Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 74-87.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 342-364.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів / за ред. П.С.Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 288-311.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 252-281.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.К Канон – А.С.К. – 2001. – С. 177-200.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2005. – С. 158-184.

7. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.

ЗАДАЧІ:

1. Комашова було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування пока­рання з випробуванням. Після закінчення іспитового строку він при затриманні за дрібне хуліганство вчинив опір члену громадського формування з охорони громадського порядку. На час розгляду справи щодо цього злочину питання про звільнення Комашова від покарання або його направлення для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, розглянуто не було. Виходячи з того, що іспитовий строк, встановлений попереднім вироком, закінчився, суд засудив Комашова за ч. 2 ст. 342 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

Чи правильно вирішив суд?

2. Прядко була засуджена за ч. 2 ст. 119 КК до позбавлення волі на строк 7 років. Через 2 роки після початку відбування покарання вона завагітніла і через 6 місяців після цього була звільнена від відбування покарання на підставі ст. 83 КК. Народивши дитину, Прядко разом з батьками забезпечувала належні умови для її виховання, однак через рік дитина померла.

Яке рішення може прийняти суд щодо Прядко після смерті дитини? Якщо суд замінить невідбуту частину позбавлення волі обмеженням волі, чи може він зарахувати у строк відбування обмеження волі час, протягом якого Прядко не відбувала покарання?

Варіант 1. Через рік після народження дитини Прядко пере­дала її до дитячого будинку, у зв’язку з чим контролюючий орган вніс подання до суду про направлення Прядко для відбування покарання, призначеного за вироком.

Який строк позбавлення волі має відбувати Прядко, якщо суд прийме таке рішення?

Варіант 2. Через рік після народження дитини Прядко вчи­нила розбещення неповнолітньої і була засуджена за ч. 1 ст. 156 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

Яке максимальне покарання може бути призначене Прядко за сукупністю вироків?

3. Сисоєв був засуджений за ст. 116 КК до обмеження волі на строк 5 років. Через 1 рік після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Сисоєва були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. Через 2 роки Сисоєв одужав.

Варіант. Сисоєв був засуджений за ст. 116 КК до позбав­лення волі на строк 3 роки.

Яке рішення щодо Сисоєва має прийняти суд після його одужання?

4. Відмовивши в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання Гуденку, засудженому за ч. 2 ст. 121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк 7 років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Гуденко відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом гуртка художньої самодіяльності.

Чи правильно вирішив цю справу суд?

5. Харламов був засуджений за ч. 3 ст. 286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Відбуваючи це покарання, він став на шлях виправлення, і через 5 років 2 місяці невідбута частина позбавлення волі була замінена йому обмеженням волі на строк 5 років.

Чи дотримані в цьому випадку правила заміни невідбутої частини покарання більш м’яким? Який строк обмеження волі має відбути Харламов, щоб бути умовно-достроково звільненим і від цього покарання?

Варіант. Відбувши 1 рік обмеження волі, Харламов вчинив умисне вбивство і був засуджений за ч. 1 ст. 115 КК до позбав­лення волі на строк 13 років 6 місяців.

Яке максимальне покарання може бути призначене Харламову за сукупністю вироків?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 306-315 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

Н.Е. 2.8

СУДИМІСТЬ

1. Поняття судимості.

2. Погашення судимості.

3. Зняття судимості.

4. Розв’язування задач.

Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 88-91.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 364-369.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів / за ред. П.С.Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 311-316.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 295-302.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.К Канон – А.С.К. – 2001. – С. 201- 212.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2005. – С. 184-190.

7. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.

ЗАДАЧІ:

1. За умисне середньої тяжості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло вна­слідок тяжкої образи з боку потерпілого, Голуб був засуджений за ст. 103 КК 1960 р. до виправних робіт на строк два роки. Після на­брання вироком законної сили, але до початку відбування покаран­ня Голубом, набрав чинності КК 2001 р.

Ознайомтеся зі ст. 123 КК 2001 р.

Чи повинен Голуб визнаватись таким, що має судимість, після набрання чинності КК 2001 p.? Які положення КК 2001 р. є право­вими орієнтирами при вирішенні цього питання?

2. У серпні 1998 р. Сандул вчинив шахрайство, яке було роз­крите лише у червні 2001 р. Кримінальна справа, порушена за ч. 1 ст. 143 КК 1960 p., була передана до суду у серпні 2001 р. Під час судового розгляду набрав чинності КК 2001 р.

Ознайомтеся з ч. 1 ст. 143 КК 1960 р. та ч. 1 ст. 190 КК 2001р.

