6). Основними показниками, що характеризує наявність основних виробничих фондів на підприємстві як в цілому так і частково є показник фондомісткості

Фондомісткість відбиває величину вартості основних виробничих фондів. що припадає на одиницю випуску продукції:

(3.26)

де С_о.ф. – середньорічна вартість основних фондів, грн;

О_p – вартість виробленої за рік продукції, грн.

Оберненим показником до фондомісткості є фондовіддача ОФ, який характеризує кількість виробленої продукції що припадає на одну гривню вартості ОФ:

(3.27)

Фондоозброєність праці – це величина вартості основних виробничих фондів. що припадає на одного середньосписочного робітника підприємства:

(3.28)

де Ч_р – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу підприємств, чол;

Для оцінки насиченості підприємства основними фондами важливе значення має показник структури основних фондів і показник прогресивності активної частини засобів праці, що визначається як відношення вартості прогресивних машин і обладнання.

Відновний ремонт – особливий вид ремонту, який породжується руйнуванням під дією стихійних лих та тривалої бездіяльності.

Коефіцієнт спрацювання основних фондів – це відношення суми спрацювання основних фондів до первісної їх вартості:

(3.29)

де СПР – вартість спрацювання основних фондів виражена сумою щорічних амортизаційних відрахувань ( АВ).

Коефіцієнт фізичного (морального) стану обладнання – (коефіцієнт придатності) визначається діленням вартості фізично спрацьованого (морально застарілого) обладнання до вартості всього обладнання:

(3.30)

Коефіцієнт оновлення основних фондів – дорівнює відношенню вартості введених протягом року основних фондів до вартості основних фондів на кінець року, що планується.

(3.31)

Коефіцієнт вибуття основних фондів – розраховується шляхом ділення вартості вибулих протягом основних фондів на вартість основних фондів на початок року, що планується:

(3.32)

Коефіцієнт приросту основних фондів:

(3.33)

Часткові показники оцінують ефективність використання окремих машин та механізмів за певний час та за продуктивністю:

1. Коефіцієнт екстенсивності (використання обладнання у часі – розраховується як відношення фактичного фонду робочого часу Т_ф до календарного Т_к, номінального Т_н та ефективного фонду робочого часу Т_еф)

К_екст=Т_ф/Т_к=Т_ф/Т_н=Т_ф/Т_еф (3.34)

Календарний фонд робочого часу – загальна кількість днів або годин у періоді, що розглядається (365*24)

Номінальний (режимний) фонд робочого часу – це різниця календарного фонду і неробочого часу;

Т_н=[(Д_к-Д_св-Д_в)*t_зм-Д_псв*t_ск]*К_зм (3.35)

Де Д_к,Д_св,Д_в,Д_псв – кількість календарних, святкових, вихідних та передсвяткових днів

t_ск - скорочення робочої зміни у передсвяткові дні (1 година).

t_зм – тривалість робочої зміни, годин

К_зм – кількість робочих змін.

Ефективний фонд робочого часу (дійсний, корисний, плановий) – різниця номінального фонду робочого часу і витрат робочого часу (на ремонт, внутрішньозмінні тощо).

Т_еф=Т_н-В_рч (3.36)

2. Коефіцієнт інтенсивного використання ОФ (використання обладнання за продуктивністю):

К_інт=П_ф/П_пл (3.37)

П_ф – фактична продуктивність;

П_пл – продуктивність планова;