11.Особливості бідності в Україні.

Українська бідність має цілу низку специфічних особливостей:

1) низький рівень життя населення в цілому;

2) психологічне неприйняття економічної нерівності;

3) украй висока питома вага людей, котрі вважають себе бідними;

4) поширеність бідності серед працюючого населення.

В Україні ж бідність дуже часто стає супутником не просто досить освічених і кваліфікованих людей, а людей працюючих, причому в режимі повної зайнятості. З урахуванням специфіки процесів, пов'язаних з трансформацією вітчизняної економіки, необхідним також представляється вживання першочергових заходів в таких напрямах:

• скорочення майнової нерівності шляхом проведення гнучкої податкової політики,

• стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу,

• упровадження системи раціональних соціальних трансфертів,

• легалізація тіньової економіки і незареєстрованих доходів.

12.Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Другою після глобалізації силою був швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їх інтенсивне поширення в усьому світі. Приватні інвестиційні потоки, зростанню яких сприяло виникнення глобальних інформаційних мереж, зокрема Інтернету, визначали динаміку розвитку інформаційно-комунікаційних секторів, виробництва та збільшення кількості додаткових робочих місць у країнах, що розвиваються, особливо в Східній Азії. Водночас посилилося відставання країн із перехідною економікою й тих, що розвиваються, від сучасного рівня інформаційних і телекомунікаційних технологій, яке дістало назву «цифрового розриву».

13.Культурна глобалізація. Під культурної глобалізацією слід розуміти перш за все зміни контексту конструювання значення, зміни ідентичності, відчуття місця і самості по відношенню до даного місця, загальних уявлень, цінностей, устремлінь, міфів, надій і побоювань. Глобалізація в сфері культури веде до інтенсифікації процесів, що лежать в основі формування широкого спектру явищ сучасної культури - "культури надлишку" , яка характеризується перенасиченістю значень і браком оціночних суджень, перекаталогізаціей, транскодування, переписуванням всіх знайомих речей в нових термінах . Хоча результатом глобалізаційних процесів і не може бути культурна гомогенізація (створення єдиної структури) або зменшення культурного різноманіття в світі, глобалізація цілком здатна привести до зростання уніформності різних культур, не в останню чергу за допомогою механізмів консьюмерізм. Культурна глобалізація може відбуватися на основі західних цінностей - Реформації, Просвітництва та Відродження - цінностей, по суті породили сьогоднішні кризові явища у світі, або вона може призвести до вироблення нової системи цінностей в результаті нової духовної революції, і тоді вона буде здійснюватися на основі цієї нової системи цінностей. Видається, що такі передумови безсумнівно формуються, і непрямим підтвердженням того є зростаюче різноманіття нових культурних практик, активно рефлексіруемих суспільною свідомістю, в тому числі методами соціокультурного аналізу, які передбачають розгляд смислового світу значень в соціально-історичному контексті ».