Визначення потреби у фахівцях

По періоду планування розрізняють поточну і перспективну потребу у фахівцях. Поточна додаткова потреба — це необхідна чисельність фахівців у базисному році. Цей показник є основою планування перспективної потреби. Перспективна потреба визначається на 10 і більш років. Приведемо існуючі в даний час методи розрахунку перспективної потреби у фахівцях.

При визначенні потреби у фахівцях на термін до п'яти років використовується штатно-номенклатурний метод, що ґрунтується на планових показниках розвитку виробництва, типових структурах і штатах, а також номенклатурах посад, що підлягають заміщенню фахівцями з вищою освітою. Штатно-номенклатурний метод при наявності планових показників дозволяє визначити як кількісну сторону потреби у фахівцях (на основі штатних розкладів), так і якісну (на основі номенклатури посад, що визначає рівень кваліфікації і профіль підготовки фахівця). Типові номенклатури посад, що підлягають заміщенню фахівцями з вищою освітою, а також типові штатні розкладу розробляються і затверджуються міністерствами і відомствами. Типові номенклатури містять найменування функцій управління, структурних підрозділів, посад, а також найменування спеціальностей вищого утворення, наявність яких необхідно для кандидатів на заміщення зазначених посад. Приклад такої номенклатури приведений у табл. 5.

Таблиця 5

Номенклатура посад, що підлягають заміщенню фахівцями з вищою освітою

Назви посад спеціалістів, службовців і кеірвників	З них підлягають заміщенню спеціалістами з вищою освітою
	Номер і назва спеціальності вищої освіти	Кількість посад
1	2	3

Типова номенклатура посад розробляється на всіх рівнях управління — від підприємства до міністерства — і служить вихідною базою для розробки нормативів насиченості фахівцями і потреби в них у розрізі спеціальностей. Підсумковий рядок номенклатури посад представляє нормативну чисельність фахівців з вищою освітою, тому від якості розробки номенклатур залежить вірогідність розрахунків потреби, на основі яких формуються плани підготовки фахівців високої і середньої кваліфікації. У розробці номенклатур поряд із працівниками кадрових служб беруть участь співробітники технічних, планово-економічних, виробничих і інших підрозділів, що здійснюють функції поточного і перспективного планування.

Для додання номенклатурам посад більшої гнучкості доцільно в залежності від специфіки галузі і підприємства передбачати на кожну посаду кілька спеціальностей з метою більш повного обліку перспектив розвитку виробництва.

При визначенні потреби у фахівцях на довгострокову перспективу і при відсутності докладних планових показників застосовують метод розрахунку коефіцієнта насиченості, що обчислюється з відношення числа фахівців на 1 тис. чи працівників на 1 млн. грн. обсягу виробництва і може використовуватися при визначенні потреби у фахівцях як для галузі, так і для окремої організації, підприємства. Потреба у фахівцях з вищою освітою (А) по даному методі розраховується по наступній формулі:

А = Чр * К_н

де Чр — среднесписочная чисельність працюючих;

Кн— нормативний коефіцієнт насиченості фахівцями.

Нормативний коефіцієнт насиченості розраховується як відношення нормативної чисельності фахівців (підсумковий рядок номенклатури посад) до среднеслисочной чисельності працюючих у році, що відповідає розробці номенклатури посад.

Універсальним і найбільш надійним методом розрахунку потреби в кадрах управління є нормативний метод, що припускає розробку спеціальної методики розрахунку нормативів чисельності керівників і службовців, що забезпечують оптимальне число фахівців для кожної галузі, організації, підприємства з урахуванням організаційно-технічних умов конкретного виробництва. Даний метод заснований на застосуванні нормативів навантаження, обслуговування, керованості і чисельності фахівців.

Нормативи навантаження й обслуговування можуть застосовуватися в галузях невиробничої сфери (наприклад, охороні здоров'я, утворенні, побутовому обслуговуванні й ін.), а на підприємствах галузей матеріального виробництва (промисловості і будівництва) доцільно застосовувати нормативи чисельності фахівців. Використання в розрахунках потреби нормативів чисельності припускає встановлення залежності між кількісними і якісними показниками кадрів фахівців і основних техніко-економічних показників діяльності підприємства (найменування обсягу продукції, що випускається, продуктивності праці, вартості основних виробничих фондів і ін.):

Н_ц = Ч_с : І

де Нц — норматив чисельності фахівців з вищою освітою;

Чс, — чисельність фахівців;

І — значення обраного техніко-економічного показника діяльності підприємства.