Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MD_Doslidzh.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
157.7 Кб
Скачать

4 Етап - планування та організація збору первинної інформації:

  • визначення об’єкту дослідження;

  • визначення структури вибірки;

  • визначення обсягу вибірки;

  • вибір методів збору інформації:

а) якісний аналіз (спостереження, фокус-група, глибинне інтерв’ю та ін.);

б) кількісний аналіз (опитування).

  • розробка форм для проведення дослідження (форми для реєстрації спостережень, анкети для проведення опитувань тощо);

  • проведення дослідження.

5 Етап - обробка, систематизація та аналіз зібраної інформації:

  • перевірка даних;

  • підготовка даних для машинної обробки;

  • обробка даних;

  • аналіз даних.

6 етап – підготовка звіту та розробка рекомендацій передбачає:

  • підготовку звіту;

  • презентацію результатів;

  • передачу звіту замовникам (для прийняття рішень).

Звіт про маркетингові дослідження – це документ, тому має певну структуру.

Структура маркетингового звіту:

1. Вступна частина містить:

  • перший початковий аркуш (містить назву звіту);

  • титульний аркуш (назва звіту, назва організації. або ім’я замовника);

  • договір на проведення маркетингового дослідження;

  • меморандум (наводиться коротка характеристика дослідження, вказуються виконавці, наводяться результати, робляться припущення щодо подальших досліджень. Стиль меморандуму не формальний. Обсяг – одна сторінка);

  • зміст;

  • перелік ілюстрацій (вказують номери, назви рисунків і сторінки, на яких вони наведені);

  • анотація (орієнтована на керівників, яких цікавить суть, а не деталі. В анотації зазначають предмет дослідження, розглянуті питання, методи дослідження, основні висновки та рекомендації. Обсяг – одна сторінка).

2. Основна частина містить:

  • вступ (мета дослідження, актуальність його проведення);

  • методологія дослідження (об’єкт дослідження, обґрунтування методики дослідження з посиланням на авторів і джерела);

  • основні висновки та рекомендації;

  • обмеження дослідження (стислі терміни, дефіцит коштів, технічних засобів).

3. Заключна частина містить:

  • перелік використаної літератури;

  • додатки, таблиці, схеми, рисунки;

  • перелік додатків за вторинним дослідженням.

Після підготовки звіту готується усна презентація результатів дослідження.

Як правило, звіт про результати дослідження готується у двох варіантах: повному і скороченому. Повний варіант призначений для спеціалістів відділу маркетингу. Скорочений варіант призначений для керівництва підприємства. Він містить детальне викладення результатів дослідження, висновки та вироблені рекомендації.

Тема: Принципи формування вибірки

1. Поняття генеральної сукупності.

2. Методи формування вибірки.

3. Визначення обсягу вибірки.

С.в. Розробка анкети.

С.в. Проведення опитування методом анкетування.

Планування маркетингових досліджень передбачає визначення:

  • генеральної сукупності;

  • методу формування вибірки;

  • обсягу вибірки.

Генеральна сукупність (або просто сукупність) – це об’єкт маркетингового дослідження, сукупність усіх елементів спостереження, наприклад, цільовий сегмент споживачів, посередники, співробітники фірми, керівники підприємств тощо.

Генеральна сукупність визначається виходячи із цілей маркетингового дослідження.

Якщо сукупність за чисельністю не значна можливим є проведення суцільного дослідження усієї сукупності. Як правило дослідження проводяться вибірково.

Вибіркове дослідження – це дослідження у процесі якого досліджуються не усі одиниці генеральної сукупності, а тільки їх частина, відібрана на основі певних принципів.

Етапи процесу формування вибірки:

  • визначення генеральної сукупності;

  • встановлення меж вибірки (обмеженнями можуть бути час, гроші, виконавці);

  • визначення процедури відбору одиниць вибіркового спостереження;

  • визначення методів доступу до респондентів;

  • визначення розміру вибірки.

Елемент вибіркового спостереження – це одиниця спостереження, інформація по яку збирається у ході дослідження.

Методи формування вибірки:

1. Випадкові вибірки – усі одиниці вибірки мають відому ймовірність (шанс) бути включеними у вибірку. Розрізняють такі випадкові вибірки:

  • проста;

  • групова;

  • багатоступенева;

  • метод клумб.

2. Невипадкові вибірки - ймовірність включення одиниць вибірки не відома.

Невипадкові вибірки:

  • довільна;

  • типова;

  • метод квот;

  • метод концентрації.

Довільна вибірка – вибірка, що формується за принципом зручності:

а) мінімізації витрат та зусиль дослідника;

б) доступність респондентів.

Типова вибірка – формується із урахуванням небагатьох характерних елементів генеральної сукупності, які обирає дослідник у процесі дослідження (спочатку формується вибірка менша ніж потрібна для дослідження, яка у процесі дослідження розширюється).

2

Метод квот – спочатку визначають чисельність груп за певними ознаками (напр. вік, стать тощо), а потім задають певні статистичні пропорції або квоти (Наприклад: 30% чоловіків, 70% жінок).

Метод концентрації – вибірка формується з урахуванням найбільш важливих і суттєвих елементів генеральної сукупності. Проводиться через формування фокус-груп у певних пропорціях (за квотами).

Проста вибірка – усі одиниці генеральної сукупності мають однакову ймовірність бути обраними у вибірку (напр. за допомогою випадкових чисел: спочатку формується таблиця випадкових чисел. а потім проводиться опитування тільки тих хто потрапив до таблиці).

Групова вибірка або кластерний відбір – генеральна сукупність розбивається на окремі групи (кластери), а потім у середині кожної групи проводиться випадкова вибірка. Такий підхід ще називають одноступеневим.

Багатоступенева вибірка – вибірка формується поетапно. На першому етапі формуються групи (кластери) випадковим відбором, із яких у свою чергу теж формуються групи і т.д. (Напр. відбирають певні області, у межах області – окремі міста, у межах міста – окремі будинки та квартири).

Метод клумб (стратифікована вибірка) – генеральна сукупність розбивається на групи (страти) на основі певної ознаки, яка характеризує кожну одиницю сукупності (напр. дохід), а далі для кожної страти за допомогою випадкового відбору формується вибірка. Такий метод використовується у випадках несиметричного розподілу сукупності.

Після формування вибірки слід визначити її обсяг, тобто кількість елементів вибіркової сукупності.

Обсяг вибірки визначає достовірність інформації, отриманої у результаті її дослідження. Чим більше обсяг вибірки, тим більша її точність і більші затрати на проведення дослідження. Однак, слід враховувати, що достовірність результатів дослідження у значній мірі залежить і від обраного методу формування вибірки.

На практиці обсяг вибірки визначається вимогами до точності результатів та реальними можливостями підприємства (наявність коштів, часу).

Найбільш поширені методи визначення обсягу вибірки:

1) дослідник довільно визначає обсяг вибірки. Напр. 1 або 5 % від генеральної сукупності. Це простий метод, але не гарантує достатньої точності.

2) обсяг вибірки встановлюється на основі існуючого досвіду: власного, інших фірм, зарубіжного.

3) залишковий метод – передбачає визначення обсягу вибірки виходячи із бюджету на проведення дослідження.

4) на основі статистичного аналізу (статистичні методи). Дає можливість отримати найбільш точні результати. Однак, даний метод у маркетингу використовується рідко

у зв’язку із тим, що немає можливості точно підрахувати характеристики генеральної сукупності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]