32. До основних принципів фінансового менеджменту не відносять:

а) інтегрованість із загальною системою управління підприємством;

б) комплексний характер формування управлінських рішень;

в) орієнтованість на рішення поточних завдань;

г) варіантність підходів до розробки окремих управлінських рішень.

33.Головна мета фінансового менеджменту – це:

а) забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до задач розвитку підприємства в майбутньому періоді;

б) забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій;

в) управління формуванням власних фінансових ресурсів (визначення потреби у власних фінансових ресурсах для реалізації фінансової стратегії підприємства, підвищення розміру чистого прибутку);

г) забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямів діяльності підприємства.

34. Фінансову політику розглядають на наступних рівнях:

а) зовнішньому та внутрішньому

б) світовому, мікроекономічному, макроекономічному

в) світовий, міжнаціональний,галузевий

г) правильна відповідь відсутня

35. Центр витрат – це:

а) структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність тільки за витрачання коштів відповідно власних розрахунків ;

б) структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність тільки за витрачання коштів відповідно до доведеного йому бюджету.

в) структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність тільки за формування доходів у встановлених обсягах;

г) немає правильної відповіді.

36. Збутовий підрозділ підприємства є прикладом:

а) центру витрат;

б) центру доходу;

в) центру прибутку;

г) центру інвестицій.

37. Склад системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту визначається:

а) галузевими особливостями діяльності підприємств;

б) організаційно-правовою формою функціонування;

в) обсягом та ступенем диверсифікації фінансової діяльності;

г) усі відповіді правильні.

38. До основних факторів, що визначають зміну вартості грошей у часі не належить:

а) інфляція;

б) асигнація;

в) ризик;

г) оборотність.

39. До основних напрямів застосування концепції вартості грошей у часі не належить:

а) визначення необхідності кредиту;

б) визначення відсоткової ставки;

в) розрахунок амортизації позики;

г) аналіз накопичень.

40. Коефіцієнт нарощення суми простих відсотків визначається за формуло:

а) ( 1- n× i );

б) ( 1+ i )ⁿ;

в) ( 1+ n× i );

г) немає правильної відповіді

41. Ресурси, контрольовані підприємтвом, використання яких призводить до збільшення економічних вигод у майбутньому — це:

а) власний капітал;

б) прибуток;

в) доходи;

г) активи.

42. До оборотних активів належать:

а) нематеріальні активи;

б) незавершене будівництво;

в) дебіторська заборгованість;

г) довгострокові фінансові інвестиції.

43. За характером обслуговування окремих видів діяльності підприємства виділяють такі групи необоротних активів:

а) власні й орендовані;

б) основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні вкладення, устаткування;

в) операційні, інвестиційні, невиробничі;

г) усі відповіді правильні.

44. Активи підприємства, що залишаються після вирахування його зобов'язань перед зовнішніми постачальниками – це:

а) статутний капітал;

б) додатковий капітал;

в) оборотний капітал;

г) немає правильної відповіді.

45. За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

а) власний і залучений;

б) статутний та додатковий;

в) основний і оборотний;

г) основний та додатковий.

46. Абстрактна вартість активів, яка не є його поточною чи реалізованою вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства — це:

а) структура капіталу;

б) сума власного капіталу;

в) вартість капіталу;

г) немає правильної відповіді.

47. Ризик, що характеризується можливістю обезцінення реальної вартості капіталу — це:

а) інфляційний ризик;

б) відсотковий ризик;

в) структурний ризик;

г) кредитний ризик.

48. До основних методів нейтралізації фінансових ризиків не належить:

а) хеджування;

б) диверсифікація;

в) планування ризиків;

г) розподіл ризиків.

49. Самострахування фінансових ризиків не передбачає:

а) страхування кредитів;

б) страхування майна;

в) страхування відповідальності;

г) страхування інноваційних ризиків.

50. До головних методів фінансового прогнозування належать:

а) метод ланцюгових різниць і метод експертних оцінок;

б) метод відсоткових чисел і морфологічні методи;

в) бюджетний і “метод відсотка від продажів”;

г) метод відносних різниць і балансовий метод.

51. Основними кроками прогнозування потреб фінансування є:

а) складання прогнозу продаж статистичними і іншими доступними методами;

б) складання прогнозу інвестицій в основні і оборотні активи, необхідні для досягнення необхідного обсягу продаж;

в) складання прогнозу змінних витрат;

г) усі відповіді правильні.

52. Основне завдання фінансового планування — це:

а) розрахунок необхідних фінансових ресурсів;

б) виявлення резервів та мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів;

в) забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування, їх формування та використання;

г) дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів.