Чи буде Сандул визнаватись таким, що має судимість, у разі постановления обвинувального вироку щодо нього і набрання цим вироком законної сили? Які положення КК 2001 р. є правовими орієнтирами при вирішенні цього питання?

3. Проти Прокіпця була порушена кримінальна справа за ч. 5 ст. 27 і ч. З ст. 191 КК, і щодо нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Досудове слідство і судовий розгляд тривали більше року, але пособництво з боку Прокіпця у привлас­ненні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, так і не було доведене. В результаті суд засудив його за ч. 1 ст. 367 КК із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК до штрафу в розмірі50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на підставі ч. 5 ст. 72 КК повністю звільнив від відбування покарання.

Чи буде Прокіпець визнаватись таким, що має судимість, після набрання вироком законної сили?

4. Лукаш був засуджений за ч. 1 ст. 286 КК до обмеження волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки зі звільненням від відбування покаран­ня з випробуванням. За вироком суду йому був встановлений іспи­товий строк тривалістю два роки. По його закінченні Лукаш був ос­таточно звільнений від відбування покарання на підставі ч. 1 ст. 78 КК.

Варіант 1. У період іспитового строку Лукаш був направле­ний для відбування покарання, призначеного вироком, на підставі ч. 2 ст. 78 КК.

Варіант 2. Після закінчення іспитового строку, але до звіль­нення від відбування покарання, на підставі ч. 1 ст. 78 КК Лукаш вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК, і був засуджений за нього до обмеження волі на строк п'ять років.

З якого моменту Лукаш буде визнаватись таким, що не має су­димості?

5. Бровченко був засуджений за ч. 1 ст. 367 КК до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з по­збавленням права обіймати певні посади на строк два роки і спла­тив штраф через 4 місяці після набрання вироком законної сили.

Варіант. Бровченко був засуджений за ч. 1 ст. 367 КК до ви­правних робіт на строк два роки з позбавленням права обіймати пев­ні посади на строк три роки і відбув основне покарання повністю.

Який термін має пройти після набрання вироком законної сили для того, щоб судимість у Бровченка вважалася погашеною?

6. Когут був засуджений за ч. 1 ст. 383 КК до позбавлення волі на строк два роки, за ч. 1 ст. 398 КК — до обмеження волі на строк три роки і за сукупністю вчинених злочинів — до позбавлен­ня волі на строк два роки шість місяців.

Варіант. Когут був засуджений за ч. 1 ст. 383 КК до обмежен­ня волі на строк три роки, за ч. 1 ст. 398 КК — до позбавлення волі на строк два роки і за сукупністю вчинених злочинів — до по­збавлення волі на строк два роки шість місяців.

Через який строк після відбуття покарання Когут буде визна­ватись таким, що не має судимості?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 315-321 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

Н.Е. 2.9

ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ

1. Примусові заходи медичного характеру.

2. Примусове лікування.

3. Розв’язування задач.

Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 92-96.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 369-374.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів / за ред. П.С.Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 316-325.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 302-312.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.К Канон – А.С.К. – 2001. – С. 213-221.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2005. – С. 190-195.

7. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.

ЗАДАЧІ:

1. За вчинення насильницького грабежу Дронь був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Дроня були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через 4 роки 3 місяці Дронь одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру були щодо нього припинені.

Варіант. За ч. 2 ст. 186 КК Дронь був засуджений до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Чи підлягає Дронь покаранню за вчинений ним злочин?

2. Чекалін був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Чекаліна на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Чекалін не закінчив лікування від сифілісу.

Чи обґрунтоване таке рішення суду?

3. За заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження Рябошапку було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до 5 років позбавлення волі. Через 1 рік після початку відбування покарання виникли сумніви щодо його психічної повноцінності. У зв’язку з цим Рябошапку госпіталізували до психіатричного закладу в примусовому порядку для проведення обстеження. Комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку, що Рябошапка перебуває у тяжкому реактивному стані, який розвинувся на фоні залиш­кових явищ органічного захворювання центральної нервової системи. За психічним станом він не здатний усвідомлювати свої дії і підлягає госпіталізації до психіатричного закладу з посиле­ним наглядом.

Як має вирішити справу суд?

4. За ч. 2 ст. 17, ст. 94 КК 1960 р. Локтєва за замах на умисне вбивство засуджено до позбавлення волі на строк 8 років із за стосуванням на підставі ч. 2 ст. 14 КК 1960 р. примусового ліку­вання від алкоголізму. Через півроку після початку відбування покарання набрав чинності КК 2001 р. У зв’язку з цим Локтєв, не заперечуючи того, що він є хронічним алкоголіком, звернув­ся до суду з проханням скасувати примусове лікування від ал­коголізму, оскільки ця хвороба не становить небезпеку для здо­ров’я інших осіб.

