Волинська загальноосвітня школа І-Ш ступенів

Доповідь

На тему

«Використання новітніх технологій превентивного виховання учнів початкових класів»

Виконала:

вчитель початкових класів

Велігдан М.Я.

Волинське, 2012р.

Тема: “Сутність і методи превентивного виховання школярів”

Система виховних заходів школи має бути спрямована на вдосконалення способу життя учнів. Дитина має почувати себе комфортно у школі, особливо в класі, між однолітками та із своїми вчителями і вихователями. Якщо так є, то воно обирає для себе правильну соціальну орієнтацію.

Мета превентивного виховання полягає у розвитку почуття соціальної відповідальності підлітків за свою поведінку, сприяє не лише усвідомленню своїх прав а й обов’язків.

Література

Концепція превентивного виховання дітей і молоді (Окреме видання), 1998.

Красовицький М.Ю. Практична педагогіка виховання (Плай). Київ Івано-Франківськ, 2000.

Бех І.Д. Спадкові передумови розвитку особистості (Рідна школа), 1996. – №7.

Ващенко І. Виховний ідеал. – Полтава, “Полтавський вісник”, 1994.

Ситник Г. Технології превентивного виховання школярів. Рівненський ІППО, 1996.

С. Кривцова, К. Мухаматулліна. Учитель і проблеми дисципліни. “Шкільний світ”. – №5(181). – лютий 2003.

Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності, зміцнення моральних засад суспільства (Окреме видання).

Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян”. “Урядовий кур’єр”, 1999. – №18 (6 травня).

Указ Президента України від 28. 01. 2001 р. “Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності”. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, 2001. – №9 (травень).

Указ Президента України “Про затвердження “Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 рр.” від 25. 12. 2000 р. №1376/2000.

Указ Президента України “Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя” від 15. 03. 2002 р. №258/2002.

Указ Президента України “Про Національну програму правової освіти населення” від 18. 10. 2001 р. №992/2001.

План

Соціальні передумови зростання кількості учнів з девіантною поведінкою.

Сутність превентивного виховання школярів.

Діагностика у превентивній роботі з учнівською молоддю.

Методи превентивного виховання.

Основні поняття: матеріальна убогість населення; ріст злочинності; духовний занепад держави; падіння інтересу школярів до навчання; важковиховувані підлітки; антидевіантний імунітет; превентивне виховання; девіантне поведінка школяра; типи превенції; діагностика у превентивній роботі; методи превентивного виховання школярів.

Проблеми нашого суспільства гостро впливають на школу. Помітним стало в учнів падіння інтересу до навчання. Кількість важковиховуваних підлітків зростає. Зараз це складне соціальне та педагогічне явище. Його подолання вимагає від освітньої установи розробки ефективної системи превентивного виховання учнівської молоді.

“Превентивний” – в перекладі з латинської (prаventivus) означає запобіжний. Система превентивного виховання – це керована діяльність, яка забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки.

Всі превентивні заходи, які складають систему роботи школи поділяються на три типи:

1. Первинна соціальна превенція спрямована на збереження і розвиток умов, що сприяють здоров’ю, збереженню життя дітей, на попередження несприятливого впливу на дитину.

2. Вторинна – якомога раніше виявлення негативних змін у поведінці дитини з метою попередження їх подальшого розвитку.

3. Третинна або цілеспрямована превенція включає сукупність заходів, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінці дитини в більш важку стадію.

Мета превентивного виховання полягає у розвитку почуття соціальної відповідальності підлітків за свою поведінку, сприяє не лише усвідомленню своїх прав, а й обов’язків.

Функції превентивного виховання:

Діагностично-прогностична – це аналітична робота зі з’ясування причин і умов відхилень у поведінці дитини.

Корекційно-реабілітаційна – використання оптимальної коригувальної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя.

Освітньо-консультативна – використання сучасних технологій надання оптимальної освітньої, консультативної інформації; попередження і нейтралізацію надмірної інформації про види і форми негативних явищ.

Організаційно-методична – опрацювання і реалізація міжгалузевих науково-дослідних проектів із проблем превентивного виховання; дослідження соціально-гігієнічних і медико-біологічних факторів розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки та розробку заходів щодо її профілактики.

Інтегровано-просвітницька – збір, обмін, аналіз, адаптацію, узагальнення та впровадження вітчизняного й зарубіжного досвіду превентивної практики.