53. Найважливіша фінансова мета, що забезпечує стійкий розвиток кожного підприємства — це:

а) досягнення постійного рівня прибутку;

б) досягнення високої ставки дохідності власного капіталу;

в) зниження сукупних витрат;

г) немає правильної відповіді.

54. Темп стійкого розвитку підприємства забезпечується:

а) за рахунок внутрішніх джерел фінансування;

б) за рахунок позикового капіталі;

в) правильні відповіді а) і б);

г) немає правильної відповіді.

55. Банкрутство — це:

а) природний процес конкурентної боротьби, у ході якої слабі підприємства, що виготовляють продукцію, яка не має попиту, припиняють свою діяльність;

б) неплатоспроможність підприємства, боргова нездатність і неможливість продовження виробничої і фінансово-господарської діяльності через відсутність коштів;

в) правильні відповіді а) і б);

г) немає правильної відповіді.

56. Власний капітал підприємства — це:

а) сума активів підприємства;

б) сума активів підприємства і статутного капіталу;

в) різниця між вартістю майна підприємства і борговими зобов’язаннями;

г) немає вірної відповіді.

57. Власними джерелами формування капіталу підприємств виступають:

а) нерозподілений прибуток;

б) сума простих і привілейованих акцій;

в) кредиторська заборгованість, довгострокові зобов'язання;

г) немає вірної відповіді.

58. Збільшення власного капіталу підприємство може досягти за рахунок:

а) зростання довгострокових зобов'язань;

б) зростання кредиторської заборгованості;

в) реінвестування прибутку;

г) емісії корпоративних цінних паперів.

59. Залишковий капітал — це сума, яка залишається після погашення:

а) привілейованих акцій;

б) простих акцій;

в) нерозподіленого прибутку;

г) облігацій.

60. Які показники застосовуються для визначення показника «ціна підприємства»?

а) рентабельність інвестицій;

б) сума коштів з обслуговування власного і залученого капіталу;

в) ціна авансованого капіталу;

г) сума сплачених дивідендів.

61. Шкала Ансоффа використовується при:

1. оцінці ступеня нестабільності зовнішнього середовища;

2. аналізі зовнішніх і внутрішніх факторів діяльності підприємства;

3. виявленні зовнішніх погроз і внутрішніх можливостей діяльності підприємства;

4. визначенні рівня конкурентної позиції підприємства.

62. Вибір тієї чи іншої системи стратегічного управління визначається:

1. кадровим потенціалом;

2. ресурсами організаційної структури системи управління;

3. характером інформації про зміни зовнішнього середовища;

4. усі відповіді вірні.

63. Сила сигналу з зовнішнього середовища визначає:

1. сферу здійснюваних управлінських заходів;

2. вибір стратегії підприємства;

3. темпи змін зовнішнього середовища;

4. вибір стратегічних зон господарювання підприємства.

64. Потенціал підприємства являє собою:

1. сукупність ресурсів підприємства;

2. максимально можливий річний випуск продукції визначеної номенклатури;

3. можливості підприємства при найбільш ефективному використанні ресурсів;

4. характеристику розміру підприємства.

65. Якщо вищий рівень дерева цілей фірми – максимізація прибутку, то відповідно до властивості ієрархічності систем ланцюжок показників від верхнього рівня до нижнього включає:

1. якість товару → його ефективність → надійність;

2. частка товару на ринку → якість товару → ефективність товару;

3. витрати на життєвий цикл товару → ефективність товару → довговічність товару;

4. ефективність товару → якість → надійність.

66. Економія ресурсів споживачів за рахунок підвищення якості – пріоритетний напрямок:

1. системного підходу до формування потенціалу підприємства;

2. маркетингового підходу до формування потенціалу підприємства;

3. поведінкового підходу до формування потенціалу підприємства;

4. ситуаційного підходу до формування потенціалу підприємства.

67. Який з методів оцінки вартості підприємства найбільш відповідає вимогам управління за критерієм вартості:

1. метод дисконтованих грошових потоків;

2. порівняльний метод;

3. метод вартості чистих активів;

4. метод ліквідаційної вартості.

68. Операційний прибуток виступає в якості:

1. загального критерію вартості підприємства;

2. специфічного критерію вартості підприємства;

3. оперативного критерію вартості підприємства;

4. правильна відповідь відсутня.

69. Виберіть правильне твердження:

1. на базі цільових нормативів визначають ключові фактори вартості підприємства;

2. цільові нормативи спираються на ключові фактори вартості підприємства;

3. цільові нормативи не мають зв'язку з ключовими факторами вартості підприємства;

4. цільові нормативи та ключові фактори вартості – це одне й те ж.

70. Зниження якості продукції в системі антикризового управління варто розцінювати як:

1. причину кризи;

2. симптом кризи;

3. фактор кризи;

4. наслідок кризи.

71. Набуття нової якості в умовах середовища, що змінюється характеризує:

1. функціонування системи;

2. розвиток системи;

3. назрівання кризи;

4. наслідки кризи.

72. Інноваційний потенціал включає:

1. сформований рівень розвитку виробництва;

2. стан механізму і системи управління підприємством;

3. тип і орієнтацію організаційної структури підприємства;

4. усі відповіді вірні.

73. До науково-технічних критеріїв оцінки інноваційного проекту відносять:

1. кількість нових робочих місць;

2. співвідношення з наявними технологіями і продуктами;

3. патентну чистоту (або імовірність технічної реалізації);

4. внутрішню норму прибутковості.

74. Техніко-технологічний потенціал характеризує його виробничі потужності при найбільш ефективному використанні:

1. засобів виробництва та матеріально-технічних ресурсів;

2. засобів виробництва та технологій;

3. засобів виробництва, технологій та матеріально-технічних ресурсів;

4. технологій та матеріально-технічних ресурсів.

75. Побудова організації, яка визначається складом та сполученням в ній різних соціальних груп, характеризує:

1. соціальну структуру трудової організації;

2. функціонально-виробничу структуру трудової організації;

3. виробничо-кваліфікаційну структуру трудової організації;

4. управлінську структуру трудової організації.

76. Оберіть правильне твердження:

1. наслідки трудових конфліктів можуть бути тільки негативними;

2. трудові конфлікти можуть призвести і до негативних і до позитивних змін в організації;

3. наслідки трудових конфліктів можуть бути тільки позитивними;

4. трудові конфлікти ніяк не впливають на діяльність підприємства.

77. Змінні рішення це:

1. величини, що можна змінювати та від яких залежить цільова функція;

2. це умови, що обмежують зміни змінних рішень в процесі пошуку максимуму (або мінімуму) цільової функції;

3. величини, значення яких кількісно характеризують ціль;

4. незмінні величини, що визначають вид та значення цільової функції.

78. Запаси ресурсів при визначенні оптимального плану виробництва продукції при визначеному асортименті в процесі лінійного програмування виступають в якості:

1. параметрів моделі;

2. цільової функції;

3. обмежень;

4. змінних рішень.

79. Основним завданням системи моніторингу внутрішнього середовища є:

1. регулярна оцінка стану підприємства з використанням обмеженого набору фінансових та нефінансових показників;

2. аналіз досвіду діяльності підприємства за матеріалами фінансової звітності;

3. пошук вже сформованої інформації, яка існує в ретроспективі;

4. регулярне спостереження за важливими для підприємства зовнішніми факторами.

80. Кількість продуктів різних найменувань при визначенні оптимального плану виробництва продукції при певному асортименті в процесі лінійного програмування виступає в якості:

1. параметрів моделі;

2. цільової функції;

3. обмежень;

4. змінних рішень.

81. До факторів, що сприяють розробці та втіленню нововведень можна віднести:

1. високі витрати, пов'язані з розробкою та втіленням нововведень;

2. великі терміни розриву між розробкою нововведень та виходом виробу на ринок;

3. реалізація потреб споживачів;

4. відсутність необхідних ресурсів та кваліфікованих кадрів.

82 . Виберіть правильне твердження

1. стратегія визначає мету діяльності підприємства;

2. мета визначає вибір стратегії;

3. стратегія і мета – те саме;

4. стратегія і мета не мають зв'язку в діяльності підприємства.

83. Виберіть правильне твердження

1. ресурси підприємства можна як завгодно змінювати без значних фінансових вкладень;

2. підприємство прагне до оптимального використання наявних ресурсів, тому що їхня зміна сполучена з додатковими фінансовими витратами;

3. ресурси підприємства незмінні в довгостроковому періоді часу, що забезпечує стабільність функціонування підприємства;

4. нестабільність зовнішнього середовища змушує підприємства часто змінювати структуру потенціалу.

84. При оцінці нестабільності зовнішнього середовища за шкалою Ансоффа враховують:

1. звичність подій;

2. складність ринку;

3. майбутні зміни;

4. усі відповіді вірні.

85. Створення нової вартості відбувається коли:

1. віддача від інвестованого капіталу дорівнює витратам на його залучення;

2. віддача від інвестованого капіталу перевищує витрати на його залучення;

3. зростає обсяг прибутку підприємства;

4. підвищується показник прибутку на одну акцію.

