Підготовка уроку
Підготовка уроку - це вибір такої організації навчально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечить найвищий кінцевий результат.
Кожний урок повинен бути дія наставника завданням, до виконання якого він прагне, обдумуючи його завчасно: кожним завданням необхідно чогось досягти, зробити подальший крок і змусити весь клас зробити цей крок...
К.Д. Ушинський
У підготовці учителя до уроку виділяється три етапи: діагностика, прогнозування, планування. При цьому передбачається, що учитель добре знає фактичний матеріал, впевнено володіє ним, у нього немає проблем з освітніми завданнями.
Діагностика зводиться до уточнення всіх обставин проведення уроку: можливостей учнів, мотивів їхньої діяльності та поведінки, інтересів і здібностей, запитів і нахилів, рівня підготовки, характеру навчального матеріалу, його особливостей, структури уроку, а також аналізу всіх витрат часу в навчальному процесі - на актуалізацію опорних знань, засвоєння нового матеріалу, закріплення і систематизацію, контроль і корекцію знань, умінь. Результатом діагностики повинна бути діагностична карта уроку.
Прогнозування забезпечує оцінку різних варіантів проведення майбутнього уроку і вибір з них найоптимальнішого.
Планування - завершальна стадія підготовки, в ході якої створюється план управління пізнавальною діяльністю учнів. У плані молодого учителя повинні відображатися такі моменти:
- дата проведення уроку і його номер за тематичним планом; -назва теми уроку і класу, в якому він проводиться;
- цілі і завдання освіти, виховання і розвитку учнів;
- структура уроку з вказівкою послідовності його етапів і приблизного розподілу часу за ними;
- зміст навчального матеріалу;
- методи і прийоми роботи учителя в кожній частині уроку;
- навчальне обладнання, необхідне для проведення уроку;
- домашнє завдання.
План-конспект повинен бути детальним. Ця вимога виведена з практики: нікому ще не вдалося стати майстром без осмислення в усіх подробицях організації уроку, який має проводитися.(2)
Аналіз і самоаналіз педагогічної діяльності вчителя
Область прояви педагогічної творчості визначається структурою основних компонентів педагогічної діяльності і охоплює практично всі її сторони: планування, організацію, реалізацію та аналіз результатів.
Подання про себе та педагогічної діяльності потребує узагальнення і аналізу. На думку Д. Бурден, саме на цій стадії можлива організація дослідницької діяльності вчителя.
Аналіз - логічний прийом пізнання, що представляє собою уявне розкладання предмета (явища, процесу) на частини, елементи або ознаки, їх зіставлення і послідовне вивчення з метою виявлення істотних, тобто необхідних і певних якостей і властивостей.
Психолого-педагогічною теорією розроблені численні схеми аналізу уроку, побудовані на різних підставах. Сучасний урок - це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожен конкретний вчитель, керівник визначає для себе ті форми, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, в якій він здійснює свою діяльність.
Педагогічна діяльність за своєю природою технологічна. У зв'язку з цим потрібно операціональні аналіз педагогічної діяльності, що дозволяє розглядати її як рішення різноманітних педагогічних завдань. До їх числа ми відносимо сукупність аналітико-рефлексивних, конструктивно-прогностичних, організаційно-діяльнісних, оціночно-інформаційних, корекційно-регулюючих завдань, прийоми і способи вирішення яких і складають технологію професійно-педагогічної культури вчителя.
Педагогічний аналіз містить наступні функції: діагностичну, пізнавальну, перетворюючу, самоосвітню.
Оцінка професійної майстерності вчителя - одна з найбільш актуальних аспектів в роботі адміністрації. Це дозволяє постійно виявляти професійні труднощі, своєчасно надавати вчителю допомогу, бачити його зростання, сприяти успішній атестації. А оскільки основний показник педагогічного професіоналізму - урок, то кожному керівникові необхідно володіти майстерністю його аналізу
При аналізі уроку, як правило, оцінюються методи, способи активізації школярів, ефективність освоєння матеріалу. Вкрай рідко урок аналізується з фізіолого-гігієнічних позицій, з точки зору педагогіки здоров'я.
