в’язки працівників гірничих підприємств.

Певну особливість мають основні трудові обов’язки Президент України, Голови Верховної Ради України та його заступників, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, голів та членів Конститу­ційного Суду, Верховного Суду, Вищого господарського суду України, Генерального прокурора України та його заступників, що регулюються Конституцією У країни та спеціальними законами У країни. Основні обо­в’язки інших категорій державних службовців визначені Законом Украї­ни «Про державну службу».

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути та положення про дисципліну, які зат­верджуються, як правило, Кабінетом Міністрів України (Дисциплінар­ний статут прокуратури, Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту тощо). Необхідність застосування спеціаль­них актів зумовлена особливістю змісту обов’язків працівників, складу дисциплінарного правопорушення та дисциплінарних стягнень. КЗпП не конкретизує перелік галузей, в яких можуть діяти статути (положення) про дисципліну та не визначає особливості суб’єктів, на які поширю­ються спеціальні норми.

Особливістю статутів та положень про дисципліну є те, що вони по­ширюються тільки на певні, визначені категорії працівників відповідної галузі. Так, Дисциплінарний статут прокуратури визначає трудову дисципліну лише прокурорсько-слідчих працівників та працівників на­вчальних, наукових та інших установ прокуратури. Положення про дис­ципліну працівників залізничного транспорту не поширюються на пра­цівників, які не забезпечують рух безпосередньо, а лише здійснюють його обслуговування.

На сьогодні в У країні зберігають юридичну чинність деякі статути про дисципліну, затверджені ще Радою Міністрів СРСР (для працівників морського, річкового транспорту, цивільної авіації тощо).

Наявність статутів та положень про дисципліну не виключає прий­няття в цих організаціях правил внутрішнього трудового розпорядку, які врегульовують питання, не передбачені в названих актах. Зокрема, п. З Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту передбачає, що кожний працівник, на якого поширюється дія цього по­ложення, зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку.

174

Тема 8.

3. Система заходів заохочення працівників як засіб забезпечення трудової дисципліни

Заохочення -

це своєрідна форма позитивної оцінки результатів

праці працівника у процесі виконання ним своєї трудової функції; один із засобів забезпечення належної трудової дисципліни.

Ст. 143 КЗпП передбачає, що до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться н затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. На практиці можуть застосовуватись матеріальні чи моральні (за формою); індивідуальні чи колективні (за суб’єктом) заохочення. Природно, що для особи пріоритетне значення мають саме матеріал ьні заохочення.

КЗпП обмежується лише загальною вказівкою щодо правової підстави застосування заходів стимулювання праці працівників. У ст. 145 КЗпП і передбачено, що працівники, які успішно і сумлінно виконують свої тру­дові обов’язки, мають переваги та пільги в галузі соціально-культурного та житлово-побутового обслуговування. Таким працівникам надається і перевага при просуванні по роботі.

Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 21) і передбачено перелік заходів заохочення, які можуть використовуватись па всіх підприємствах. Зокрема, до них віднесені: <=>оголошення подя­ки; ^видача премії; •=>нагородження цінним подарунком; наго­родження Почесною грамотою; &занесення до Книги пошани, на Дошку пошани.

Просування по роботі (службі) передбачено Законом України «Про державну службу», згідно з яким просування по службі здійснюється шляхом обійняття більш високої посади на конкурсній основі.

Для працівників, на яких поширюється чинність статутів та положень про дисципліну, застосовуються також заохочення, передбачені цими статутами та положеннями. Так, згідно з Дисциплінарним статутом, прокурорсько-слідчі працівники та працівники інших усганов прокура­тури заохочуються подякою, грошовою премією, подарунком, цінним подарунком, достроковим присвоєнням класного чину або підвищенням у класному чині, нагородженням нагрудним знаком «Почесний пра­цівник прокуратури України». За особливі заслуги в роботі працівник прокуратури може бути представлений до нагороди державними наго­родами і присвоєння почесного звання «Заслужений юрист України».

ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ТА ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ... 175