- •Практичне заняття № 1.
- •Тема 1. Мовне самоствердження українців: історія та сучасність
- •1. Українська мова виконує низку функцій. Яка функція в переліку пропущена? Доповнити і записати повний список, дати визначення функцій.
- •2. Прочитати і законспектувати текст у вигляді таблиці:
- •3. Існує 4 рівні володіння літературною мовою. Які це рівні? Встановити відповідність:
- •4. Назвати джерела поданих нижче статей. Розташувати джерела у хронологічній послідовності. Які закони регулюють сьогодні правовий статус української мови в Україні?
- •8. Запишіть власне українські відповідники до поданих іншомовних слів і навпаки. Як вони можуть бути використані в професійному спілкуванні?
- •9. З’ясувати значення образних висловів. Згадайте, звідки вони з’явилися, з’ясуйте, де і коли їх можна використати. Які фразеологізми побутують у мовленні людей вашої майбутньої професії?
- •10. Вказати застарілі та нові для української мови слова. Навести власні приклади.
1. Українська мова виконує низку функцій. Яка функція в переліку пропущена? Доповнити і записати повний список, дати визначення функцій.
комунікативна –
пізнавальна (когнітивна) –
…………………… –
світоглядна –
ідентифікаційна –
експресивна –
метамовна –
волюнтативна –
історико-культурна (кумулятивна)-
10. номінативна –
11. естетична –
12. магічно-містична –
2. Прочитати і законспектувати текст у вигляді таблиці:
Період |
Назва мови |
Писемні пам’ятки української літературної мови |
Відомий у науковому світі український мовознавець із еміграції Юрій Шевельов (Шерех) у становленні української мови виділяє такі періоди:
I. Протоукраїнська мова (VІІ-ХІ ст.);
II. Староукраїнська мова (XI ст. - кінець XIV ст.);
III. Середньоукраїнська мова (кінець XIV ст.- початок XІX ст);
IV. Нова українська мова.
Як бачимо, з’ясування питання походження будь-якої мови, і української зокрема, надзвичайно складне. Своє вагоме слово у розв'язанні цієї проблеми ще мають сказати порівняльно-історичне мовознавство, археологія, історія.
Перші писемні пам'ятки, у яких зафіксовано ознаки української мови і які збереглися до наших днів, сягають ХІ ст. (Остромирове Євангеліє 1056-1057 рр., “Ізборники Святослава” 1073 р. і 1076 р.). Пам'ятками наступних етапів є грамоти, акти ХІV – ХV ст., „Судебник” князя Казимира 1468 р., „Литовський статут” 1566, 1588 рр. (українська, або руська, мова була офіційною мовою Великого Литовського князівства), перший переклад Євангелія українською мовою - Пересопницьке Євангеліє 1556–1561 рр., “Словник” і “Граматика” Лаврентія Зизанія (1596 р.), “Лексикон словенороський” Памво Беринди (1627 р.), твори Мелетія Смотрицького, Івана Вишенського, Кирила Ставровецького. Початком нової української літературної мови вважається 1798 рік, коли вийшли друком три перші частини “Енеїди” Івана Котляревського, написані народною мовою. Отже, зачинателем нової української літературної мови став Іван Котляревський, а основоположником - Тарас Шевченко, який синтезував усе найкраще з книжних традицій старої мови, запозичень, з усної творчості та мовлення українців Наддніпрянщини, відшліфував мовні норми.
3. Існує 4 рівні володіння літературною мовою. Які це рівні? Встановити відповідність:
1. Елітарний |
а) неповне дотриманням норм, надмірне насичення мовлення книжними або розмовними словами |
2. Напівлітературний рівень |
б) усно-розмовна мова осіб, мало знайомих з літературними нормами внаслідок недостатньої освіченості |
3.Літературно-розмовний |
в) еталонний рівень (вільне володіння усіма можливостями мови, творче використання мови; суворе дотримання всіх норм, безумовна заборона грубих висловлювань) |
4.Фамільярно-розмовний |
г) володіння нормами лише розмовного стилю, недостатня писемна грамотність |
5. Просторічний |
ґ) володіння нормами лише розмовного стилю, однак спостерігається стилістична зниженість й огрубленість мовлення, недостатня писемна грамотність |