
- •Основні характеристики вибухових речовин
- •Типи і характеристики індивідуальних вибухових речовин ініціюючі вибухові речовини
- •Мал. 3 тнрс
- •Бризантні вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності
- •Мал. 5 Тетрил
- •Бризантні вибухові речовини нормальної потужності
- •Мал. 9 Тротил
- •Бризантні вибухові речовини зниженої потужності
Бризантні вибухові речовини зниженої потужності
Такі ВР в основному застосовуються у народному господарстві. За умовами застосування поділяються на кілька класів.
Найширше розповсюдження мають амонійно-селітрені ВР.
Амонійно-селітреними ВР (амоніти) називаються вибухові суміші, які складаються із амонійної селітри NH4NO3 та яких-небудь палив або, найчастіше, вибухових речовин.
Відома велика кількість амонійно-селітрених ВР найрізноманітніших складів. Однак практичне застосування мають порівняно небагато з них. Причому деякі амоніти застосовуються тільки у гірничій промисловості у шахтах та рудниках у якості ВР, що виділяють отруйні продукти не вище встановлених норм або не запалюють рудниковий газ та вугільний пил, що знаходиться у повітрі. Такі ВР називаються антигризутними або запобіжними.
Для спорядження різноманітних боєприпасів застосовуються в основному амоніти, що включають як другий компонент ВР і рідше які-небудь горючі речовини.
Фізико-хімічні властивості амонітів в основному визначаються відповідними властивостями амонійної селітри. Всі амоніти гігроскопічні, злежуються, вироби з них при тривалому зберіганні внаслідок багаторазової перекристилізації амонійної селітри змінюють об'єм, руйнуються. Останнє може статися навіть у випадку зберігання у тонкій неміцній оболонці. При злежуванні різко знижується сприйнятливість амонітів до детонації.
Амоніти взаємодіють у вологому середовищі з металами, причому аміак, який виділяється при цьому, реагує з тротилом, утворюючи чутливі до механічних та теплових дій вибухові з'єднання, тому боєприпаси, спорядженні амонітами, не слід довго зберігати.
Чутливість амонітів до удару приблизно така ж, як у пікринової кислоти, але чутливість до детонації менша, ніж у тротилу.
Вони дещо поступаються тротилу у бризантній дії, але за фугасною перевищують. Потужність амонітів збільшується з підвищенням вмісту вибухового компоненту, а при однаковому вмісті з підвищенням його потужності.
Підвищується потужність амонітів також із введенням до них алюмінію. Суттєвий вплив на потужність амонітів має ступінь подрібнення складових компонентів і якість їхнього змішування. З підвищенням ступеня дисперсності компонентів і з поліпшенням змішування покращуються вибухові характеристики амонітів.
Боєприпаси, споряджені амонітами, не можуть зберігатися тривалий час, тому амоніти у боєприпасах застосовуються тільки у воєнний час, коли боєприпаси швидко витрачаються.
У період Великої Вітчизняної війни з амонітів найбільш широко застосовувалися амотоли. Артилерійські снаряди середніх калібрів споряджувалися амотолом 80/20 (80% амонійної селітри та 20% тротилу), снаряди великих калібрів, авіабомби, морські міни загородження - амотолами 60/40, 50/50 та 40/60, міни сталистого чавуну амотолом 90/10 та динафтитом. Крім того, для спорядження мін застосовувалися динамони, які вміщували 10-15% рослинного борошна.
До амонійно-селітрених ВР, що використовуються у народному господарстві, належать амонійна селітра (у чистому вигляді), амоніти, динамони та ігданіти.
Найширше застосування мають амоніти, які вміщують від 50 до 90% амонійної селітри та, як правило, мають добавки бризантних ВР. Амоніти випускаються у патронованому вигляді (для підземних робіт) та розсипом у паперових мішках або дерев'яних ящиках вагою до 40 кг (для відкритих робіт). Патрони мають діаметр 23-60 мм та вагу 100-1500 г, складаються у пачки, а пачки у дерев'яні або металеві ящики.
Окремі види амонітів (В-3 та N6) випускаються у вигляді шнекованих зарядів діаметром 150-310 мм з густиною 1,3-1,35 * 103 кг/м3.
Залежно від умов застосування встановлені розбіжності у кольорі оболонки патронів.
Крім амонітів у народному господарстві застосовуються тротил у гранульованому вигляді (гранулотол) і гранульований тротил з алюмінієм (алюмотол). Для ініціювання зарядів із гранульованих ВР використовуються пресовані тротилові шашки. Гранульовані ВР випускаються промисловістю у паперових мішках.
Можуть застосовуватися також такі ВР, як динамони, що являють собою суміш амонійної селітри з невибуховими паливними твердими добавками (борошно із соснової кори, торф, віджимки тощо) та ігданіти - гранульована амонійна селітра, насичена рідкими паливними добавками (нафта, дизельне паливо тощо) у кількості до 6% від маси селітри. Насичення селітри паливом проводиться на місці вибухових робіт.
Список тротилових еквівалентів вибухових речовин
-
Амоніти запобіжного типу
- 0,8
Амоніти середньої потужності
- 0,9
Амоніти скельного типу
- 1,0
Амонал
- 1,2
Амотол
- 1,0
А-ІХ-1
- 1,22
А-ІХ-2
- 1,55
Гексоген
- 1,25
Динаміт з вмістом нітрогліцерину не менш 10%
- 1,25
Нітрогліцерин
- 1,5
Октоген
- 1,25
ПВР-12С
- 1,1
ПВР-4
- 0,92
ПВР-5А
- 1,1
ПВР-7
- 1,5
ПВР-12М
- 1,24
Тротил литий пресований
- 1,0
Тротил насипний
- 0,85
Тетрил
- 1,1
ТЕН
- 1,4
ТГ 50/50, 40/60
- 1,2
ТГ 20/80
- 1,24
Порох димний
- 0,35
Тверді ракетні палива
- 0,24…0,8
Азид свинцю, гримуча ртуть, ТНРС
- 0,4
Склади з ініціюючих ВР
- 0,4
Азид свинцю, ТНРС у складі бризантних ВР
- 0,85
Амоніт ПЖВ-20
- 0,57
Амоніт скельний №1ЖВ
- 0,9
Акваніт №2
- 0,7
Амонал скельний №3ЖВ
- 1,08
Вугленіт Е-6
- 0,39