Філософські і наукові погляди Руссо

Руссо — прихильник деїзму. Заперечуючи церковне вчення про створення природи Богом, він водночас визнавав існування Бога, безсмертної душі. З позицій дуалізму Руссо вважав початком усіх природних явищ дух і матерію, причому матерію розглядав як пасивний початок, приписуючи активність Богові. В теорії пізнання Руссо стояв на позиціях сенсуалізму. Мислитель піддав гострій критиці схоластику і релігійний фанатизм.

Шарль-Луї де Монтескьйо (фр. Charles-Louis de Secondat, Baron de La Brède et de Montesquieu; *18 січня 1689— †10 лютого 1755, Париж) — французький правник, письменник і політичний мислитель. Автор статей до «Енциклопедії», або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесла». Співрозмовник французького правника та філософа Г. Маблі.

В працях та поглядах Монтескьйо є витоки лібералізму як державної ідеології, яку до нього розвивав англійський філософ Джон Локк і подалі розвинутою в працях шотландського економіста А. Сміта.

Монтескйьо, а також Жан-Жак Руссо (1712—†1778) і Джон Локк (1632—†1704) заклали ідеологію сучасних форм представницької демократії.

Праці

Написав твір „Про дух законів“ (1748), що справив величезний вплив на політичну думку в Європі та Америці. Є одним з авторів теорії розподілу влади в державі.

Його правові і політичні погляди викладені у таких працях, як «Персидські листи» (1721), «Роздуми про причини величі та падіння римлян» (1734), «Про дух законів» (1748).

• «Персидські листи», (1721)

• «Роздуми про причини величі та падіння римлян» (1734)

• «Про дух законів» (1748)

• «Опит про вкус», (1753)

Поль Анрі́ Гольба́х (нім. Paul Heinrich Dietrich Baron von Holbach; *8 грудня 1723 — †21 червня 1789) — французький філософ німецького походження, письменник, просвітитель, енциклопедист, іноземний поважний член Петербурзької Академії Наук.

Автор книги «Система природи» — найбільш систематично виклав принципи матеріалізму XVIII ст. Повністю відходячи від теологічних концепцій буття, він використовує принцип «редукції» — усі явища розглядає як виявлення природних сил.

Природа, за Гольбахом, є сукупністю різних видів матерії. Виступаючи проти картезіанства, яке вводило рух у матерію за допомогою поняття «Бог», він висуває тезу, що рух і є існуванням матерії. На відміну від схожого погляду Спінози, Гольбах доводив, що рух не може бути «модусом» матерії, а навпаки, саме рух, взаємодія є джерелом усіх властивостей, враховуючи і ті, які Декарт і Спіноза вважали первинними (просторовість, вага).

Обґрунтовуючи ідею універсальності руху, Гольбах часто посилається на Толанда. Він вирізняє два головні різновиди руху. З одного боку, рух, який переміщує тіла у просторі (ххмеханічний рухїї), і з другого — внутрішній рух, який називають енергією, що має своїм джерелом взаємодію не даних чуттям частинок (молекул), з яких складаються тіла.

З поняттям «універсальності руху» пов'язане вчення Гольбаха про абсолютний детермінізм. Критикуючи Юма, Гольбах доводить, що необхідними можуть бути лише причини та наслідки, а не віра в їх існування. Поняття «необхідність» ми створюємо як узагальнення причин та наслідків, які дають нам можливість розглядати будь-який процес, будь-які зміни, які ми відчуваємо. Вирізнення окремих явищ є закономірним, як і рух, що виникає, підкоряється константним законам. Саме як дію різних законів ми відчуваємо різні явища. Протікання руху, змін у одних і тих самих основах буття зумовлює існування універсальних законів природи, які виявляють себе нам через відхилення, спричинені конкретною необхідністю. Тому для Гольбаха не існує випадковості як властивості природи: випадковість — це прояв нашого незнання.

Світ у цілому Гольбах розглядає як систему причин та наслідків, у якій те, що в одному вилажу є причиною, у іншому — є наслідком. Саме через цю систему причин і наслідків слід розглядати людину. Кожна людина як певний механізм може бути розглянена у вигляді системи із внутрішніми процесами, на яку діють зовнішні механічні та енергетичні сили. Людина, суспільство утворюють свої енергетичні сили, які діють на космос і можуть вносити зміни у всесвіти взагалі, а не тільки у своєму бутті. Тому для Гольбаха дуже важливо знайти такий спосіб існування людини, суспільства, який узгоджується зі світом у цілому.

Клод Адріан Гельвецій (Claude Adrien Helvétius, 1715 - 1771) - французький літератор і філософ - матеріаліст утилітарного напрямку; ідеолог французької буржуазії епохи Просвітництва.