Яке рішення щодо заяви Локтєва має прийняти суд?

5. За зараження неповнолітнього венеричною хворобою Шутову було засуджено за ч. 2 ст. 133 КК до обмеження волі на строк 4 роки. Крім того, до неї на підставі ч. 1 ст. 96 КК було застосоване судом примусове лікування від гонореї. В апеляції Шутова просила апеляційний суд не застосовувати до неї примусове лікування або принаймні точно визначити його строк.

Чи може задовольнити апеляційний суд прохання Шутової?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 321-324 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

Н.Е. 2.10

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.

2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.

3. Підстави і порядок звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.

4. Погашення і зняття судимості.

5. Розв’язування задач.

Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 97-108.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 374-384.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів / за ред. П.С.Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 325-340.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 312-333.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.К Канон – А.С.К. – 2001. – С. 222-242.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2005. – С. 195-210.

7. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.

ЗАДАЧІ:

1. 17-річний Орисько був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 153 КК — до позбавлення волі на строк 5 років, а за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 7 років.

Через який строк він може бути умовно-достроково звільне­ний від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення?

2. У день свого народження – досягнення 18 років — Прескач здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом (автомобілем «Москвич»), а потім, їдучи містом, не впорався з керуванням і збив двох пішоходів, які від одержаних ушкоджень померли. За вчинені злочини Прескач був засуджений: за ч. 1ст. 289 КК — до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 286 КК — до позбавлення волі на строк 8 років; за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 10 років.

Варіант. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК, Прескач вчи­нив на початку наступної після дня народження доби.

Через який строк Прескач може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Прескач визнавався таким, що не має судимості за кожний з учинених ним злочинів?

3. 17-річний Левченко, навчаючись у коледжі, мав неприязні стосунки з однокурсником Кіктенком. Одного разу на дискотеці між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Левченко наніс Кіктенку кілька ударів, але бійку припинили інші студенти. Через два дні до Левченка в кімнату прийшов Кіктенко для з’ясування відносин, і між ними знову виникла бійка. Левченко побив Кіктенка, а коли той втратив свідомість, викликав швидку допомогу. Проти Левченка було порушено кримінальну справу. Під час досудового слідства було встановлено, що внаслідок ударів, нанесених Левченком і на дискотеці, і в кімнаті, Кіктенку були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. На досудовому слідстві та під час судового засі­дання Левченко давав правдиві показання, щиро покаявся в учиненому, поводив себе належним чином, а його батьки пов­ністю відшкодували Кіктенку витрати на лікування та моральні збитки.

Варіант1. Під час бійки в кімнаті Левченко умисно заподіяв Кіктенку тяжке тілесне ушкодження.

Варіант 2. На час розгляду справи в суді Левченку випов­нилося 18 років.

Ознайомтеся зі статтями 121 і 122 КК.

Чи може бути Левченко звільнений судом від кримінальної відповідальності? Чи може він бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру?

4. 16-річний Скляр був засуджений за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 12 років. Через рік після початку відбування покарання він у виховній колонії на ґрунті особис­тих неприязних стосунків здійснив умисне вбивство двох інших засуджених. За цей злочин його було засуджено за п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 15 років.

Варіант 1. У виховній колонії Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 7 років.

Варіант 2. Скляр заподіяв двом іншим засудженим умисні тяжкі тілесні ушкодження через 3 роки після початку відбуван­ня покарання і був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК до позбавлення волі на строк 8 років.

В яких межах може бути призначене остаточне покарання Скляру за сукупністю вироків?

5. 17-річний Полоз визнаний судом винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296; ч. 2 ст. 187; ч. 4 ст. 187; п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

Яка максимальна міра покарання може бути призначена По­лозу за кожний із вчинених ним злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Полозу за сукупністю злочинів?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 324-330 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

Н.Е. 2.11

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ

КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

1. Загальна характеристика кримінального права іноземних держав.

2. Джерела кримінального права іноземних держав.

3. Основні інститути кримінального права зарубіжних держав, що стосуються злочину.

4. Основні інститути кримінального права зарубіжних держав, що стосуються покарання.

Основна література:

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 384-394.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 333-345.

3. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть / Под ред. и с предисл. И.Д.Козочкина. - М.: Институт международного права и экономики им. А.С.Грибоедова, 2001. – С. 3-55.