Поряд з аналізом уроку адміністрацією школи вкрай важливо почути самоаналіз вчителя, його оцінку власної педагогічної діяльності. У багатьох школах це не практикується, а дарма: самоаналіз - показник професіоналізму вчителя, ступеня його осмислення завдань освіти, а не тільки цілей і завдань одного уроку.
Самоаналіз педагогічної діяльності - це прихована від безпосереднього спостереження, але суттєва сторона професійної діяльності педагога і його життєдіяльності взагалі, це такий аналіз педагогічної діяльності, коли явища педагогічної дійсності співвідносяться вчителем зі своїми діями. Самоаналіз, як правило, проводиться за певним алгоритмом або контрольного списку питань.
Аналіз власної діяльності спрямований на виявлення найбільш істотних складових цієї діяльності. Оскільки будь-яка діяльність завжди конкретна (здійснюється конкретними людьми в конкретний час і в конкретних умовах), то її аналіз завжди обмежений певними смисловими кордонами, що виникають з визначення самої діяльності. Діяльність конкретного вчителя класифікується зазвичай як педагогічна діяльність.
Кожен вчитель, не залежно від його педагогічного досвіду, має свій власний стиль, або краще сказати техніку, роботи. У педагогічному мові термін "техніка" вживається рідше поняття "технологія". Під технологією розуміють послідовність дій, яка в даних умовах гарантовано приводить до необхідного результату, не залежно від рівня кваліфікації виконавця. Педагогічна технологія, що розуміється в такому вузько інженерному сенсі, навряд чи може бути реалізована на практиці. Швидше можна говорити про систему базових принципів, на яких грунтується діяльність вчителя, і безлічі використовуваних ним прийомів і дій, які можуть комбінуватися їм різним чином в різних випадках. Схожа ситуація спостерігається, наприклад, в спорті чи медицині, де цілком звично звучать фрази "техніка ведення м'яча", або "техніка проведення операції" і т.п. Тому, більш точно буде аналізувати педагогічну діяльність учителя з точки зору техніки її здійснення.
Розкриваючи структуру педагогічної діяльності, фіксуючи конкретну ієрархію і взаємозв'язок її складових частин (базових принципів, елементарних дій та операцій), ми можемо побудувати ту чи іншу педагогічну техніку (розвиваюче навчання, особистісно-орієнтований підхід, колективна система навчання тощо). Проте, в діяльності конкретного вчителя, що викладає в конкретному класі конкретний предмет, ця загальна техніка перетворюється на конкретну, відповідну саме даними педагогічним умовам. Можна сказати, що педагогічна діяльність конкретного вчителя реалізується у вигляді конкретної педагогічної техніки, яка визначається чотирма основними складовими: вчителем, класом, предметом і використовуваної педагогічною технікою в широкому сенсі. У силу вище сказаного, і структурний аналіз педагогічної діяльності вчителя має містити аналіз зазначених чотирьох компонентів.
Висновки
Урок – це форма організації навчально-виховного процесу , за якою навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного вікуі рівня підготовки протягом певного часу та відповідно до розкладу.
В залежності від дидактичної мети і місця уроку в загальній системі виділяють такі типи уроків: урок засвоєння нових знань; урок засвоєння вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь та навичок; урок узагальнення та систематизації знань; урок перевірки, оцінювання і корекції знань; комбінований урок.
Під час проведення будь якого типу уроку вчитель повинен застосовувати різні форми навчальної діяльності школярів : фронтальну, групову та індивідуальну.
Сучасний етап розвитку загальноосвітньої школи характеризується появою поряд з уроком нових форм навчальних занять, таких як лекції, семінари, навчальні конференції, дидактичні ігри, що певною мірою змінює структуру навчального процесу.
Однією з основних вимог до підготовки конкретного кроку є творчий підхід, що дає змогу забезпечити високу ефективність процесу навчання.
Список використаної літератури
Педагогіка - Максимюк С.П.
Педагогіка – Мойсею Н.Є.
Зінченко В.П. Освіта. Мислення. Культура / / Нове педагогічне мислення / Под ред. А.В. Петровського. М.: Педагогіка, 1989. С. 90-102.