- •В .І. Винар
- •2. Зразки відповідей на питання
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни «Основи охорони праці»
- •Зразки відповідей на питання
- •Тема 1. Вступ. Загальні питання охорони праці
- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці», основні розділи
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Тема 2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •8. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •9. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •10. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •13. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •14. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •16. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •Тема 3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •17. Система державного управління охороною праці в Україні
- •18. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •19. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •20. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Тема 4. Організація охорони праці на підприємстві
- •21. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •22. Служба охорони праці підприємства, завдання, функції, підпорядкованість, чисельність, права працівників, організація роботи
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •24. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
- •26. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •27. Стимулювання охорони праці
- •Тема 5. Навчання з питань охорони праці
- •28. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •29. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •31. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •Тема 6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •Тема7. Основи фізіології та гігієни праці
- •34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •35. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності. Втома
- •36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •Тема 7.1. Повітря робочої зони
- •37. Робоча зона та повітря і мікроклімат робочої зони
- •38. Нормування та контроль параметрів мікроклімату, заходи та засоби нормалізації його параметрів
- •39. Повітряне середовище, джерела забруднення, контроль за його станом
- •40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •Тема 7.2. Освітлення виробничих приміщень
- •43. Основні світлотехнічні величини
- •44. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення
- •45. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення
- •46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення
- •Тема 7.3. Вібрація
- •47. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •48. Дія вібрації на людину, гігієнічне нормування, методи контролю параметрів вібрації
- •49. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •Тема 7.4. Шум, ультразвук та інфразвук
- •50. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •51. Класифікація шумів, їх нормування, контроль параметрів
- •52. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •53. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
- •Тема 7.5. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •56. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
- •57. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
- •58. Вплив електромагнітних випромінювань та полів на людину та захист від їх дії
- •Тема 7.6. Випромінювання оптичного діапазону
- •59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •60. Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю
- •61. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії
- •Тема 7.7. Іонізуюче випромінювання
- •62. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •63. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •Тема 7.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •64. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами, санітарно-захисні зони підприємств
- •65. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •66. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •Тема 8. Основи виробничої безпеки
- •Тема 8.1. Загальні вимоги безпеки
- •67. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •68. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •69. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •Тема 8.2. Електробезпека
- •70. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •71. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •73. Умови ураження людини електричним струмом
- •74. Напруга дотику і крокова напруга
- •75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •76. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Тема 9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •77. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •78. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •79. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •80. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •81 Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння
- •82. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •83. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •84. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •Методичне забезпечення
Тема 9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
77. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежовибухонебезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні.
Перш за все визначають групу горючості даної речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі (неспалимі) - це речовини та матеріали ие здатні до горіння на повітрі нормального складу. Це неорганічні матеріали, мегали, гіпсові конструкції.
Важкогорючі (важко спалимі) - це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійною горіння. До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фіброліт.
Горючі (спалимі) - речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. До них належать всі органічні матеріали. В свою чергу горючі матеріали поділяються на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра) без попереднього нагрівання та важкозаймисті, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання.
Тверді горючі речовини у більшості випадків самі по собі у твердому стані не горять, а горять леткі продукти їх розпаду під дією високих температур у суміші з повітрям - полуменеве горіння. Таким чином, горіння твердих речовин у більшості випадків пов'язане з переходом їх горючої складової в інший агрегатний стан - газовий. І тільки тверді горючі речовини з високим вмістом горючих речовин (антрацит, графіт та ін.) можуть горіти у твердому агрегатному стані - практично без полум’я. Тому тверді горючі речовини, в цілому, більш інертні щодо можливого загорання в порівнянні з речовинами іншого агрегатного стану ( рідини, гази, і пил).
Спалимі рідини. Характерним для процесу горіння цих рідин є те, що самі рідини не горять, а горить їх пара у суміші з повітрям. Таким чином, горіння рідин пов'язане з переходом їх з одного агрегатного стану (рідини) в інший (пару).
Температура спалаху - найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ше недостатня для стійкого горіння, тобто має місце спалах.
За температурою спалаху розрізняють п'ять класів спалимих рідин. Перші три класи відносяться до легкозаймистих.
Легкозаймисті рідини (ЛЗР) - рідини, які мають температуру спалаху, що не перевищує 61 °С у закритому тиглі (бензин, ацетон, етиловий спирт).
Характерною особливістю для ЛІР є те, що більшість з них, навіть при звичайних температурах у виробничих приміщеннях можуть утворювати вибухонебезпечні пароповітряні суміші.
4-й, 5-й класи рідин за температурою спалаху належать для горючих рідин.
Горючі рідини (ГР) - рідини, які мають температуру спалаху понад 61 °С у закритому тиглі або 66 °С у відкритому тиглі (мінеральні мастила, мазут, формалін).
Температура займання (спалахування) - найнижча температура речовини, при якій вона виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке горіння.
Температура самозаймання (самоспалахування) -найнижча температура речовини, при якій відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення полум'янистого горіння. Температури спалаху та займання (спалахування) належать до показників пожежовибухонебезпечності лише рідин та твердих речовин.
Важливими показниками, що характеризують пожежовибухо-небезнечні властивості газів, рідин та пилу є концентраційні межі поширення полум'я (запалення). Нижня (ІІКМПП) та верхня (ВКМПП) концентраційні межі поширення полум'я - це мінімальна та максимальна об'ємна (масова) доля горючої речовини у суміші з даним окислювачем, при яких можливе займання (спалахування) суміші від джерела запалювання з наступним поширенням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Суміші, що містять горючу речовину нижче НКМПП чи вище ВКМПП горіти не можуть. Наявність областей негорючих концентрацій речовин та матеріалів надає можливість вибрати такі умови їх зберігання, транспортування та використання, при яких виключається можливість виникнення пожежі чи вибуху.
Горючі гази мають більшу готовність до горіння, ніж тверді горючі речовини і спалимі рідини, є більш небезпечними з точки зору вибухопожежної безпеки. Горючі пари з НКМПП до 10% по об'єму повітря являють особливу вибухонебезпеку.
Значну вибухову та пожежну небезпеку становлять різноманітні горючі пиловидні речовини в завислому стані. Залежно від значення нижньої концентраційної межі поширення полум'я пил поділяються на вибух о- та пожежонебезпечний. При значенні НКМ менше 65 г/м3 пил є вибухонебезпечним (пил сірки, муки, цукру), а при інших значеннях НКМ - пожежонебезпечним (пил деревини, тютюну).
Розрізняють також нижню (НТМ) та верхню (ВТМ) температурні межі поширення полум'я газів та парів в повітрі. НТМ та ВТМ - - це такі температури речовини, за яких їх насичені пари утворюють в даному окислювальному середовищі концентреції, рівні відповідно НКМ та ВКМ. Температурні межі поширення полум'я використовують, зокрема, для вибору температурних умов зберігання рідин у тарі, за яких концентрація насичених парів буде безпечною з точки зору пожежовибухонебезпеки. Існують і інші показники для оцінки пожежної та вибухової небезпеки речовин та матеріалів, які визначаються за стандартними методиками.
Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану.