2. Які екологічні права громадян порушені?

Право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище.

(Абз. 5 ч. 1 ст. 12 ЗУ Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку):

Населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, у тому числі на:

виконання заходів з поліпшення умов проживання та праці

громадян, які мешкають на означених територіях, за процедурами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

3. Які є способи захисту цих прав?

Стаття 11 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію

екологічних прав, наданих їм законодавством.

Ради, спеціально уповноважені державні органи управління в

галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього

природного середовища мають бути поновлені, а їх захист

здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства

України.

Тобто, є адміністративний і судовий способи захисту цих прав.

4. Які особливості відшкодування шкоди завданої здоров’ю людини?

Чч. 1, 2 ст. 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для

відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Задача 3

1. Визначити види правовідносин, що виникли.

Відносини в сфері екологічної безпеки.

2. Проаналізувати правомірність дій кожного з учасників ситуації.

Пп. г, д, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Громадські природоохоронні об'єднання мають право:

г) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;

д) вільного доступу до екологічної інформації;

Абз. 3 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про інформацію»: 1. Інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про:

фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми).

Ч. 3 ст. 13 цього ЗУ: Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об'єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Абз. 4 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:

джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію,

фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Ч. 1 ст.25¹ ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища.

Абз. 7 ч. 1 Переліку відомостей, що не становлять комерційної таємниці:

комерційну таємницю не становлять:

інформація про забруднення навколишнього природного

середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків.

П. 1 ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»:

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля.

П. 1 ч. 1 ст. 22 цього ЗУ: Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний

відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Отже, дії громадської організації є правомірними, а розпорядників інформації – ні.