ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВа ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

О.І. Савченко

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Навчально-методичний посібник до семінарських занять для студентів денного відділення усіх спеціальностей

Запоріжжя

2010

УДК: 920.85 (075.8)

ББК: 111 (0) я 73

С 137

Савченко О.І. Історія української культури: Навчально-методичний посібник до семінарських занять для студентів денного відділення усіх спеціальностей – Запоріжжя, ЗНУ: 2010. - 113 с.

Навчально-методичний посібник містить рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з «Історії української культури». У посібнику наводиться фактичний матеріал, який може бути використаний студентами під час відповіді на заняттях. В ньому вміщені питання для самоконтролю, а також словник основних термінів з даної дисципліни.

Навчально-методичний посібник призначений для студентів усіх спеціальностей денного відділення ЗНУ.

Рецензент: О.П. Сарнацький

Відповідальна за випуск: О.О.Стадніченко

ЗМІСТ

І. Вступ…………………………………………………………………4

ІІ. Тематика семінарських занять………………………………….6

Семінар1. Витоки української культури……………………………..6

Семінар 2. Культура Київської Русі……………………………… 14

Семінар 3. Культура України литовсько-польського періоду ( ХІV - перша половина ХVІІ ст.)…………………………………………….25

Семінар 4. Українська культура часів козацько-гетьманської держави (середина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.)………………………………………………………………………41

Семінар 5. Українське національно-культурне відродження кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.(І – заняття)……………………………….…57

Семінар 6. Українське національно-культурне відродження кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. .(ІІ – заняття)………………………………..69

Семінар 7. Українська культура ХХ ст………………………………80

Семінар 8. Особливості сучасного стану української культури……………………………………………………………….. 89

ІІ. Словник термінів…………………………………….108

І. Вступ

Вивчення історії української культури – важлива складова гуманітарної підготовки фахівців, що дає можливість прилучитися до духовної спадщини, створеної українським народом упродовж всієї історії його існування. Від рівня засвоєння цих надбань суттєво залежить розвиток почуттєво-образного сприйняття природи, суспільних явищ та художніх цінностей, світоглядні позиції фахівця, в цілому його загальна культура, здатність використовувати ці надбання у вирішенні актуальних проблем сучасності.

Питання збереження та розвитку української національної культури особливо важливі в умовах реалізації завдань будівництва культури незалежної України. Кожний народ набуває в історії певного досвіду і втілює його в неповторну систему культурних надбань. Культура виступає водночас і як мірило цивілізованості етносу, і як форма та зміст внутрішнього зв’язку поколінь. Процес створення і передачі усього найкращого, формування культурної традиції є своєрідною потребою кожної нації.

Історія культури посідає одне з чільних місць у системі розвитку суспільства і формування національної свідомості, оскільки економічний та соціальний поступ неможливий без духовного прогресу, який спирається на культурну самобутність народу. Вивчення сутності, ролі та визначальних етапів еволюції національної культури в Україні лише розпочато. Недостатня кількість узагальнювальних праць з історії української культури ускладнює процеси формування незалежної держави. Тому виникає потреба у викладанні історії української культури, що допоможе студенту розібратися у її проблематиці. Тому автор вважає за необхідне висвітлити основні періоди розвитку вітчизняної культури від найдавніших часів до сьогодення.

Українська національна культура це загальнолюдське надбання. Це неповторний феномен у гамі таких же феноменів, у яких проявляється національний характер, національна індивідуальність, без яких світ народів був би дуже нудним і сірим. Це система національних символів, у яких у концентрованому вигляді виражені гасла, етносоціальні сподівання та національні інтереси. Вона пов’язана з певним станом національного розвитку – загальним національним піднесенням та спалахом національної самосвідомості. Саме в такі історичні моменти і формується національна культура – свого роду вибух духовності нації. Він не тільки концентрує сплеск національного життя, а й тривалий час слугує джерелом, яке живить культуру у більш спокійні періоди, включаючи певні спади національного розвою. Яскраво виражену національну культуру здатний мати не кожний етнос. Спади в розвитку культури не є трагедією для нації, вони становлять обов’язковий компонент механізму її розвитку, періодами накопичення духовно-національного потенціалу народу.

Українська національна культура тісно пов’язана з поняттям «нація», «етнос». Вона становить сукупність економічних, політичних, соціальних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників. Українська культура бере свій початок з часів легендарного Трипілля, охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на теренах України та за її межами (діаспорою) протягом усієї його історії.

Вивчаючи курс «Історія української культури», студенти ознайомляться з основними етапами духовного життя нашого народу – від первісного суспільства до сьогодення. Розглядаючи вітчизняну культуру, вони зможуть переконатися, що вона представляє собою цілісне унікальне явище в царині європейсько-азіатського культурного простору. Засвоєння даного курсу дасть студентам уявлення про стилі, форми та типи національної культури, специфіку духовного життя українського народу, сприяє розумінню ролі мистецтва у суспільстві. Засвоївши вітчизняну культурну, студент повинен знати культурну спадщину українського народу та шляхи її використання, а також накопичити досвід для її захисту в практичній діяльності. Посібник містить методичні вказівки до всіх семінарських занять, передбачених робочою програмою курсу. До кожної теми подано відповідний список літератури, перелік питань до самоконтролю знань, а в кінці посібника є словник культурологічних термінів до курсу «Історії української культури».

Курс «Історія української культури» вивчається на всіх факультетах Запорізького національного університету і складається із лекцій, практичних занять, самостійної та індивідуальної робіт й модульного контролю. Підсумковою формою контролю з даної дисципліни є іспит.