мореплавства, госпітальних суден, а також суден, що виконують наукові і релігійні функції;
ї) здійснення геноциду, апартеїду;
к) взяття заложників;
л) бомбардування військовими літаками, морськими кораблями незахищених міст, портів, селищ, житла, історичних пам'ятників, [229] храмів, госпіталів, за умови, що вони не використовуються з воєнною метою;
м) терор відносно до місцевого населення;
н) віддання наказу нікого не залишати в живих, погрожувати цим або вести воєнні дії на цій основі;
о) змушення осіб супротивної сторони брати участь у воєнних діях, що направлені проти їх країни;
п) застосування голоду серед цивільного населення;
р) знищення культурних цінностей, історичних пам'ятників, місць виконання культу тощо, що складають культурну або духовну спадщину народу, а також їх застосування для забезпечення успіху у воєнних діях.
III. Заборонені дії відносно жертв війни
3. Норми МГП відносно жертв війни забороняють:
а) посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема, різні види вбивства, каліцтва, жорстокого поводження, катування, мук;
б) колективні покарання;
в) посягання на людську гідність, зокрема, зневажливе і принижуюче поводження;
г) проведення медичних і наукових експериментів;
д) застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином установленим судом при наявності судових гарантій, які признані необхідними цивілізованими націями;
є) перетворення цивільного населення або окремих цивільних осіб в об'єкт нападу;
є) здійснення нападу невиборчого характеру, стосовно цивільного населення або цивільних об'єктів, коли відомо, що такий напад буде причиною надмірних людських втрат, поранення серед цивільних осіб або завдасть збитків цивільним об'єктам;
ж) здійснення нападу на установки або спорудження, які мають небезпечні сили, коли відомо, що такий напад буде причиною надмірних людських втрат, поранення серед цивільних осіб або завдасть збитків цивільним об'єктам.