Типи і характеристики індивідуальних вибухових речовин ініціюючі вибухові речовини

Гримуча ртуть Hg(ONC)₂ являє собою кристалічну речовину білого (мал.1) або сірого кольору з густиною 4,31 _* 10³ кг/м³. Має солодкий металевий смак, отруйна, за токсичністю аналогічна ртуті.

Практично гримуча ртуть негігроскопічна, погано розчиняється у воді. У звичайних органічних розчинниках гримуча ртуть не розчиняється, але добре розчиняється у водних розчинах аміака та цианістого калію. Концентровані кислоти та луги розкладають гримучу ртуть, а концентрована сірчана кислота викликає вибух.

І

Мал. 1 Гримуча ртуть

з нікелем, оловом та свинцем гримуча ртуть практично не взаємодіє. З міддю у вологому середовищі взаємодіє повільно, утворюючи фульмінат міді, чутливіший до тертя, ніж гримуча ртуть. У вологому середовищі легко взаємодіє з алюмінієм.

За рахунок теплоти, що виділяється при цій реакції, може виникнути вибух. Тому гримучу ртуть не можна споряджати в алюмінієві оболонки. Застосовується вона в оболонках із міді або латуні, покритих оловом.

Хімічна стійкість гримучої ртуті порівняно невелика, але достатня для практичного застосування. При низьких температурах вона достатньо стійка, а тривале нагрівання при температурі 90 ⁰С і вище викликає розклад. Температура спалаху гримучої ртуті близько 170 ⁰С.

Гримуча ртуть є найбільш чутливою ініціюючою ВР. Вона легко вибухає від незначного удару. Чутливість гримучої ртуті дуже залежить від вологості й тиску запресовки. При запресовці під тиском понад 500 атм від променя вогню гримуча ртуть не детонує, а тільки згоряє. При вологості 10% тільки горить, не детонуючи, при 30%  навіть не загоряється.

Зниження температури гримучої ртуті призводить до зменшення її чутливості. Тому вона не придатна для роботи з оксиліквітами.

Гримуча ртуть порівняно з іншими ініціюючими ВР має великий період наростання швидкості вибухового перетворювання. А у невеликих кількостях (до 0,1 г) при запаленні згоряє без вибуху, у великих кількостях  детонує.

Застосовується гримуча ртуть у патронних та трубочних капсулях-запалювачах у суміші з хлоратом калію та антимонієм. Вміст її у цих складах коливається від 25 до 50% при загальній вазі складу у капсулі від 0,015 до 0,075 г. Гримучортутнотетрилові капсулі-детонатори №8 виготовляються тільки для промислових робіт.

Азид свинцю Pb(N₃)₂ являє собою дрібнокристалічну речовину білого кольору (мал.2) з густиною 4,8 _* 10³ кг/м³.

Внаслідок незручності роботи з дрібнокристалічною речовиною на заводах азид свинцю виготовляють у вигляді дрібних гранул.

Практично азид свинцю негігроскопічний і не розчиняється у воді.

Н

а відміну від гримучої ртуті він не втрачає властивості детонувати і у вологому стані. Азид свинцю розкладається при тривалому кип'ятінні у воді, кислотах, лугах. Під дією вуглекислого газу, особливо при наявності вологи, азид свинцю поступово переходить у вуглекислі солі, внаслідок чого знижується його чутливість.

З нікелем і алюмінієм азид свинцю не взаємодіє, але вступає в реакцію з міддю, утворюючи дуже чутливий основний азид свинцю. Азид свинцю звичайно запресовують у алюмінієві оболонки.

Х

Мал. 2 Азид свинцю

імічна стійкість азиду свинцю достатня для практичного застосування. Тривале нагрівання при температурах до 100 ⁰С азид свинцю витримує без зміни властивостей.

Сонячне світло викликає потемніння азиду свинцю. Але утворений на поверхні тонкий шар потемнілого азиду свинцю запобігає розповсюдженню процесу у глибину. Температура спалаху азиду свинцю - близько 310 ⁰С. Він запалюється від променя вогню важче ніж гримуча ртуть.

Чутливість азиду свинцю до механічних дій у 2-3 рази нижча, порівняно із гримучою ртуттю. Чутливість до тертя також значно нижча. При введені твердих домішок чутливість азиду свинцю різко зростає; тиск запресовки й вологість незначним чином впливають на неї. Азид свинцю має високу ініціюючу властивість (у 5 -10 разів вище, ніж у гримучої ртуті).

Введення флегматизатора при грануляції (парафін до 5%) трохи знижує ініціюючу властивість азиду свинцю.

Порівняно незначна чутливість даної ВР та велика ініціююча властивість дозволили широко застосовувати її у комбінованих артилерійських променевих, накольних та підривних капсулях-детонаторах. Однак недостатня сприйнятливість азиду свинцю до променя вогню і наколювання змусила застосувати у променевих капсулях-детонаторах невеликий заряд стифнату свинцю поверх шару останнього, а в накольних - шар накольного складу.

У капсулях-запалювачах азид свинцю не застосовується, тому що він детонує навіть у малих кількостях. Застосовується дана речовина також у детонуючих шнурах у суміші з бризантними ВР.

Т

НРС (тетранітрорезорцинат або стифнат свинцю) C₆H(NO₂)₃O₂Pb _* H₂O являє собою тверду дрібнокристалічну речовину темно-жовтого кольору (мал.3) з густиною 3,12 _* 10³ кг/м³. На практиці його застосовують гранульованим.

ТНРС мало гігроскопічний, практично не розчиняється у воді і органічних розчинниках.

ТНРС розкладається кислотами; з металами не реагує, хімічно стійкий. При нагріванні вище 100 ⁰С не втрачає кристалізаційну воду без розкладу. Помітний розклад наступає при нагріванні до 200 ⁰С. Температура спалаху близько 275 ⁰С. На сонячному світлі темніє і розкладається.

Чутливість ТНРС до удару у шість разів менша, ніж у гримучої ртуті, та у два рази менша порівняно із азидом свинцю.