Додаткові гарантії встановлюються жінкам у зв’язку з материнством. Вони надаються для вагітних жінок і жінок, що мають малолітніх дітей, понад гарантії, встановлені для всіх працюючих жінок.

Жінкам у зв’язку з материнством встановлюються пільги і компен­сації у сфері робочого часу і часу відпочинку. Забороняється залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років, до нічних, наду­рочних робіт, робіт у вихідні дні і направляти їх у відрядження. Залучен­ня жінок, що мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт або направлення у відрядження можливе лише з їх згоди. Жінкам у зв’язку з материнством надано право працювати па умовах неповного робочого часу, першочергове право на надомну ро­боту. Роботодавці за власний кошт можуть запровадити для них роботу на умовах скороченого робочого часу, встановлювати інші пільги та гарантії. Для жінок, що мають дітей віком до 1,5 року, надаються до­даткові перерви для годування дитини, що включаються у робочий час і оплачуються за середнім заробітком. їм надаються соціальні відпуст­ки у зв’язку з материнством та встановлені пільги у порядку надання щорічних відпусток. Вони мають:

Справо на одержання відпустки повної тривалості у перший рік роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

Справо на отримання щорічних відпусток за другий і наступні роки роботи в зручний для них час;

& право на перенесення щорічної відпустки у випадку настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами.

Забороняється залучати вагітних жінок до роботи у шкідливих і важ­ких умовах праці. Тому вони переводяться на іншу роботу, яка є лег­шою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, зі збере-' женням середнього заробітку за попередньою роботою. Якщо робото­давець не може забезпечити вагітну жінку відповідною роботою, то до вирішення питання про надання легшої та нешкідливої роботи вона підля­гає звільненню від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі пропущені робочі дні. Відповідно до медичного висновку, вагітним жінкам знижуються норми виробітку, норми обслуговування.

Трудове законодавство України встановлює спеціальні гарантії охо­рони праці неповнолітніх. Система гарантій зумовлена фізіологічни­ми, психологічними й віковими особливостями неповнолітніх.

Права неповнолітніх у трудових відносинах базуються на принципі їх

206

Тема 9.

рівності з повнолітніми особами, а в галузі охорони праці неповнолітні користуються додатковими пільгами, встановленими законодавством України.

З метою захисту життя, здоров’я та працездатності неповнолітніх, встановлено мінімальний вік прийняття їх на роботу (ст. 188 КЗпП У країни) та заборона залучення неповнолітніх до робіт, на яких не доз­волено застосування праці осіб, молодших 18 років (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 Закону України «Про охорону праці»). Перелік важ­ких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці неповнолітніх затвердже­но наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. №46.

Для виявлення відповідності стану здоров’я працівника до виконува- і юї роботі, ранньої діагностики захворювань, неповнолітні при влашту­ванні на роботу та періодично, до досягнення ними віку 21 року, прохо­дять обов’язкові медичні огляди.

Однією з гарантій забезпечення працездатності неповнолітніх є забо­рона залучати осіб, молодших 18 років до підіймання і переміщення ре­чей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Гра­ничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітн­іми затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 р. № 59. Забороняється призначати неповнолітніх на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утриманням або пере­міщенням важких речей, як і заборонено залучати до тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей осіб віком до 15 років.

Для неповнолітніх встановлено скорочену тривалість робочого часу, щорічну основну відпустку подовженої тривалості та її надання в зруч­ний для них час, заборонено їх залучення до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

З мстою встановлення полегшених умов праці для робітників віком до 18 років, норми виробітку встановлюються залежно від норми виро­бітку для дорослих робітників пропорційно до скороченого робочого часу. Для неповнолітніх працівників у встановлених законодавством випад­ках (ст. 193 КЗпП України) можуть затверджуватися знижені норми виробітку.

Особи з пониженою працездатністю в Україні володіють повнотою усіх прав, тому їх дискримінація заборонена. У трудовому законодавстві

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

207

встановлено ряд гарантій щодо порядку їх працевлаштування, ство­ренні належних і безпечних умов праці. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних про­грам реабілітації, інвалідам надано право працювати на підприємства* в установах, організаціях зі звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів.

Інваліди працевлаштовуються з врахуванням їх професійної праце­здатності, що встановлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). Порядок організації та проведення медико-соціальної ек­спертизи втрати працездатності затверджено постановою Кабіне­ту Міністрів України від 4 квітня 1994 р. № 221.

Роботодавці, які використовують працю інвалідів, зобов’язані ство­рювати для них умови праці з врахуванням індивідуальних програм реабілітації та адаптації. Для інвалідів можуть створюватися спеціальні робочі місця або їх праця може застосовуватися па звичайному робо­чому місці, яке за умовами праці та з урахуванням фізичних можливос­тей інваліда може бути використане для його працевлаштування. Ство­рення спеціалізованого робочого місця для інваліда передбачає його обладнання спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда, враховуючи анатомічні дефекти, реко­мендації МСЕК, професійні навички і знання інваліда. Гарантією ство­рення робочого місця інвал іда є не лише його відповідність до встанов­лених вимог, але й реальне працевлаштування інваліда на таке робоче місце.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, в установі, організації, де настала інвалідність. За інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять про­фесійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідго­товку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, зберігається се­редній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом строку, передбаченого програмою.

Законодавство України передбачає ряд пільг і гарантій, спрямованих на захист трудових інтересів працівників. На прохання інвалідів, робо­тодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час, водночас він не може залучати інвалідів до надурочних робіт, робіт у нічний час без їх згоди. Для інвалідів встановлено щорічні основні відпустки подовже­ної тривалості залежно від групи інвалідності, додаткові обов’язкові відпу­стки без збереження заробітної плати, встановлюються пільги з одер жання щорічних відпусток.

Для інвалідів, як і для жінок, неповнолітніх, законодавством можуть бути передбачені й інші пільги, компенсації та гарантії.