- •Причини зміни агрегатного стану матеріалу.
- •Причини формування впорядкованої кристалічної гратки при кристалізації металу.
- •Гомогенне утворення зародків при кристалізації.
- •Гетерогенне утворення зародків при кристалізації.
- •Точкові дефекти кристалічної гратки.
- •Лінійні дефекти кристалічної гратки.
- •Зобразити діаграму двокомпонентного сплаву з необмеженою розчинністю у твердому стані з вказанням структурних складових у всіх її областях.
- •Причини і умови формування сплавів з необмеженою і обмеженою розчинністю у твердому стані.
- •Зобразити діаграму двокомпонентного сплаву з обмеженою розчинністю у твердому стані з вказанням структурних складових у всіх її областях.
- •Порядок експериментального одержання діаграми стану двокомпонентного сплаву.
- •Причини і механізм протікання евтектичного перетворення при кристалізації двокомпонентного сплаву з обмеженою розчинністю у твердому стані.
- •Причини зміни розчинності компонентів у твердому розчині при зміні температури.
- •Причини поліморфних перетворень в металах.
- •Поліморфізм заліза.
- •Структурні стани залізовуглецевих сплавів: визначення, властивості.
- •17,18 Структурні складові на діаграмі стану Fe-Fe3c.
- •22 Побудувати і пояснити криву охолодження заевтетоїдної сталі.
- •23 Побудувати і пояснити криву охолодження доевтектичного чавуну.
- •24 Побудувати і пояснити криву охолодження евтектичного чавуну
- •25 Побудувати і пояснити криву охолодження заевтектичного чавуну.
- •28. Вплив вмісту вуглецю на структуру і властивості вуглецевих сталей.
- •29. Вплив сірки на структуру і властивості вуглецевих сталей.
- •30. Вплив неметалевих включень на структуру та властивості вуглецевих сталей
- •31. Схематично зобразити структуру доевтектоїдної сталі з вказанням структурних складових.
- •32. Схематично зобразити структуру евтектоїдної сталі з вказанням структурних складових.
- •33. Схематично зобразити структуру заевтектоїдної сталі з вказанням структурних складових.
- •34. Класифікація чавунів у залежності від кількості вуглецю зв’язаного у цементиті.
- •35. Білі чавуни, структура та властивості.
- •36. Сірі чавуни, структура та властивості.
- •37. Схематично зобразити структуру феритного сірого чавуну з вказанням структурних складових.
- •38. Схематично зобразити структуру ферито-перлітного сірого чавуну з вказанням структурних складових.
- •39. Схематично зобразити структуру перлітного сірого чавуну з вказанням структурних складових.
- •40. Високоміцні чавуни, одержання, структура, властивості. Високоміцні чавуни (з кулястим графітом)
- •41. Схематично зобразити структуру ферито-перлітного високоміцного чавуну з вказанням структурних складових.
- •Ковкі чавуни, одержання, структура, властивості.
Причини зміни агрегатного стану матеріалу.
Перехід речовини з рідкого агрегатного стану в твердий при охолодженні відбувається за двома основними схемами: аморфитизація і кристалізація. Аморфитизація забезпечує лише формування ближнього порядку розташування атомів і такі речовини називаються аморфними. Кристалізація забезпечує як ближній порядок, так і дальній порядок розташування атомів і такі речовини називаються кристалічними. Причиною кристалізації або перекристалізації (зміни фазового стану) є природне намагання системи зайняти такий стан, при якому запас її вільної енергії є мінімальним. Процес перетворення рідини в пару називається випаровуванням. Рідина, залишена в блюдці, повністю випарується, тому що в будь-який час у ній є молекули, досить швидкі (з достатньою кінетичною енергією), щоб перебороти міжмолекулярні сили притягання на поверхні рідини і покинути її. Температура рідини, що випаровується, повинна знижуватися, тому що молекули, що її покидають, забирають кінетичну енергію. Швидкість випаровування зростає зі зростанням температури.
Випаровування супроводжується оберненим процесом — конденсацією пари. Якщо пара над поверхнею рідини насичена, то між процесами встановлюється динамічна рівновага, при якій кількість молекул, що покидає рідину в одницю часу дорівнює кількості молекул, що повертаються в неї. Якщо пара над рідиною ненасичена, то випаровування продовжуватиметься доти, доки пара не стане насиченою, або до повного висихання рідини. Як і у рідинах, у твердих тілах завжди присутня деяка кількість молекул, енергія яких достатня для подолання притягання до інших молекул, і які здатні відірватись від поверхні тіла і перейти в навколишній простір. Для твердих тіл цей процес називається сублімацією.
Причини формування впорядкованої кристалічної гратки при кристалізації металу.
Рідкий стан характеризується хаотичним, невпорядкованим розміщенням атомів, що знаходяться у безперервному русі. Перехід із рідкого стану в твердий пов"язаний з утворенням кристалічної гратки. При цьому атоми металів займають у просторі визначені місця. Таким чином, перехід металу із рідкого стану в твердий — кристалізація — пов"язаний з утворенням кристалів. І навпаки, плавлення, тобто перехід металу із твердого стану в рідкий, супроводжується руйнуванням кристалічної гратки.
Кристалізація металів відбувається за двома процесами:.
1) "зародження" в об"ємі рідкого металу кристалічних частинок — центрів кристалізації чи зародків;.
2) ріст кристалів із цих центрів.
На перебіг процесів кристалізації впливає охолодження рідкого металу, тобто гальмування кристалізації. Явище переохолодження певною мірою властиве всім металам. Ступінь переохолодження впливає на основні параметри процесу кристалізації —швидкість "зародження" центрів кристалізації і швидкість росту кристалів. У разі малих ступенів переохолодження, коли число "зародків" невелике, а швидкість росту досягає великих значень, після затвердіння метал стає великозернистим. Із збільшенням ступеня переохолодження (швидкості охолодження) кількість центрів кристалізації різко зростає, а це призводить до утворення дрібнокристалічної структури. Дрібнозернисту структуру металу на практиці часто створюють, вносячи в розплавлений метал спеціальні додатки — модифікатори. Такий метод регулювання структури металу називається модифікацією. Модифікація має велике практичне значення, оскільки величина зерна суттєво впливає на механічні властивості металу. У разі дрібнозернистої структури механічні показники кращі.
Алотропією, чи поліморфізмом, металів називається здатність металів у твердому стані мати різну кристалічну будову, а відповідно і властивості за різних температур. Алотропічні перетворення твердого тіла зводяться до перебудови одного виду кристалічної гратки в іншу. Різні кристалічні форми одного елемента називаються алотропічними модифікаціями.