86. Виберіть правильне твердження:

1. наслідки кризи завжди негативні для підприємства;

2. наслідком кризи завжди є відновлення організації;

3. наслідки кризи можуть мати як позитивне, так і негативне значення для підприємства;

4. наслідком кризи може бути тільки руйнування організації.

87. Застосування антикризового управління потрібно для:

1. аналізу симптомів кризи;

2. передбачення небезпеки кризи;

3. розробки заходів для зниження негативних наслідків кризи;

4. усі відповіді вірні.

88. До фінансових критеріїв оцінки інноваційного проекту відносять:

1. сумісність проекту з економічною орієнтацією регіону;

2. ціну продукту (або ймовірний обсяг продажів);

3. співвідношення зі світовим рівнем (або правильна відповідь відсутня);

4. внутрішню норму прибутковості.

89. Раціоналізація управління матеріальними потоками на підприємствах складає сутність:

1. концепції логістики;

2. ресурсозберігаючої політики фірми;

3. стратегічного управління підприємством;

4. оптимізації структури потенціалу підприємства.

90. Техніко-технологічний потенціал можна умовно ототожнити з:

1. обіговими коштами;

2. основними фондами;

3. фінансовими ресурсами;

4. виробничими потужностями.

91. Стратегія – це:

а) ефективність виробництва та збуту;

б) специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей;

в) основа для відповідного рівня цін;

г) правильна відповідь відсутня.

92. Чого не дає стратегія:

а) визначення стандартного переліку дій та етапів розробки стратегії для всіх без винятку суб’єктів господарської діяльності; обов’язкового виживання підприємства в довгостроковій перспективі;

б) негайного результату; продажу товарів у запланованих обсягах;

в)забезпечення необхідними за кількісними та якісними характеристиками ресурсами за низькими цінами саме тими постачальниками, що були заздалегідь визначені;

г) всі відповіді правильні.

93. Яка стратегія займає найвище місце в ієрархії стратегій:

а) бізнесова;

б) конкурентна;

в) портфельна;

г) функціональна.

94. На що спрямована конкурентна стратегія:

а) на досягнення вибраного корпоративною стратегією напрямку;

б) на завоювання сильних конкурентних позицій;

в) на розвиток маркетингу;

г) правильні відповіді 1 і 2.

95. На якому етапі формування стратегії здійснюється стратегічний аналіз підприємства:

а) на першому;

б) на другому;

в) на третьому;

г) на четвертому.

96. Стратегія підприємства – це:

а) план поведінки на майбутнє в непевному середовищі;

б) місія, цілі і способи їх досягнення в ринкових умовах;

в) діяльність спрямована на майбутню прибутковість;

г) чи всі відповіді вірні.

97. Загальноконкурентні стратегії існують у таких видах:

а) диференціація; фокусування;

б) лідирування у зниженні витрат (цін); диференціація;

в) диферсифікація; фокусування;

г) правильної відповіді немає.

98. Ресурсна стратегія – це :

а) метод, який потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків;

б) логіко-аналітичний та емоційний процес, який має спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети;

в) узагальнена модель дій підприємства у ЗСР, необхідних для досягнення визначених цілей за допомогою координації та розподілу ресурсів компанії між окремими сферами її діяльності;

г) правильної відповіді немає.

99. Реалізація ресурсних стратегій означає:

а) формування нового або перетворення наявного виробничого потенціалу підприємства;

б) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;

в) правильної відповіді немає;

г) усі відповіді правильні.

100. Матеріально-сировинні ресурси класифікують на такі групи:

а) основні матеріали, комплектуючі вироби, допоміжні матеріали;

б) сировина, основні матеріали, комплектуючі вироби, допоміжні матеріали, паливо;

в) сировина, основні матеріали;

г) основні матеріали, комплектуючі вироби.

101. Бюджети –це:

а) система розподілу і поповнення ресурсів;

б) найбільш поширений компонент формального планування і, поряд з управлінням за цілями, є головним управлінським інструментом;

в) зорієнтована на задоволення певних потреб продукція високої якості;

г) правильна відповідь відсутня.

102. Планування та бюджетування базується на:

а) контролі та управлінні «за відхиленнями»;

б) поступових, послідовних заходах, незначних реорганізаціях;

в) заходах щодо раціонального транспортування, зберігання та використання;

г) правильні відповіді а), б) .

103. Когнітивність – це :

а) це властивість об'єкту або явища, яка при відображенні в свідомості людини спонукає до осмислення, реконструкції або встановлення асоціацій між його складовими;

б) логіко-аналітичний та емоційний процес, який має спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети;

в) узагальнена модель дій підприємства, необхідних для досягнення визначених цілей за допомогою координації та розподілу ресурсів компанії між окремими сферами її діяльності;

г) правильної відповіді немає.

