МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ
Кафедра класичної філології
Кафедра педагогіки
ПЛАН – КОНСПЕКТ
Залікового заняття на тему:
«Ступені порівняння прикметників (Graduscomparationisadiectivorum)»
Склала:
Студентка групи ІНК – 41
Козар Ю.Б.
Перевірили:
Чеботар Л.Я.
Ковальчук Л.О.
Львів 2012р.
Дисципліна: Латинська мова.
Вид заняття: Комбіноване семінарське заняття.
Група:Інф – 11.
Тривалість заняття: 90 хв.
Дата: 20 лютого 2012 року.
Час проведення: 11:50 – 13:10
Місце проведення: факультет іноземних мов, аудиторія 403.
Навчальна мета:Навчити студентів грамотно читати, розуміти і розрізняти ступені порівняння прикметників. Вірно визначати в якому ступені порівняння вживаються прикметники в тексті. Навчити використовувати правильні ступені порівняння при перекладі з речень української мови на латинську і з латинської мови на українську.
Виховна мета: виховувати самостійність, зацікавленість у вивченні латинської мови, чіткість висловлення думки.
Розвивальна мета: Розвивати мовну здогадку та мовленнєву реакцію студентів, розвивати просторове сприймання.
Технічні засоби навчання: книжка (Оленич Р., Оленич І., Чернюх Б. «Lingua Latina»), зошит, дошка.
Рекомендована література:
1. Оленич Р., Оленич І., Чернюх Б. «Lingua Latina», Львів, Видавництво «Світ», 2008р.
2. Ревак Н.Г., Cулим В.Т , «Латинська мова (для неспеціальних факультетів)».
3. Кун М.А., «Легенди і міфи давньої Греції», Київ, 2007р.
4. Вацеба О.А., Олійник Л.Р., «Lectura Latina», Львів, 2008р.
5. Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
6. Замаровский Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.
Хід заняття
І – Організаційна частина (2-3 хв.)
Доброго дня!
Виявляємо відсутніх.
ІІ – Перевірка домашнього завдання (30 хв.)
Сторінка 125 «Про причини Троянської війни», речення на переклад (1-2 речення), Сторінка 127 (1-3 речення) і речення на переклад (1-2 речення).
Давайте перевіримо слова до попереднього тексту.
Minerva, -ае, f— Мінерва
humanus, -a, -um — людський
caelum, -i, n— небо
subduco, -ere, -duxi, -ductum — таємно брати
dono, -are, -avi, -atum — дарувати
quamquam — хоч
constituo, ere, ui, utum – постановляти
deleo, ere, levi, letum – знищувати
cresco, ere, crevi, cretum – рости
sagitta, ae, f – стріла
libero, are, avi, atum - звільняти
Vulcanus, -i, m— Вулкан
ferreus, -a, -um — залізний
catenae, -arum, f— ланцюги, пута
saxum, -in— скеля
Olympus, -i, m— Олімп (гора в Греції)
alligo, -are, -avi, -atum — прив'язувати, з'єднувати
cotidie — щоденно
iecur, -orisn— печінка
interdiu — вдень
Hercules, -ism— Геркулес
liberо, -are, -avi, -atum — звільняти
Pompeius, і, m— Помпей
nolo, nolle, nolui – не хотіти
dimitto, -ere, -misi, -missum — відпускати
mare, is, n – море
exercitus, us, m – військо
priusquam — раніше ніж
vinco, ere, vici, ctum – перемагати
navis, is, f – корабель
Ligarius, -iim— Лirapій
sepultus, -a, -um — похований
Dono, are, avi, atum – дарувати
vitamagree – проводити життя
Переходимо до читання і перекладу домашнього тексту.
Сторінка 125
Троянська війна — війна ахейців на чолі з володарем Мікен Агамемноном проти троянців; датувалася, в давньогрецьких джерелах початком 12 століття до н. е і тривала впродовж десяти років.
Перше джерело, яке розповідає про Троянську війну — епічні поеми «Іліада» та «Одіссея». Пізніше Вергілій у своїй «Енеїді» та інші античні письменники також описували ці події.
За міфами, Троянська війна викликана тим, що син троянського царя Пріама Паріс викрав дружину спартанського царя Менелая Єлену. Ахейські війська на чолі з Агамемноном впродовж дев'яти років тримали Трою в облозі. Лише на 10-му році війни греки завдяки хитрості Одіссея здобули Трою.
У подіях під мурами Трої активну участь брали боги. Захопивши Трою, ахейці перебили всіх мешканців, пограбували і зруйнували місто. Із троянців урятувались тільки Гелен, Кассандра, Андромаха й Еней (з Анхісом і Юлом). За свідченням «батька історії» Геродота, після поразки в Троянській війні від ахейців/греків частина троянців/теукрів на чолі з царем Енеєм прибули до Італії. Про це також писав стародавній автор Стесіхор (VІІ ст. до н. е.).
Історичність Троянської війни підтверджується матеріалами археологічних розкопок, які доводять факт існування міста Трої чи навіть кількох міст, що деякі з них було зруйновано, можливо, наприкінці 13 століття до н. е. і пізніше.
Діско́рдія (лат. Discordia) — римська богиня розбрату й чвар, яка відповідала грецькій Еріді.
Афродіта (грец. Αφροδίτη) — одне з 12 верховних божеств Олімпу, богиня вроди й кохання, мати Ероса, цариця німф і грацій. За Гомером, Афродіта — дочка Зевса й океаніди Діони. У переносному значенні Афродіта (Венера) — красуня. Афродіта є втіленням краси, чарівної жіночності.
Єле́на (грец. Ἑλένη) — донька Зевса й Леди, найвродливіша з жінок і одна з найпопулярніших героїнь давньогрецького епосу. Згідно з Лікофроном, мойри визначили їй мати п'ятьох чоловіків. Первісно Єлена — старомінойське божество рослинності та пелопоннеське божество родючості і світла.
В епосі її зображено смертною жінкою, донькою царя Спарти Тіндарея.
Слова до тексту:
nuptiae, -arum, f— весілля
Thessalia, -ae, f— Фессалія
Thetis, -idis, f— Фетіда (богиня моря)
praeter (зАсc.) — крім
iacto, -are, -avi, -atum — кидати
Discordia, -ae, f —Діскордія (богинянезгоди)
denique — нарешті
Venus, -eris, f— Венера
rapio, -ere, -ui, -ptum — захоплювати, викрадати
Menelaus, - im— Менелай (цар Спарти)
epulans, -ntis — бенкетуючий
discordia, -ae, f— незгода
commoveo, -ere, -movi, -motum —рухати, зворушувати
durus, -a, -um — твердий; жорсткий; суворий
inscrіbo, -ere, -scripsi, -scriptum — надписувати
Paris, -idism— Паріс
hinc — звідси
annus, -I, m— pік
Priamus, -і, m— Пріам( цар Трої)
Helena, -ae, f— Єлена (дружина царя СпартиМенелая)
DE CAUSA BELLI TROIANI
Erant nuptiae Pelei Regis Thessaliae et Thetidis deae. Omnes dei invitati erant praeter Discordiam. Dea Discordiae ira commota erat et malum aureum inter epulantes iactavit in quo (= наякому) inscriptum erat: „Pulcherrimae" (найкрасивішій). Paris Veneri malum tradidit. Paulo post a Priamo patre in Graeciam missus erat. Ibi Helenam, Menelai Regis uxorem rapuit. Hinc bellum Troianum incipitur. Multos annos ad Troiam pugnatum erat. Denique Troia a Graecis dolo capta et deleta est.