- •Зміст дисципліни „Міжнародно-правові механізми захисту прав людини”
- •Графік вивчення курсу студентами
- •Тексти лекцій лекція 1. Міжнародно-правове регулювання прав і свобод людини як проблема окремих галузей права та практики міжнародних та регіональних організацій
- •Права людини як предмет галузей міжнародного права.
- •2. Функції та принципи міжнародного права захисту прав людини та основних свобод.
- •Система міжнародного захисту прав людин та основних свобод.
- •Лекція 2. Правове закріплення співробітництва держав у сфері прав і свобод людини та громадянина
- •1. Права людини в історичному аспекті.
- •2. Права людини і Статут оон
- •3. Загальна декларація прав людини 1948 р.
- •4. Міжнародні договори про права людини
- •Лекція 3. Міжнародно-правове регулювання і забезпечення колективних прав народів
- •1. Колективні права народів – третє покоління прав людини, їх взаємозв’язок з правами людини та громадянина. Міжнародні документи, що регулюють колективні права народів. Невід’ємні права народу.
- •2.Міжнародний механізм захисту прав народів.
- •Лекція 4. Права людини та питання громадянства.
- •Поняття громадянства.
- •Основні способи набуття громадянства
- •Подвійне громадянство: поняття, переваги, проблеми
- •Лекція 5. Права фізичних осіб з особливим правовим статусом.
- •Категорії фізичних осіб з особливим статусом. Іноземні громадяни: поняття, категорії іноземних громадян за їх статусом. Режими щодо іноземних громадян, особи без громадянства
- •3. Біженці, вимушені переселенці та переміщені особи, трудові мігранти
- •4. Право притулку
- •Лекція 6. Міжнародно-правові заходи забезпечення зобов'язань з прав людини
- •1. Міжнародні процедури
- •2. Міжнародний контроль
- •3. Захист прав людини міжнародними посадовцями
- •4. Міжнародні програми сприяння забезпеченню прав окремих категорій фізичних осіб
- •5. Покарання військових злочинців і осіб, що скоїли злочини проти людства і їх видача
- •Лекція 7.Силовий захист прав людини.
- •1.Гуманітарна інтеграція у сучасних міжнародних відносинах: поняття, види, правомірність.
- •2. Гуманітарні сили операції оон у міждержавних відносинах.
- •3.Міжнародно-правові критерії правомірності гуманітарних силових операцій і роль Ради Безпеки оон у здійсненні цих операцій
- •Критерії невідкладності застосування збройної сили з метою захисту з прав людини.
- •Причини та передумови виникнення документів із захисту прав особи під час збройних конфліктів.
- •Женевські конвенції 1949 р. .
- •Додаткові протоколи до Женевських конвенцій 1977 р.
- •Питання до першого модулю
- •Питання до другого модулю
- •Тести для перевірки знань студентів
- •Теми рефератів
- •Література
2. Права людини і Статут оон
Міжнародна співпраця у області прав людини стала складатися в період другої світової війни в рамках держав антигітлерівський коаліції як реакція на грубе порушення прав людини нацистською Німеччиною. У прийнятому в 1945 р. Статуті ООН вперше в історії був зафіксований обов'язок співпраці у сфері прав людини на багатосторонній договірній основі. Цей документ містить також загальні положення, які направлені на співпрацю держав у сфері захисту прав людини. Важливе місце серед них займають цілі даної співпраці, визначені в преамбулі Статуту ООН.
Країни-Члени ООН ставлять за мету:
1) позбавити прийдешні покоління від лиха війни, що двічі протягом життя одного покоління принесла людству невимовне горе;
2) знов затвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи, в рівноправ'я чоловіків і жінок і в рівність великих і малих націй;
3) сприяти соціальному прогресу і поліпшенню умов життя при більшій свободі;
4) використовувати міжнародний апарат для сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів.
Одна з головних цілей ООН — здійснення міжнародної співпраці "в дозволі міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру і в заохоченні і розвитку пошани до прав без відмінності раси, статі, мови і релігії" (п. 3 ст. 1). Це положення як юридичний обов'язок держав підтверджується і в ст. 55 Статуту ООН, яка виходить з того, що з метою створення умов стабільності і благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між державами, ООН "сприяє загальній пошані і дотриманню прав людини і основних свобод для всіх, без виключення рас, статей, мов і релігій".
У Статуті ООН є і положення з сфери прав людини, що мають значення конкретного принципу. Йдеться про можливість участі в органах ООН як осіб чоловічої, так і жіночої статі без якої-небудь дискримінації: "ООН не встановлює ніяких обмежень відносно права чоловіків і жінок брати участь в будь-якій якості і на рівних умовах в її головних і допоміжних органах" (ст, 8).
Положення Статуту ООН у сфері прав людини склали міжнародно-правову базу для розвитку системи норм в цій сфері, їх універсалізації, міжнародної співпраці з цих питань надалі. Цю співпрацю можна визначити як багатосторонню міжнародну співпрацю з прав людини. Вона охоплює наступні напрями: 1) створення рекомендацій з приводу конкретних прав людини і основних свобод, які підлягають пошані і дотриманню всіма державами; 2) укладення міжнародних договорів про права людини, відповідно до яких держави стають юридично зобов'язаними визнати, надати і забезпечити зафіксовані договором права і свободи; 3) розробку норм по людському вимірюванню в рамках ОБСЄ; 4) створення міжнародних механізмів, що забезпечують виконання узятих державами зобов'язань; 5) реалізацію державами-учасниками договорів про права людини заходів внутрідержавного характеру по виконанню узятих зобов'язань; 6) міжнародно-правове регулювання і забезпечення колективних прав народів.