104. Ідея концепції стратегічного розвитку виникла вперше:

а) у програмі соціально-економічного розвитку Японії у 1972 р;

б) у Декларації першої Конференції ООН у 1972 р;

в) у США в період панування демократів;

г) правильної відповіді немає.

105. Інкременталізм:

а) теорія управління корпораціями;

б) теорія, яка обумовлює необхідність поетапного і послідовного удосконалення практики управління на основі реалізації процесу планування;

в) наука про управління;

г) правильної відповіді немає.

106. Стратегічною метою розвитку української економіки є:

а) орієнтація підприємств на стратегічний розвиток;

б) забезпечення стійкого соціально-економічного зростання;

в) визначення плану дій та заходів на перспективу;

г) правильна відповідь відсутня.

107. Найпоширеніший метод теорії когнітивності:

а) метод крайніх величин;

б) метод ймовірнісних спадних величин;

в) інкременталізм;

г) правильної відповіді немає.

108. Силу опору змінам розглядають як комбінацію чинників:

а) приховане ставлення до змін, прийняття змін;

б) прийняття чи неприйняття змін, відкрите чи приховане ставлення до змін;

в) неприйняття змін, відкрите ставлення до змін;

г) правильної відповіді немає.

109. Примушування – це:

а) джерела і ланки влади, підтримки та відповідальності, що забезпечують організаційним змінам стартовий імпульс і безперервність;

б) сукупність осіб і різних груп зі своїми цілями та інтересами;

в) метод, який потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків;

г) правильної відповіді немає.

110. Адаптація – це:

а) процес поступових, послідовних заходів, незначних реорганізацій;

б) наявність переможця та переможеного;

в) стиль самоусунення, при якому керівник виявляє низьку настирливість у реалізації змін, прагне знайти порозуміння з противниками;

г) правильні відповіді а), б).

111. «Стартовий майданчик» – це:

а) джерела і ланки влади, підтримки та відповідальності, що забезпечують організаційним змінам стартовий імпульс і безперервність;

б) використання поетапного планового підходу до введення змін;

в) чисельність та ступінь влади;

г) усі відповіді правильні.

112. Організація – це:

а) намагання керівництва реалізувати свої підходи й порозумітися з опонентами змін;

б) прагнення керівництва порозумітися з тими, хто чинить опір;

в) сукупність осіб і різних груп зі своїми цілями та інтересами;

г) правильні відповіді б),в).

113. Матриця McKinsey – це...

а) матриця формату 3х3, яка використовується для відображення та порівняльного аналізу стратегічних позицій різних бізнесів організації;

б) багатофакторна модель для стратегічного аналізу диверсифікованих компаній;

в) матриця «частка ринку – темп зростання»;

г) правильної відповіді немає.

114. До принципів фінансової стратегії не відносять:

а) балансування матеріальних і фінансових потоків;

б) комплексний аналіз фінансового стану підприємства;

в) найефективніший розподіл фінансових ресурсів для результативного фінансування корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій підприємства;

г) прогнозування альтернативних можливостей розвитку підприємства і його складових з точки зору фінансових характеристик його діяльності в різних умовах середовища;

115. Маркетинґовий план умовно можна розділити на три розділи:

а) стратегія маркетингу, план маркетингу, реклама;

б) цілі та завдання маркетинґу, стратегія маркетингу (загальна і за конкретними ринками) і бюджет маркетинґу;

в) план, бюджет, кошторис маркетинґу;

г) немає правильної відповіді.

116. Комбінована стратегія – це

а) система планів розвитку підприємства;

б) сукупність стратегій підприємств, що входять в корпоративне об’єднання;

в) комплекс прогнозів на майбутнє, розроблених на основі експертних оцінок та анкетування;

г) будь-яке об'єднання альтернатив – обмеженого зростання, зростання або скорочення.

117. Організаційна структура управління підприємством має відповідати вимогам:

а) забезпечувати певні реакції на зміни, не втрачаючи керованість підприємством;

б) зовнішнього середовища;

в) особливостям функціонування підприємства;

г) усі відповіді правильні.

118. Організаційна культура – це:

а) метод, який потребує великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків;

б) розподіл робіт в організації між її частинами у такий спосіб, щоб кожна з них набула певної завершеності в межах одного підрозділу;

в) певний набір цінностей та очікувань, які поділяються працівниками компанії та передаються від одного покоління працівників до іншого;

г) правильної відповіді немає.