2. Ревізія розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами

Юридичні та фізичні особи нараховують та сплачують податки, збори та інші обов’язкові платежі згідно Закону України “Про систему оподаткування”. Окремими законами та Постановами Уряду визначається порядок нарахування та терміни сплати певного податку до бюджету. Отож, слід пам’ятати, що при ревізії розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами визначальним є податкове законодавство.

Загальні вимоги, які ставляться по даній частині розрахунків – перевірка дотримання встановленого порядку правильного визначення сум, які належать до бюджету і своєчасності перерахувань в дохід бюджету.

Враховуючи, що державна податкова інспекція систематично спостерігає і контролює правильність визначення сум платежів і своєчасності їх перерахування в доходи бюджету, ревізор повинен ознайомитись з результатами цих перевірок і вияснити у податковій інспекції які існують претензії до даного підприємства щодо сплати податків в бюджет.

При перевірці правильності та своєчасності сплати слід перевірити облікові регістри по рахунках 31, 64, 65. Здійснюючи перевірку записів по кредиту рахунку 31 та дебету 64, 65 з’ясується своєчасність перерахування податків та зборів до бюджету. По кредиту рахунків 64, 65 перевіряється правильність розрахунків сум податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Сальдо по рахунках 64, 65 повинно відповідати залишкам вказаним в акті звірки з податковою інспекцією. При виявленні відхилень потрібно з’ясувати їх причини.

Особливу увагу звертають на перевірку декларацій і розрахунків по податках і зборах. При цьому, для визначення правильності вирахування податків та зборів, спіставляють заборгованість по розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами, які відображені на бухгалтиерських рахунках, із сумами, що вказані в деклараціях і розрахунках.

3. Ревізія розрахунків з підзвітнім особами

Ревізія розрахунків із підзвітними особами має за мету встановити цільове використання підзвітних сум і виявити незаконні і господарсько недоцільні витрати.

Підставою для перевірки розрахунків із підзвітними особами є накази і розпорядження, авансові звіти із прикладеними документами, записи по рахунку 372. Ревізію розрахунків з підзвітними особами починають із перевірки змісту касових операцій і операцій по рахунках в банку. Співставляючи дані аналітичного обліку по рахунку 372 з даними по касі визначають як дотримувався порядок видачі сум на операційні і господарські витрати. Одночасно перевіряють:

1. наявність випадків видачі авансу особам , які своєчасно не розрахувалися за попередній аванс;

2. випадки порушення строків закриття розрахунків по кожному авансу зокрема;

3. випадки видачі авансу до погашення заборгованості по попередньому;

4. передачі сум авансу однією підзвітною особою іншій;

5. своєчасності представлення авансових звітів.

Перевіряючи авансові звіти по використанню підзвітних сум на операційні і господарські витрати потрібно визначити законність і доцільність таких витрат. Детально вивчити документи, які додані до звітів по оплаті готівкою вантажно-розвантажувальних робіт, послуг, придбання ТМЦ. Особливої уваги вимагає перевірка достовірності пред’явлених підзвітною особою таких документів, як касові чеки торгових підприємств за придбані у них товари, рахунки дрібнооптових баз і копії прибуткових документів на здачу придбаних матеріальних цінностей.

Джерелами ревізії розрахунків із підзвітними особами по відрядженнях є накази, розпорядження керівника підприємства, посвідчення на відрядження, дані по виданих грошових авансах, письмові пояснення результатів відрядження, авансові звіти з додатками, записи по рахунках 30, 31, 372.

На підставі наказів і відміток в посвідченні про відрядження визначають задані і фактичні строки відрядження: в межах України – до 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів. На підставі відміток у посвідченні при відрядження визначають правильність оплати добових.

Невід’ємною частиною ревізії підзвітних сум є перевірка витрат коштів на службові відрядження. При цьому слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”. Так встановлено такі граничні норми добових витрат для відряджень у межах України для державних підприємств:

а) у випадку, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включається витрати на харчування — 25 грн.

б) у випадку, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях —включається витрати на:

• одноразове харчування — 20 грн.;

• дворазове харчування — 15 грн.;

• триразове харчування — 10 грн..

Для підприємств всіх форм власності (крім державних) Постановою встановлені такі граничні норми добових витрат для відряджень у межах України

а) у випадку, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включається витрати на харчування — 25 грн.

б) у випадку, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях —включається витрати на:

• одноразове харчування — 20 грн.;

• дворазове харчування — 15 грн.;

• триразове харчування — 10 грн..

Перевіряючи оплату проїзду , а також проживання в готелі ревізор керується Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р.№ 283/97 ВР, де вказано, що оплата проводиться в розмірі фактичних видатків тільки при поданні оправдальних документів.

При наявності підтверджуючих документів відшкодовуються витрати:

1. на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чищення), але не більше 10 % від норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник;

2. бронювання місця в готелях в розмірах не більше 50 % вартості місця на добу;

3. за користування постільними речами в поїзді;

4. комісійні в разі обміну валюти.

Працівнику видаються кошти як в національній валюті країни, куди скеровується працівник так і у вільноконвертованій валюті у вигляді авансу на поточні потреби згідно з нормами у розмірах обумовлених їх реальними потребами в країні перебування.