Особливої уваги вимагає процес виховання дітей молодшого шкільного віку з ряду причин:

а – старший дошкільний період – це кінцевий етап початкової ланки соціалізації дитини на рівні дитячого садка.

Розвиток пізнавальних здібностей, які стимулюють підготовку до навчання в школі, веде до емоційних змін. Невдачі на заняттях стають причиною емоційних переживань, непевності та страху перед школою.

Така зміна життєвої позиції призводить до вияву, або посилення існуючих у дитини відхилень у поведінці, а також труднощів у адаптації;

б – обмежена кількість досліджень, котрі враховували нову як соціально-економічну, так і суспільно-політичну ситуацію, для конкретних завдань і змісту педагогічної діяльності, потреба в нових методиках виявлення і профілактики відхилень;

в – несприятливі умови виховання дітей у сім’ї призводить до відхилень у поведінці молодшого школяра.

Запорукою доброго результату корекційної роботи з важковиховуваними дітьми є педагогічна діагностика. Її суть полягає у виявленні тих негативних явищ, факторів, які згубно впливають на дитину. Є кілька рівнів діагностики:

– діагностика на рівні мікрорайону, де проживає учень (відомості можна взяти у службах у справах неповнолітніх).

– діагностика на рівні школи. вона включає максимум відомостей про учнівський колектив школи.

– діагностика на рівні класу. Ставить за мету з’ясувати рівень душевного комфорту учнів у шкільному та класному колективі, емоційної атмосфери у родинному середовищі, взаємостосунків між учнями та педагогами.

Тільки після проведення діагностики можна проводити корекцію.

Для першого типу важковиховуваних дітей (педагогічно занедбаних) робота направлена на:

1) створення ситуації психологічного комфорту, установлення відносин з дитиною на основі довіри;

2) формування у дитини позитивної самооцінки;

3) формування мотивації досягнення;

4) створення ситуації успіху в діяльності, котра викликає зацікавленість дитини;

5) розробка правильних навичок поведінки і спілкування;

6) формування моральних уяв, пізнавальних інтересів, розширення кругозору;

7) формування позитивної життєвої перспективи – разом з вихователем продумати шляхи самореалізації, сфери самоповаги.

Таких дітей треба залучати в гуртки за інтересами, спортивні секції, де діти отримували б задоволення від діяльності для підвищення рівня досягнень.

Для другого типу дітей (діти з порушенням в емоційно-вольовій сфері) робота будується відносно функціонування рівнів ураження емоційної сфери особистості.

Для третього типу важковиховуваних (хибна або ситуативна важковиховуваність) слід вибрати два напрямки:

а) виділення афективної зони;

б) розв’язок конфліктної ситуації.

Методи превентивного виховання школярів:

Рольова гра. Суть методу і його мета: інсценізувати незвичні для учнів ситуації та події юридичного характеру. Рольові ігри сприяють кращому розумінню цих ситуацій, а також формуванню співучості щодо тих, про кого йдеться у грі. Наприклад, у рольові грі про грабіж учнів, виконуючи роль жертви, набувають навичок ситуативно відчувати, що означає бути жертвою злочину.

Дискусія в класі. Суть методу та його мета: дискусії дають прекрасну можливість виявити, яку позицію вчителі та учні займають щодо правознавчих проблем, зокрема, прав людини.

Крім засвоєння інформації про факти учні повинні уяснити собі проблему в цілому. До того ж обговорення дає можливість навчитися слухати свого співрозмовника, говорити по черзі, а також набути інших навичок роботи в колективі, без яких виробити в собі повагу до закону, до прав інших людей неможливо.

Використання малюнків. Суть методу і його мета: малювання в класі може бути використане для того, щоб навчити учнів спостерігати і співпрацювати, розвивати їхню уяву, виховати співчуття до людей, зображених на малюнках, або для знайомства з іншими учнями класу.

Орієнтована тематика для виховних заходів превентивного спрямування:

Чи вміємо ми культурно поводитись?

Боротьба зі злочинністю – наша спільна справа.

Попереду – ціле життя.

Злочин і покарання.

Ти громадянин незалежної України.

Від пияцтва до злочину – один крок.

Алкоголь руйнує здоров’я людини.

Бережи сім’ю.

Чи маємо ми право вбити людину?

У чому краса людини?

Умій відчувати поруч себе людину.

Залишити після себе слід на землі.

Питання:

Причини зростання кількості важковиховуваних школярів.

Три типи превенції.

Мета превентивного виховання.