2. Неорганізований (позабіржовий, або "вуличний") ринок, на якому здій-

снюється купівля-продаж фінансових інструментів і послуг, угоди за якими не

реєструються. Цей ринок характеризується:

— вищим рівнем фінансового ризику (оскільки багато фінансових інстру-

ментів і послуг, які котируються на ньому, не проходять процедури перевірки

на біржах або були ними відхилені в процесі лістингу);

— більш низьким рівнем юридичної захищеності покупців;

— торгівлею цінних паперів більш низької якості;

— більш низьким рівнем поточної інформованості покупців тощо.

Разом з тим цей ринок:

— забезпечує обіг більш широкої номенклатури фінансових інструментів і

послуг;

— задовольняє потреби окремих інвесторів у фінансових інструментах з ви-

соким рівнем ризику і, відповідно, більшим доходом;

— значною мірою забезпечує таємницю здійснення окремих угод.

За регіональною ознакою фінанс.овий ринок поділяють на:

а) місцевий фінансовий ринок, представлений в основному операціями ко-

мерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торговців цінними

паперами з їх контрагентами — місцевими суб'єктами господарювання і насе-

ленням;

б) регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах області (рес-

публіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками, включає систему ре-

гіональних фондових і валютних бірж;

в) національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових

ринків держави, їх видів і організаційних форм;

г) світовий фінансовий ринок як складову світової фінансової системи, в

якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економі-

кою.

За швидкістю реалізації угод фінансовий ринок поділяють на:

а) ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод (ринок "спот"), на якому

угоди здійснюються за короткий строк (як правило, до трьох днів);

397

Розділ 14

б) ринок з реалізацією угод у майбутньому (строкові ринки: форвардний,

ф'ючерсний, опціонний і ринок свопів). Предметом обігу на цьому ринку є, як

правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).

За умовами обігу фінансових інструментів (у цьому випадку йдется

виключно про фондові інструменти) фінансовий ринок поділяють на:

а) первинний ринок, що характеризує ринок перших та повторних емісій

цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвес-

торів;

б) вторинний ринок, де обертаються цінні папери, продані на первинному

ринку. Однією з основних функцій вторинного ринку є встановлення реальної

ринкової ціни (курсової вартості) окремих цінних паперів, яка відображає всю

наявну інформацію про фінансовий стан емітентів і умов емісії.

Варто зазначити, що всі складові фінансового ринку перебувають у тісному

взаємозв'язку. Насамперед збільшення обсягів грошових заощаджень насе-

лення і вільних коштів підприємств сприяє розширенню та активізації кре-

дитного ринку і ринку цінних паперів. І навпаки, випуск цінних паперів зни-

жує потребу у фінансуванні економіки за рахунок кредитів та акумулює

тимчасово вільні грошові кошти інвесторів.

Практикою доведено, що фінансовий ринок досягає найбільшої ефектив-

ності лише тоді, коли у його функціонуванні задіяні всі складові: ринок гро-

шей і валютний ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів, ринок фінан-

сових послуг тощо.