План заняття

1. Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.

2. Професіографія і психодіагностика.

3. Професійний відбір і адаптація.

4. Завдання і форми організації виробничого навчання.

5. Психофізіологічні закономірності формування трудових навичок і умінь.

Обладнання

• навчально-методичний посібник з дисципліни;

• роздаткові матеріали;

• калькулятори.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Ринкова трансформація економіки України передбачає масштабні перетворення як у сфері економічних відносин, так і у сфері структурної модернізації виробництва. Освіта, професійні знання повинні відігравати визначальну роль у забезпеченні зайнятості і само зайнятості, особистих доходів населення в ринкових умовах. А це, в свою чергу, вимагає відповідної професійної підготовки, заснованої на науково обґрунтованій системі професійної орієнтації, професійного відбору і виробничого навчання.

Під орієнтацією розуміють процес систематичної професійної допомоги людині шляхом застосування психопедагогічних прийомів щодо позитивної самооцінки та позитивного сприйняття нею навколишнього середовища, підвищення інтелектуальної, професійної та особистісної віддачі.

Метою професійної орієнтації є допомога особі у виборі професії або виду діяльності, які вона вважає найбільш прийнятними для себе.

Необхідно бачити відмінності між профорієтацією і професій­ним відбором. Якщо профорієтація встановлює найбільш при­йнятний для людини вид праці, який вона може обрати, то метою профвідбору є встановлення придатності людини до конкретного виду праці, в тому числі і виявлення протипоказань.

Професійна орієнтація включає професійну інформацію, професійну консультацію і профвідбір. Необхідно розібратися в суті і завданнях профінформації, характері самої інформації і суб'єктах, для яких остання призначена.

Вся робота по профорієнтації і профвідбору грунтується на даних професіографії і психодіагностики. Ці поняття вивчає друге питання теми. Професіографія описує всі професії і спеціальності з точки зору вимог до людини. Система цих вимог по кожній професії називається професіограмою. Слід детально розібратися в структурі професіограми, виділивши в ній перелік вимог до психіки людини і необхідних здібностей, що складають психограму професії. При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на методику оцінки вимог до різних властивостей працівника залежно від їх важливості.

В рамках питання «Професійний відбір та адаптація» необхідно визначити сутність і види профвідбору. Професійний відбір включає такі види: медичний, соціально-психологічний, освітній і психофізіологічний. Медичний відбір полягає у виявленні тих осіб, стан здоров'я і рівень фізичного розвитку яких дозволяє успішно і в установлені терміни оволодіти професією (спеціальністю) та ефективно пра­цювати тривалий час без шкоди здоров'ю. Соціально-психологічний відбір проводиться з метою виявлення тих соціально зумовлених психологічних властивостей особистості, які необхідні для успішної роботи в колективі, відображають готовність і намагання виконувати свої професійні обов'язки в будь-яких умовах, а також сприяють формуванню почуття задоволення працею. Освітній відбір має на меті виявлення у людини знань і навичок, необхідних для подальшого навчання. Психофізіологічний відбір займає особливе місце, оскільки має на меті виявлення тих професійно важливих психофізіологічних властивостей, які необхідні для успішного оволодіння професійними знаннями, навичками, вміннями та ефективного виконання професійної діяльності.

Психофізіологічні та психологічні властивості особистості оцінюються в процесі профконсультації на основі психодіагностики, тобто їх виявлення і вимірювання. Результатом цього вивчення є психологічний профіль особистості, графічне зображення якого називається психограмою особистості. Психограма особистості враховує такі групи властивостей, як фізичні, психо­фізіологічні, психічні процеси, темперамент і характер. Вивчаючи це питання, необхідно засвоїти методику оцінки цих власти­востей — встановлення процентних рангів. Високий процентний ранг тих властивостей, які є найважливішими для певної професії, разом з високим місцем останньої на шкалі професійних інтересів особистості є умовою успішного вибору професій.

Виходячи з надзвичайно важливого значення профвідбору його продять в три етапи. На попередньому етапі проводиться відбір за станом здоров'я; на другому етапі здійснюється психодіагностичне обстеження, а на третьому — прогнозування успішності оволодіння професією та ефективної діяльності. Слід пам'ятати, що професійний відбір персоналу і розподіл між працівни­ками функцій здійснюється за принципом індивідуального підходу. Успішність діяльності працівника великою мірою залежить від його професійної і соціально-психологічної адаптації.

При вивченні питання «Завдання і форми організації виробничого навчання» слід звернути увагу на те, що в сучасних умовах ускладнюються завдання підготовки кваліфікованих робітників, в зв'язку з чим виникає і діє розгалужена система навчально-професійних закладів різного рівня і типів, форм і методів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

В загальному визначенні професійні знання — це сукупність сприйнятої і засвоєної людиною інформації в процесі професійного навчання і діяльності. Однак ефективність роботи залежить не тільки від знань, але і точності та швидкості виконання трудових операцій і дій. Останні ж залежать від сформованих в процесі навчання і закріплених в діяльності трудових навичок (моторних, сенсорно-перцептивних, інтелектуальних).

Формування трудових навичок в рамках останнього питання включає положення про те, що навчання пов'язане із засвоєнням індивідом нормативно закріпленого способу діяльності, який повинен стати індивідуальним способом діяльності. Механізм такого засвоєння ґрунтується на формуванні інтегрального образу робочих дій і реалізації відповідної програми дій щодо його відтворення. Процес формування будь-яких трудових навичок має певні спільні риси. Основною особливістю цього процесу є утворення рухових структур, які об'єднують окремі трудові рухи в єдине ціле. Другою рисою процесу формування трудових навичок є виявлення людиною сигналів, які мають пряме відношення до виконуваних дій, що приводить до формування сенсомоторної структури навичок. Третя риса формування навичок — зміна співвідношення між рівнями регуляції. Це означає, що на перших етапах навчання рухові дії регулюються процесами мислення і мовою. Пізніше регуляція переходить до сенсорно-перцептивного рівня, тобто відбувається автоматизація дій. Четвертою рисою формування навичок є засвоєння ритму виконуваних дій, що сприяє тривалому виконанню роботи без втоми. В зв'язку з цим, вивчаючи це питання, постарайтеся виявити і встановити зв'язок між рисами навичок та етапами їх формування.

Вивчаючи проблему формування трудових навичок, слід зважати на те, що трудові навички не існують ізольовано одна від одної. Вони вступають у взаємодію, сприяючи або гальмуючи

утворення нових навичок. Слід подумати, чому в сучасних умовах проблема взаємодії трудових навичок набуває гостроти і як можна її вирішити. Необхідно ознайомитися з методами виробничого навчання і вміти дати оцінку кожного з них з точки зору ефективності формування трудових навичок, а також формами його організації на реальних робочих місцях.

Важливо також розібратися в суті трудових умінь, їх відмінностях від трудових навичок, умовах, етапах і методах формування.

Формування і закріплення трудових вмінь та навичок відбувається в процесі виробничого навчання. Динамічність діяльності і консервативність властивостей темпераменту особистості є причиною формування індивідуального стилю діяльності.

Показниками пристосування особистості до об’єктивних вимог діяльності є результативність праці та рівень нервово-психічних і енергетичних затрат для досягнення результату.